Справа № 177/664/25
Провадження № 2-о/177/43/25
Іменем України
10 червня 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
присяжних Лунгол М.В., Карпович В.Р.,
за участі:
секретаря судового засідання Авдєєвої В.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Ходорівської міської територіальної громади Стрийського району Львівської області, про оголошення фізичної особи померлою,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв'язку до суду з указаною заявою, отриманою судом 20.03.2025, у якій просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербиця Жидачівського району Львівської області, громадянина України, останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , померлим.
В обґрунтування заяви вказала, що в червні 2003 року її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 переїхали жити до неї у с. Глеюватка Криворізького району Дніпропетровської області, так як на той час були похилого віку та хворіли. ОСОБА_2 12.02.2004 знявся з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , та повідомив, що повернеться додому в с. Вербиця Жидачівського району Львівської області. Через деякий час родичі, які мешкають у Жидачівському районі Львівської області, що ОСОБА_2 до місця свого колишнього проживання не повернувся. Упродовж двох тижнів вони вживали усіх можливих заходів для встановлення місця знаходження ОСОБА_2 , які позитивного результату не дали. У 2021 році родичі з Жидачівського району Львівської області повідомили, що ПП «Західний Буг» розшукують рідних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , для переоформлення земельних ділянок (паїв) площею 1,5970 га та 1,2592 га. Донька заявника ОСОБА_4 19.11.2004 зверталася до органів поліції з метою отримання довідки про місцезнаходження ОСОБА_2 . Оскільки ніяких відомостей про місце перебування ОСОБА_2 не отримано більше трьох років, заявник звернулася до суду з даною заявою.
Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28.03.2025 відкрито провадження в справі в порядку окремого провадження, залучено заінтересованих осіб: орган опіки та піклування Ходорівської міської територіальної громади Стрийського району Львівської області, з метою підготовки справи до розгляду витребувано інформацію стосовно ОСОБА_2 , зобов'язано вжити заходів для встановлення опіки над майном.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала, просила задовольнити та оголосити померлим її батька, ОСОБА_2 , оскільки місцезнаходження останнього невідоме вже більше десяти років.
Заінтересовані особи Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Ходорівської міської територіальної громади Стрийського району Львівської області участі представників у судовому засіданні не забезпечили, кожен окремо, подали заяви про розгляд справи без їх участі, у вирішенні заявлених вимог покладаються на розсуд суду та просили ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надали у судовому засіданні показання про те, що ОСОБА_2 доводиться батьком заявнику ОСОБА_1 та у 2004 році він разом із дружиною, ОСОБА_3 , яка наразі померла, переїхали до доньки у с. Глеюватка Криворізького району з Львівської області. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєструвалися за адресою АДРЕСА_1 , але через незначний проміжок часу ОСОБА_2 знявся з реєстрації та вирішив повернутися додому, а саме, у с. Вербиця Жидачівського району Львівської області. Із того часу будь-які відомості про нього відсутні. Як пояснила свідок ОСОБА_4 , ОСОБА_2 є її дідусем. Усі родичі, як в Криворізькому районі, так і у Львівській області вживали заходи до розшуку ОСОБА_2 , однак безрезультатно. Наприкінці 2024 року вона особисто зверталася до Криворізького районного управління поліції для отримання довідки про відсутність ОСОБА_2 за місцем проживання, а саме, в с. Глеюватка. Чи проводилися органами поліції розшукові заходи щодо встановлення ОСОБА_2 , їй невідомо.
Згідно з письмових пояснень ОСОБА_6 , ОСОБА_2 орієнтовно в 2004 році разом із дружиною виїхав до м. Кривий Ріг та подальша його доля невідома. У с. Вербиця він більше не повертався, родинних зв'язків не залишилося. На подвір'ї, що в АДРЕСА_2 , яким раніше користувався ОСОБА_2 , ніхто не проживає.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, допитавши свідків, дійшов до таких висновків.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.8).
Відповідно до довідки Глеюватської сільської ради від 21.03.2024 № 96, ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11). Як слідує з довідки № 94, із 17.07.2003 по 12.02.2004 ОСОБА_2 проживав за вказаною вище адресою, де разом із ним були зареєстровані дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_1 (а.с.16).
Начальником ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області видано 29.11.2024 довідку № 45.3/2-746760, зі змісту якої слідує, що місцезнаходження останнього не встановлено, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 не мешкає (а.с.12).
Депутатом Глеюватської сільської ради в присутності сусідів-свідків 24.01.2025 складено акт, відповідно до якого ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстрований та з 12.02.2004 не проживає (а.с.13).
Як визначено ст. 307 ЦПК України, суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
Згідно з листа адміністрації Державної прикордонної служби України, даних щодо перетинання держаного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період із 08.11.2017 по 27.03.2025 не виявлено. База даних зберігається впродовж 10 років та здійснюється з 08.11.2017 (а.с.37).
Від відділення поліції № 3 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області надійшли копії матеріалів ЄО за від 19.11.2024 № 29129, відповідно до яких 19.11.2024 до відділення поліції надійшла заява ОСОБА_4 з проханням надати довідку щодо ОСОБА_2 за фактом відсутності останнього з 2004 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38-43).
Криворізьким відділом ДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено, що за результатами проведеної перевірки за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян України відсутні актові записи про народження, шлюб, розірвання шлюбу та смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.46).
Як слідує з відповіді Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 22.04.2025, відділом кримінальної поліції оперативно-розшукова справа «Розшук» щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 не заводилася, заява з даного приводу ні від кого не надходила (а.с.47).
Державною податковою службою України повідомлено про відсутність відомостей про джерела та суми виплачених доходів та утриманих податків, отриманих від податкових агентів, ОСОБА_8 (інн НОМЕР_2 ) за період з І кварталу 2004 року по лютий 2025 року (а.с.50-51).
Згідно з відповіді Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області надійшло повідомлення, що в реєстрі територіальної громади відсутні відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: с. Вербиця Стрийського (колишній Жидачівський) району Львівської області. За адресою: АДРЕСА_2 ніхто не зареєстрований (а.с.55, 56).
За даними інформаційних систем Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Дніпропетровської області як одержувач пенсії за віком, виплата якої проводилася через підприємство поштового зв'язку. Виплату пенсії ОСОБА_2 , згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, припинено з 01.08.2004 через її неотримання у період з лютого 2004 по липень 2004 року (а.с.88-89).
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як визначено п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісти відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 за № 5, громадянин може бути оголошений у судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісти за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Таким чином, оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідомо.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», свобода пересування право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.
Відповідно до ст. ст. 305-309 ЦПК України, виникнення справ про оголошення фізичної особи померлою зумовлені необхідністю захисту майнових прав громадян та захистом інтересів осіб, які мають певні правовідносини з особою, тривала відсутність якої позбавляє їх можливості користуватись своїми правами.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Відповідно до ст. 47 ЦК України, правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти до висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні, належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.
Вказану позицію висловив Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі № 226/3053/18.
Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
Подібний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 461/424/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 390/1443/19-ц.
Як слідує зі ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісти відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
У тексті заяви заявник вказала, що оголошення померлим ОСОБА_2 їй необхідно для оформлення спадщини, а саме, земельних ділянок (паїв), що належать останньому.
Проте, суд зазначає, що оголошення особи померлою має широке коло правових наслідків, а тому мають бути вжиті всі заходи для з'ясування обставин зникнення особи, заходи щодо її розшуку.
Процес розшуку зниклих осіб регулюється такими нормативно-правовими актами, як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про Національну поліцію» та «Про оперативну-розшукову діяльність».
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», одним із повноважень поліції є розшук безвісти зниклих осіб. Початок розшуку безвісти зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», інформація про безвісти зниклу особу є підставою для здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Суд критично ставиться до доводів заявника з приводу її звернення до поліції із заявою про розшук ОСОБА_2 , оскільки, як встановлено судом, донька заявниці, ОСОБА_4 зверталася до ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області лише 19.11.2024 для отримання довідки щодо підтвердження факту відсутності ОСОБА_2 за місцем проживання, а саме, в АДРЕСА_1 . При цьому, заяв та повідомлень щодо розшуку ОСОБА_2 до органів поліції не надходило, ОРС категорії «Розшук» не заводилось.
Доказів проведення розшукових заходів, як і інших доказів, які б давали достатньо підстав зробити вірогідність припущення про смерть ОСОБА_2 , суду не надано.
Із огляду на встановлені обставини, надані та досліджені докази, із урахуванням вимог закону, суд дійшов висновку, що при розгляді справи не встановлено наявності юридичного складу для оголошення ОСОБА_2 померлим.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Суд зазначає, що саме на заявника покладено обов'язок, із урахуванням предмету і підстав заяви, довести в суді ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів, які б у достатній мірі надавали змогу підтвердити ймовірне припущення смерті ОСОБА_2 . Заявник не змогла пояснити в судовому засіданні час звернення її до поліції з приводу розшуку батька, ОСОБА_2 , які дії вчинялися нею щодо розшуку останнього. Жодних доказів, які б підтверджували факт звернення до поліції з часу його зникнення у 2004 році та проведення розшукових дій, суду не надано.
Крім того, показання допитаних у судовому засіданні свідків не є належними доказами у даній справі, оскільки вони лише підтвердили, що ОСОБА_2 не проживає в с. Глеюватка Криворізького району Дніпропетровської області та в с. Вербиця Жидачівського району Львівської області, із 2004 року.
Сам по собі факт не проживання вказаної вище особи за місцем реєстрації протягом тривалого часу та фактична відсутність у заявника відомостей про її місце перебування не є безумовною підставою для оголошення цієї особи померлою.
Водночас, суд звертає увагу на те, що правові наслідки оголошення особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті, а тому необхідність оголошення особи померлою повинна бути достатньо вагомою та такою, що не може бути досягнута за рахунок інших процедур.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявником не надано належних доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 або наявності обставин, які б доводили, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_9 .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує вимоги ч. 7 ст. 294 ЦПК України, у зв'язку з чим, понесені заявником судові витрати в справі відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 305-309 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Ходорівської міської територіальної громади Стрийського району Львівської області, про оголошення фізичної особи померлою, - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Суботіна
Присяжні М.В. Лунгол
В.Р. Карпович