09 червня 2025 року Справа № 280/752/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2003 року по 16.07.2020 року включно.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період: з 01.03.2003 року по 31.12.2007 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2003 року у сумі 2850 гривень 88 копійок з урахуванням виплачених сум; з 01.01.2008 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 135891 гривень 20 копійок з урахуванням виплачених сум.
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 16.07.2020 року включно.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3728 гривень 03 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 16.07.2020 року включно у загальній сумі 106407 гривень 53 копійки з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
5. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17.07.2020 року по 24.04.2024 року включно.
6. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3728 гривень 03 копійок в місяць за період з 17.07.2020 року по 24.04.2024 року включно у загальній сумі 194993 гривень 20 копійка з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Ухвалою суду від 05 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Недоліки позовної заяви запропоновано усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду за період вимог з 19.07.2022 по 24.04.2024, із доказами поважності причин його пропуску.
14 лютого 2025 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд:
прийняти уточнення позовних вимог, а саме змінити пункти 5 та 6 позованих вимог та викласти їх у такій редакції:
" 5. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17.07.2020 року по 18.07.2022 року включно.
6. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 поточну індексацію з урахуванням виплачених сум та індексацію-різницю грошового забезпечення 3728 гривень 03 копійок в місяць за період з 17.07.2020 року по 18.07.2022 року включно у загальній сумі 225278,16 гривень з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078."
Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
17 лютого 2025 року до суду надійшла заява, в якій позивач просить суд поновити строк звернення до Суду ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 та НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Шляхом викладення позовних вимог в оновленій редакції позивачем усунуті недоліки, зазначені в ухвалі суду щодо пропуску строку звернення з позовом у частині правовідносин з 19.07.2022 по 24.04.2024.
Ухвалою суду від 19 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27 лютого 2025 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. №9152), в якій позивач зазначив, що у зв'язку з допущеними помилками при проведені розрахунків, заявлені позовні вимоги підлягають уточненню. У позові зазначено нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 поточну індексацію з урахуванням виплачених сум та індексацію-різницю грошового забезпечення 3728 гривень 03 копійок в місяць за період з 17.07.2020 року по 18.07.2022 року включно у загальній сумі 225278,16 гривень з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Однак згідно уточненого розрахунку військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України повинена нарахувати і виплатити мені 1065,99 грн. поточної індексації грошового забезпечення та 906530,99 грн. - індексації різниці, всього на загальну суму 91596,98 грн. а не 225278,16 грн., як було зазначено помилково. Просить суд прийняти уточнення позовних вимог; "Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 поточну індексацію з урахуванням виплачених сум та індексацію-різницю грошового забезпечення 3728 гривень 03 копійок в місяць за період з 17.07.2020 року по 18.07.2022 року включно у загальній сумі 91596,98 гривень з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078".
Ухвалою суду від 06 березня 2025 року прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог (вх. №9152 від 27.02.2025).
Ухвалою суду від 05 червня 2025 року витребувано у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України інформаційну довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (включно зі всіма складовими грошового забезпечення, які не мають разового характеру) за посадою, на яку було зараховано ОСОБА_1 за лютий 2018 року та березень 2018 року (із зазначенням усіх складових у розрізі місяців); відомості про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення (передбачену абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078) за спірний період (якщо таке мало місце).
09 червня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до суду надійшли документи на виконання ухвали суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що проходив військову службу у Національній гвардії України, а саме: з 21.03.2001 по 16.07.2020 у військовій частині НОМЕР_1 (відповідач 1), з 17.07.2020 по 24.04.2024 у військовій частині НОМЕР_2 (відповідач 2). Відповідно до наказу від 24.04.2024 № 138 позивача 24.04.2024 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. 03.12.2024 позивачем направлено заяви до відповідачів із проханням надати інформацію про виплачену індексацію грошового забезпечення у період проходження військової служби та надати копії карток на грошове забезпечення. Крім того, позивач просив з метою встановлення, чи нараховувалась йому індексація грошового забезпечення надати наступну інформацію: чи виплачувалась за час проходження військової служби індексація грошового забезпечення в повному обсязі; якщо індексація грошового забезпечення виплачувалась, зазначити за які саме місяці вона була нарахована та у яких розмірах; якщо індексація грошового забезпечення не виплачувалась, зазначити причини несплати, з посиланням на нормативно-правові акти України, та зазначити періоди несплати. У відповідь на заяви відповідачами надано відомості про виплачене грошове забезпечення із яких вбачається: Відповідач 1 зазначив, що надати інформацію не може так як чітко не зазначено період проходження служби, а картки особових рахунків на виплату грошового забезпечення з 01.01.2001 по 31.12.2023 здані на архівне зберігання. Відповідач 2 зазначив, що індексація грошового забезпечення за період з 16.07.2020 по 31.12.2023 виплачувалась із застосуванням базового місяця березень 2018 року. За період з 01.01.2024 по 24.04.2024 відповідно до Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» призупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Підстави для нарахування відсутні. Позивач вважає, що йому не виплачувалась в повному розмірі належна індексація грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернувся з даним позвом до суду. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивач звернувся із запитом до командування військової частини НОМЕР_2 про надання інформації: про розміри індексації грошового забезпечення та застосований базовий місяць при розрахунках за період з 16.07.2020 по 24.04.2024. Листом від 19.12.2024 № 3/33/13/1 - 10074 направлено відповідь в якій заначено, що індексації грошового забезпечення в зазначений період нарахована та виплачена згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із застосуванням базового місяця - березень 2018 року. Виплата здійснювалась без порушень строків їх виплати. Підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в пріод з 17.07.2020 по 24.04.2024, відсутні. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 24.04.2024 № 138 (по стройовій частині) ОСОБА_1 , виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, звільнено відповідно до частини 5 пункту 3 підпункту «Г» статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». На момент виключення був розрахований та забезпечений грошовим забезпеченням. Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 17.10.2022 № 272 (по стройовій частині) на даний час в судах України не оскаржується та не оскаржувався. При вивченні особистих карток на грошове забезпечення Позивача за 2020 - 2022 роки вбачається, що за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , в повному обсязі, згідно діючого законодавства України було здійснено нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з врахуванням базового місяця березень 2018 року. Твердження Позивача про не нарахування і не виплаті індексації грошового забезпечення є безпідставне, що підтверджується стовбцем з назвою «Індексація» в копіях грошових карток позивача. Позивачем не зазначено, що конкретно було порушено військовою частиною при розрахунку індексації. Позивач вважає, що військовою частиною НОМЕР_2 , не здійснено нарахування та виплата індексації грошового забезпечення в повному обсязі та допущено протиправну бездіяльність. Не зазначено жодного аргументу, щодо того, чому нарахування було здійснено не в повному обсязі, а лише перелічено текст нормативно-правових документів, якій вважав за потрібне, без наведення конкретних прикладів порушень. Оскільки зміна тарифної ставки вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 тому підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи у січні 2008 року. При цьому зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на зміну базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, не відбувалося. Як видно з особистих карток на грошове забезпечення, які додані Позивачем до позовної заяви, у березні 2018 року були підвищені посадові оклади та загальне грошове забезпечення перевищило індексацію та військова частина НОМЕР_1 здійснювала подальше нарахування індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - березень 2018 року. Після переведення Позивача для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 , військова частина правомірно продовжила нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з урахуванням положень Порядку 1078. Тому позовні вимоги щодо неправомірності дій військової частини НОМЕР_2 та про зобов'язання здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення Позивача у період з 17.07.2020 по 18.07.2022 із застосуванням базового місяця березень 2018 року не підлягають задоволенню так як права позивача не порушено. При розрахунку індексації грошового забезпечення військовою частиною згідно законодавства України застосовувались березень 2018 року з 17.17.2020 до 18.07.2022, як базові місяця для розрахунку. Також зазначено, що повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі визначення базового місяця, покладаються на відповідача як орган, яким виплачувалось грошове забезпечення. Крім того вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ з 2001 по липень 2020 року. На підставі наказу командира частини (по стройовій частині) від 16.07.2020 № 165 виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 та переміщено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання наказу командувача НГУ від 03.07.2020 №130 о/с. На час виключення військовослужбовця зі списків, з ним проведено всі необхідні розрахунки. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують оскарження позивачем наказу про виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2020 року, що свідчить про те що останній погодився з ним. Листом від 17.12.2024 №6/59/13-1704 заявнику було повідомлено про неможливість надати чітку відповідь, оскільки заява не містить інформації про періоди проходження військової служби в частині, а справи «картки особових рахунків на виплату грошового утримання офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям за контрактом» починаючи з 01.01.2001 року по 31.12.2023 року здані на архівне зберігання до Центрального архівного відділу Національної гвардії України, що позбавляє можливості органи фінансової служби частини самостійно визначити необхідний період та надати вичерпну відповідь на заяву. Вказує, що в грудні 2024 року отримано супровідний лист від Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 16.12.2024 №82-1194 з копіями особистих карток на грошове забезпечення за 2001- 2023 роки проходження служби у військових частинах НОМЕР_1 , 3033. Після отримання зазначених документів, позивач не звернувся до військової частини НОМЕР_1 НГУ з заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2003 по 16.07.2020 з метою досудового врегулювання спору, в свою чергу Відповідач-1 не відмовляв ОСОБА_1 в задоволенні його заяви, що свідчить про відсутність підстав для звернення ОСОБА_1 до суду з вимогами про визнання протиправними бездіяльності військової частини НОМЕР_1 НГУ та зобов'язання вчинити певні дії. Крім того вважає, що позивачем було свідомо порушено порядок досудового врегулювання спору та обмежено право Відповідача-1 на вирішення спірного питання в позасудовому порядку. Зміна тарифної ставки вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 тому підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи у січні 2008 року. При цьому зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на зміну базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. В період з січня 2008 року по березень 2018 року, підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців не відбувалося. Як видно з особистих карток на грошове забезпечення, які додані Позивачем до позовної заяви, у січні 2008 року та в подальшому у березні 2018 року були підвищені посадові оклади військовослужбовців, загальне грошове забезпечення перевищило індексацію та військова частина НОМЕР_1 здійснювала нарахування індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року, і в подальшому базового місяця - березень 2018 року. Вказане свідчить про безпідставність та необґрунтованість вимог Позивача. Вказує, що повноваження щодо визначення базового місяця індексації та, відповідно, розрахунку розміру такої індексації є дискреційними та компетенцією (дискреційною функцією) відповідача та такий розрахунок на момент звернення позивача до суду та прийняття рішення не здійснено, відтак вимоги позивача є передчасними, а тому задоволенню не підлягають. Крім того вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Національній гвардії України, а саме: з 21.03.2001 по 16.07.2020 у військовій частині НОМЕР_1 , з 17.07.2020 по 24.04.2024 у військовій частині НОМЕР_2 .
Позивач зазначає, що протягом проходження військової служби йому не здійснювалось в повному розмірі нарахування та виплата індексації грошового забезпечення.
На відповідне звернення позивача, листом від 17.12.2024 Військова частина НОМЕР_1 НГУ повідомила про те, що надати запитувану інформацію не має можливості, оскільки чітко не зазначено період проходження військової служби в частині. Крім того, справи «картки особових рахунків на виплату грошового забезпечення офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям за контрактом» за період з 01.01.2001 по 31.12.2023 здані на архівне зберігання до Центрального архівного відділу НГУ, що позбавляє можливості органи фінансової служби частини самостійно визначити необхідний період.
Листом від 19.12.2024 Військова частина НОМЕР_2 НГУ повідомила про те, що за період з 16.07.2020 по 31.12.2023 індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалась та виплачувалась згідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17.07.2003 №1078 із застосуванням базового місяця березень 2018 року. Виплата індексації здійснювалась без порушення строків її виплати. Підпуктом 18 п.3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» призупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», у зв'язку з чим індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.04.2024 не проводилась.
В подальшому, позивач отримав копії особистих карток на грошове забезпечення за 2001-2023 роки проходження служби у військових частинах НОМЕР_1 , 3033.
Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача 1, 2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення, звернувся з даним позовом до суду.
Стосовно доводів відповідача 1, 2 щодо пропуску позивачем строку звернення до суду. Підстав для залишення позовної заяви без розгляду суд не вбачає, оскільки судом зазначене питання було вирішено під час відкриття провадження у справі. За таких обставин, суд не бере до уваги доводи відповідачів в цій частині.
Щодо тверджень Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про те, що позивачем не вживались заходи досудового врегулювання спору, суд зазначає наступне.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Суд зазначає, що право на судовий захист передбачено й іншими статтями Конституції України. Так, відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.
Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні від 25.11.1997 зазначив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі також - Закон №2011-XII).
Приписами статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно з статтею 2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина; індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 663 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів громадян (далі Порядок №663).
Відповідно до пункту 1 Порядку №663, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який обчислюється з наростаючим підсумком у разі, коли він перевищив 105 відсотків (величину порога індексації). Базою для обчислення індексу споживчих цін є січень 1998 року.
Таким чином, в період з 12.10.2001 по 28.02.2003 грошове забезпечення позивача підлягало індексації, виходячи з базового місяця січень 1998 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка з 2003 по 2015 роки, та починаючи з 01.01.2016 - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078 - що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.
Отже, у нормах Порядку №1078 було запроваджено правило, у силу якого календарний місяць підвищення розміру мінімальної заробітної плати та календарний місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) є подією, котра припиняє раніше розпочату процедуру нарахування індексації наростаючим підсумком і ця процедура розпочинається знов лише у наступному календарному місяці.
Відповідно до п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.05.2006 №690 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Згідно з п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 12.03.2008 №170 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
З приписів наведених положень Порядку №1078 вбачається, правило події збільшення розміру мінімальної заробітної чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) залишалось одночасно і правовою підставою для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, і правовою підставою для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що базовим місяцем для визначення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2003 по 31.12.2007 є березень 2003 року.
Постановою КМУ від 13.06.2012 №526 пункт 101 Порядку №1078 було доповнено новим положенням, згідно з яким обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Водночас із цим, цією ж самою постановою відбулось доповнення Порядку №1078 і п.102, відповідно до якого для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Окрім того, згідно з абз.3 п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 №526, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Постанова КМУ від 13.06.2012 №526 набрала чинності з 21.06.2012.
Таким чином, з 21.06.2012 було введено у дію нове спеціальне нормативне правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу.
Відтак, усі наймані працівники у цілях застосування процедури індексації Порядком №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 №526 були поділені законодавцем на дві категорії: 1) ті, хто вже працював станом на 21.06.2012 (для цих осіб залишилось у силі старе правило визначення місяця початку процедури індексації); 2) ті, хто був прийнятий на роботу (службу) після 21.06.2012 (для цих осіб було запроваджено нове правило визначення місяця початку процедури індексації - календарний місяць працевлаштування).
Пунктом 5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.
У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.
Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв'язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та положень цього Порядку.
Постанова КМУ від 09.12.2015 №1013 уведена в дію з 01.12.2015.
Отже, з 01.12.2015 було нормативно скасовано правило визначення місяця початку процедури індексації від події прийняття на роботу після 21.06.2012 і введено в дію уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.
Аналогічне до змісту абз.2 п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 правило було запроваджено і п.102 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013.
Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що: 1) у період часу 17.07.2003 - подія набрання чинності постановою КМУ від 13.06.2012 №526 діяло правило події збільшення розміру мінімальної заробітної чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) як правової підстави для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, так і правової підстави для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця; 2) у період часу 21.06.2012 (подія набрання чинності постановою КМУ від 13.06.2012 №526) подія набрання чинності постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 діяло правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу; 3) у період часу 01.12.2015 (подія набрання чинності постановою КМУ від 09.12.2015 №1013) і до теперішнього часу діє уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.
При цьому, юридична конструкція «базового місяця» використовувалась законодавцем у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.07.2003 №1078, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.05.2006 №690, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 12.03.2008 №170, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 29.01.2014 №36.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови № 1294.
Зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась тільки 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294. Надалі розмір посадового окладу було змінено 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю після 01.12.2015 за новими правилами індексації згідно Порядку №1078 має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року, в той час як місяцем підвищення доходів (базовим місяцем) вважається місяць, в якому підвищений посадовий оклад військовослужбовця за посадою, яку він займає на момент проведення індексації (січень 2008 року).
Суд звертає увагу на те, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру посадового окладу, яке вперше відбулось у січні 2008 року на підставі Постанови №1294 та не залежить від зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових без підвищення посадових окладів (в тому числі премії та додаткових видів грошового забезпечення таких як надбавки, підвищення, винагороди).
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2008 по 28.02.2018 є січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Слід зазначити, що правові позиції щодо правозастосування норм Порядку № 1078 викладені в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа № 240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17).
З матеріалів справи судом установлено, що відповідачем не виплачувалась в повному розмірі індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2003 по 31.12.2007 з урахуванням базового місяця березень 2003 року, за період з 01.01.2008 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Проте, суд вважає, що питання визначення суми індексації в конкретній сумі є передчасним.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
«Ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відтак, не є обґрунтованим, та документально підтвердженим самостійно визначений позивачем розмір індексації грошового забезпечення, оскільки позивач не наділений правом визначати собі суму індексації грошового забезпечення, що підлягає виплаті за час проходження служби. Таким правом відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, наділена Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій позивач проходив службу.
Отже, суд не може підміняти орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення грошового забезпечення, у тому числі сум індексації, та на свій розсуд зобов'язати відповідача нарахувати суми індексації в конкретному розмірі.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 3728 гривень 03 копійок в місяць за період з 01.03.2018 по 16.07.2020 включно у загальній сумі 106407 гривень 53 копійки з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов'язання нарахувати та виплатити поточну індексацію з урахуванням виплачених сум та індексацію-різницю грошового забезпечення 3728 гривень 03 копійок в місяць за період з 17.07.2020 по 18.07.2022 включно у загальній сумі 91596,98 гривень з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень абзаців першого-п'ятого пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 вказаного Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, тому березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Отже, нарахування й виплата поточної індексації з 01.03.2018 мала здійснюватися з урахуванням місяця підвищення доходів - березень 2018 року, а індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і фактично з грудня 2018 року у військовослужбовців з'явилося право на індексацію грошового забезпечення.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу 1 належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
Так, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 12.10.2023 у справі №560/5132/21 та ін.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як видно з установлених обставин справи, відповідач 1, 2 не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 по 16.07.2020, та з 17.07.2020 по 18.07.2022 відповідно.
Відповідачем 1 здійснено обчислення індексу споживчих цін з 01 березня 2018 року та визначено величину приросту індексу споживчих цін, яка розраховується наростаючим підсумком.
В період з 01 березня 2018 року позивачем не оскаржується розрахунок величини приросту індексу споживчих цін. Так звана «поточна» індексація грошового забезпечення у військовослужбоців виникла тільки в грудні 2018 року в сумі 71,08 грн внаслідок перевищення порогу 103%, що не заперечується позивачем.
Тобто, відповідачем з 01 березня 2018 року проігноровано вимоги абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, а виконано тільки вимоги абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абз. 5 п. 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абз. 5 п. 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справах № 420/6982/21, № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22, від 09.05.2023 у справах № 400/12702/21, № 120/2234/22-а, № 560/538/22, № 580/8769/21, від 10.05.2023 у справі № 260/5461/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 06.07.2023 у справі №240/23550/21, від 27.07.2023 у справі № 160/12028/22, від 03.08.2023 у справі №420/23183/21, від 15.08.2023 у справах № 580/9339/21, № 400/3784/22, № 520/1800/22, від 17.08.2023 у справах № 160/4155/22, № 580/3967/22, від 28.08.2023 у справі № 420/17338/22, від 07.09.2023 у справах № 480/5766/22, № 160/16084/22, № 420/12787/22, від 26.09.2023 у справі № 200/4531/22, від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 09.11.2023 у справах №420/3131/22, № 420/4325/23, від 30.11.2023 у справі № 420/616/23, від 06.12.2023 у справі № 160/16075/22, від 07.12.2023 у справі № 360/381/23, від 20.12.2023 у справі № 560/6693/22, від 21.12.2023 у справі № 420/10945/22, від 05.02.2024 у справі № 360/383/23, від 04.04.2024 у справі № 160/4155/22, від 18.04.2024 у справі № 280/4812/23, від 30.04.2024 у справі №360/700/23, від 06.06.2024 у справі № 280/4745/23, від 27.06.2024 у справах № 440/1497/22, №580/602/22 та інших.
Пунктом 2 Порядку №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виходячи з наданої до суду довідки, у лютому 2018 року розмір грошового забезпечення позивача складав 14880,38 грн, у березні 2018 року 15616,50 грн.
Отже, грошовий дохід позивача внаслідок збільшення посадових окладів збільшився на 736,12 грн.
Крім того, суд встановив, що у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
При цьому, відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Також, суд зазначає, що відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 736,12 грн = 3 727,03 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 16.07.2020, з 17.07.2020 по 18.07.2022 повинна бути перерахована та виплачена з урахуванням фіксованої суми індексації, що визначена відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Постанови № 1078.
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у його численних постановах, зокрема від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 28 червня 2022 року у справі №640/8991/21, від 15 червня 2023 року у справі № 380/1559/22.
В частині позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2020 включно в сумі у сумі 106407,53 грн та з 17.07.2020 по 18.07.2022 у сумі 91596,98 грн, суд відмовляє, оскільки розрахунок суми індексації відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Оскільки судом установлено безумовне право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2020, з 17.07.2020 по 18.07.2022 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а визначення загальної суми індексації є дискреційними повноваженнями відповідача, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.
Такий розрахунок має бути здійснено вже на виконання рішення суду.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем 1 протиправно не виплачено в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 16.07.2020 із урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у фіксованій величині 3 727,03 грн, відповідачем 2 протиправно не виплачено в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 17.07.2020 по 18.07.2022 із урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у фіксованій величині 3 727,03 грн, тому наявні підстави для зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2020 у фіксованій величині 3 727,03 грн в місяць, відповідно до норм абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та зобов'язання військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.07.2020 по 18.07.2022 у фіксованій величині 3 727,03 грн в місяць, відповідно до норм абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл судом не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2003 по 28.02.2018 включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період: з 01.03.2003 по 31.12.2007 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2003 року з урахуванням виплачених сум, та з 01.01.2008 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3 727,03 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 16.07.2020 включно відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у частині розрахунку індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату індексації різниці з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 17.07.2020 по 18.07.2022 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3 727,03 грн в місяць за період з 17.07.2020 по 18.07.2022 включно відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у частині розрахунку індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату індексації різниці з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова