Справа № 308/6675/25
09 червня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12018070170000227, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
встановив:
В провадженні суду перебуває вищевказане клопотання прокурора, в якому останній просить закрити кримінальне провадження № 12018070170000227, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 та п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання обґрунтовано тим, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018070170000227 повідомлення про підозру не здійснювалося, оскільки не було встановлено винних у вказаному злочині та закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, тому наявні правові підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Дослідивши клопотання, ознайомившись із підставами закриття кримінального провадження, матеріалами кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
З витягу з ЄРДР видно, що ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018070170000227, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
В клопотанні вказано, що в ході досудового розслідування було витребувано технічну документацію із землеустрою та призначено судову технічну експертизу документів, в якій зроблено висновок №4/15 від 13.05.2020, що всі підписи на технічній документації є відбитком кліше факсиміле ОСОБА_4 .
Підозру у вчиненні кримінального правопорушення по вказаному кримінальному провадженню жодній особі не оголошено.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. За вказаних підстав кримінальне провадження закривається судом (п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
З цих підстав відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом за клопотанням прокурора.
Санкція ч. 3 ст. 358 КК України у редакції станом на дату вчинення кримінального правопорушення передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Пункт 3 частини 1 статті 49 КК України встановлює, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Розглядуване клопотання направлено до суду з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 та п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, оскільки не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Однак суд вважає за необхідне зазначити, що закриття кримінального провадження є однією з форм закінчення досудового розслідування, до якого норми кримінально процесуального закону містять певні вимоги.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, зокрема полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. А публічність, визначена ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справах «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 598 КПК України кримінальне провадження, що перейняте від компетентного органу іншої держави, починається зі стадії досудового розслідування та здійснюється згідно з цим Кодексом. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих до перейняття кримінального провадження відповідним органом іншої держави на її території та згідно з її законодавством, можуть бути визнані допустимими під час судового розгляду в Україні, якщо це не порушує засад судочинства, передбачених Конституцією України та цим Кодексом, і вони не отримані з порушенням прав людини і основоположних свобод. Не потребують легалізації відомості, визнані судом допустимими. Слідчий, прокурор України після перейняття кримінального провадження мають право здійснювати будь-які передбачені цим Кодексом процесуальні дії.
Суддею проаналізовано проведені органом досудового розслідування слідчі (розшукові) дії й встановлено, що в матеріалах кримінального провадження не відображено, що слідчим у даному кримінальному провадженню було вчинено заходи для встановлення осіб, які можуть бути причетні до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення.
Так, слідчий адресував підприємству фірма БВВ лист від 10.04.2020 про надання інформації щодо працівника підприємства ОСОБА_5 , однак відповідь на такий впродовж п'яти років не отримав, заходи щодо виконання вказаним підприємством означеного запиту не здійснював.
Вказане свідчить про те, що у кримінальному провадженні слідчим (дізнавачем) не здійснювалось досудове розслідування належним чином та не здійснювались дії на виконання обов'язку, встановленого ст. 92 КПК України. А прокурор, не дивлячись на вказані обставини, направив до суду клопотання про закриття кримінального провадження, при цьому належно не перевіривши наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження, в тому числі за іншими підставами.
При цьому суддя наголошує, що наявність підстави для закінчення кримінального провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не звільняє дізнавача, слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст. ст. 9, 25 КПК України.
Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
За таких обставин, матеріали кримінального провадження не свідчать як про ефективність досудового розслідування, так і про правильність висновків прокурора про наявність підстав для звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, оскільки особа ймовірного підозрюваного відома, а тому клопотання не підлягає задоволенню, як таке, що заявлено передчасно.
Керуючись ст. ст. 284, 369-372, 376 КПК України, ст. 49 КК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12018070170000227, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1