ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2025Справа № 910/7223/25
Суддя Господарського суду міста Києва Людмила ШКУРДОВА, розглянувши без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження заяву SIA «Belam-Riga» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Белам-Рига») про вжиття заходів забезпечення позову
SIA «Belam-Riga» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Белам-Рига») звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, яка по своїй суті є заявою про забезпечення позову до подачі позову, відповідно до якої просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони для Акціонерного товариства «Українська залізниця» звертатися до банку-гаранта - Luminor Bank AS Латвійська філія із вимогою щодо виплати суми банківської гарантії у розмірі 410 423,16 доларів США, та встановити, що заходи забезпечення діють до набрання чинності остаточним рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України по суті спору між SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») і АТ «Українська залізниця».
Відповідно ст. 9 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (далі - Закон) звернення сторони до суду до або під час арбітражного розгляду з проханням про вжиття забезпечувальних заходів та винесення судом ухвали про вжиття таких заходів не є несумісними з арбітражною угодою.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що "арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України; "третейський суд" - одноособовий арбітр або колегія арбітрів; "суд" - відповідний орган судової системи держави.
Тобто, Закон передбачає можливість вжиття запобіжних заходів судом загальної юрисдикції (у т.ч. господарським судом) з подальшим поданням позову, зокрема, до Міжнародного комерційного арбітражного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, дослідивши її матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд встановив наступне.
Як вбачається із заяви про вжиття заходів забезпечення позову, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в рамках реалізації інвестиційного проєкту, що фінансується Європейським банком реконструкції та розвитку, згідно з відповідними правилами Банку та за результатами конкурсної процедури, 17.11.2021 р. уклало договір підряду № 682/2021-ЦЮ із Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЛАМ-РИГА" (SIA«Belam-Riga») про впровадження цифрової системи технологічного радіозв'язку стандарту DMR у регіональних філіях АТ «Українська залізниця». До вказаного договору було укладено ряд додаткових угод.
23.11.2021 р., за участі банків сторін через систему SWIFT, SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») надало АТ «Українська залізниця» безвідкличну банківську гарантію, яка з урахуванням продовжень є чинною до 31.12.2025 р.
12.07.2024 р. заявник отримав від Торгово-промислової палати України належним сертифікат № 3100-24-1338 про наявність обставин непереборної сили (форс-мажор), що виникли під час виконання договору. Про вказані обставини АТ «Українська залізниця» було повідомлене листом № 149/2024 від 12.07.2024 р.
26.05.2025 р. АТ «Українська залізниця» звернулась до SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») з листом, в якому АТ «Українська залізниця» вимагало сплати 410 423,16 доларів США завчасно оцінених збитків по договору протягом 14 днів із моменту отримання повідомлення. Також АТ «Українська залізниця» зазначило, що у разі невиконання вимоги останнє залишає за собою право звернутися до банку-гаранта із вимогою про виплату гарантійної суми.
02.06.2025 р. SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») надіслало АТ «Українська залізниця» заперечення проти отриманої вимоги та зазначило, що строк виконання робіт за договором не пропущений, а обставини форс-мажору тривають, відтак гарантійний випадок, передбачений п. 26 особливих умов договору, не настав.
Із пояснень заявника слідує, що дострокове виконання банківської гарантії на користь АТ «Українська залізниця» до розгляду спору по суті у Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України позбавить SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») реальної можливості на ефективний захист своїх прав, оскільки призведе до безповоротного списання значної суми коштів у розмірі 410 423,16 доларів США. Банківська гарантія має характер безвідкличної та здійснюється на першу вимогу, що означає автоматичне виконання без аналізу обґрунтованості вимоги банком-гарантом. У випадку такого списання, SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») буде змушене ініціювати окреме судове провадження з метою повернення неправомірно стягнутих коштів, що не лише ускладнить реалізацію арбітражного захисту, але й позбавить сам арбітражний процес практичного сенсу, адже арбітражне рішення, навіть позитивне, вже не відновить статус-кво.
Слід зазначити, що у відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом спору; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, зі змісту заяви SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») вбачається, що майбутньою позовною вимогою буде визнання договору таким, що є продовженим на строк дії форс-мажорних обставин.
З огляду на те, що вказана позовна вимога є немайновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому разі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Відповідно до вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності застосування конкретного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Саме по собі посилання заявника на відповідні обставини, не може бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
У даному випадку заявник зазначає, що:
- існує фактична загроза порушення прав SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига»), у зв'язку з виплатою банківської гарантії АТ "Українська залізниця" на першу вимогу, без будь-яких підтверджень порушень умов договору та без з'ясування правомірності вимог АТ "Українська залізниця";
- правові підстави для забезпечення позову до подачі позовної заяви підтверджуються положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст.ст. 136, 137, 138, які прямо дозволяють вживати такі заходи до подання позовної заяви, навіть якщо спір буде розглядатися в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України;
- форс-мажорні обставини, підтверджені сертифікатами Торгово-промислової палати України, об'єктивно унеможливлювали виконання зобов'язань у визначений строк, що виключає застосування стягнення збитків, застосуванню штрафних санкцій або стягнення будь яких грошових коштів за банківською гарантією;
- порушення умов договору з боку SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») відсутні, а сам строк виконання зобов'язань був продовжений сторонами шляхом підписання додаткової угоди;
- у випадку невжиття заходів забезпечення SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») може бути завдано непоправної майнової (фінансової) шкоди та існує ризик репутаційних втрат.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.
За змістом ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України гарантія є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 561 Цивільного кодексу України визначено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Згідно зі ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Оскільки зобов'язання гаранта щодо виплати коштів за гарантією перед кредитором є самостійним, враховуючи вимоги ст. 562 Цивільного кодексу України, яка встановлює незалежність банківської гарантії від основного зобов'язання, суд дійшов висновку, що заява SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Отже, підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов'язань перед бенефіціаром за основним зобов'язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань.
При цьому, наявність факту порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією, встановлюється гарантом при настанні так званого гарантійного випадку та розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми, в якій останній повинен вказати, у чому полягає порушення принципалом основного зобов'язання, і, відповідно, гарант здійснює платіж по гарантії лише у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов'язання, що забезпечене.
Натомість відсутність такого порушення основного зобов'язання, забезпеченого гарантією, може бути, зокрема, підставою для відмови у задоволенні вимог бенефіціара (кредитора) гарантом при розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми за гарантією.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.01.2023 р. у справі № 910/3334/22.
Суд звертає увагу, що обставини відсутності чи наявності порушення боржником основного зобов'язання підлягають дослідженню і встановленню під час розгляду справи по суті, суд не може забезпечувати позов у спосіб, який буде сприяти невиконанню зобов'язання, зокрема, шляхом заборони гаранту вчиняти дії щодо виконання банківської гарантії, тоді як заборона судом здійснювати оплату на виконання банківської гарантії до моменту набрання законної сили рішенням у справі є підставою не виконувати зобов'язання щодо банківської гарантії.
Вживаючи заявлений SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») захід забезпечення позову, суд фактично надасть оцінку позовним вимогам по суті, заборонивши банку виконувати зобов'язання за гарантією.
Також варто враховувати, що гарантія є строковим зобов'язанням, а строк розгляду справи та відповідно строк дії ухвали про забезпечення позову може значно перевищувати цей строк.
На даний час у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що для SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») можуть виникнути в майбутньому складнощі у поверненні суми гарантії, натомість у разі вжиття заявлених заходів забезпечення позову та в разі відмови в задоволенні позову для бенефіціара настануть незворотні наслідки, які суперечитимуть самій суті такого виду забезпечення виконання зобов'язань як гарантія.
За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та пропорційності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви SIA «Belam-Riga» (ТОВ «Белам-Рига») про вжиття заходів забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви SIA «Belam-Riga» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Белам-Рига») про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Людмила ШКУРДОВА