Справа № 681/698/25
Провадження 3/681/239/2025
"10" червня 2025 р. м.Полонне
Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А.,
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, машиністки ДВГ на Понінківській паперовій фабриці,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 415626 від 04.06.2025 (далі - Протокол), 16.05.2025 о 23 год. 50 хв. у АДРЕСА_1 , мати ОСОБА_1 ухилилася згідно з ст. 150 Сімейного кодексу України щодо виконання передбачених законом батьківських обов'язків відносно своєї дитини ОСОБА_2 , 2010 року народження, а саме мати не займається вихованням сина, його моральним, духовним та фізичним розвитком, не виховує його в дусі поваги до прав та свобод інших осіб.
Таким діями, на думку автора Протоколу, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган /посадова особа/ при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Тобто, обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного кодексу України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини.
У розумінні положень ч.1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Отже, саме ухилення батьків від батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, є підставою для встановленої законом відповідальності.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Проте особою, що склала Протокол, недостатньо викладені обставини щодо суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, вказано лише, що ОСОБА_1 , яка є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , 2010 року народження, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків, тобто не вказано, як саме ОСОБА_1 порушила норми ст. 150 Сімейного кодексу України, не зазначені обставини, які свідчать про ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Суд не має повноважень вийти за межі протоколу про адміністративне правопорушення та самостійно визначити обставини, які підлягають встановленню у справі про адміністративне правопорушення, у тому числі суть адміністративного правопорушення та норми законодавства, порушення яких інкримінується ОСОБА_1 , суд не вправі витребовувати докази для об'єктивного з'ясування всіх фактичних обставин.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що відсутність у Протоколі вищезазначених відомостей перешкоджає можливості повно та об'єктивно з'ясувати всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність повторного повернення справи про адміністративне правопорушення до ВПД №3 Шепетівського РУП ГУНП України в Хмельницькій області для усунення недоліків відносно складеного адміністративного протоколу відповідно до вимог ст.254, 256 КУпАП .
При цьому суд, приймаючи рішення про повернення справи для доопрацювання, враховує позицію Верховного Суду України, згідно якої визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14). Позицію ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену у п.12 Постанови Пленуму від 17.10.2014 р. «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», згідно якої норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213, 221, 254, 256, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП повернути до ВПД № 3 Шепетівського РУП ГУНП України в Хмельницькій області для додаткової перевірки обставин вчинення правопорушення та приведення протоколу у відповідність до встановлених обставин
Також, надати інші докази, якщо такі будуть встановлені під час проведення додаткової перевірки.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Горгулько