ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.06.2025Справа № 910/16158/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аконіт Еко Херб"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
без повідомлення (виклику) учасників судового процесу
До Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ плюс" (далі - ТОВ "Світ плюс", позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аконіт Еко Херб" (далі - ТОВ "Аконіт Еко Херб", відповідач) про стягнення 1 198 267,98 грн., з них: основного боргу - 946 931,00 грн. (дев'ятсот сорок шість тисяч дев'ятсот тридцять одна гривня), пені - 188 307,79 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч триста сім гривень 79 копійок), інфляційних втрат - 16 271,07 грн. (шістнадцять тисяч двісті сімдесят одна гривня 07 копійок), 3% річних - 18 350,19 грн. (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят гривень 19 копійок) та штрафу - 28 407,93 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста сім гривень 93 копійки).
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору суборенди № 09 від 18.08.2022 в частині здійснення орендарем своєчасної сплати передбачених цією угодою платежів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Проте, у визначений законом строк відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.08.2022 між ТОВ "Світ плюс" (орендар) та ТОВ "Аконіт Еко Херб" (суборендар) був укладений договір суборенди № 09 (далі - договір), відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування частину майна: овочесховище № 2, площею 695,8 кв.м., та овочесховище № 3, площею 533,8 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Володимира Сікевича, 32 (п. 1.1, 1.4, 1.5).
Суборендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується одночасно з підписанням договору (п. 2.1 договору).
Суборендна плата становить 86 072,00 грн. за місяць, та не включає в себе оплату комунальних послуг, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття, прибирання, забезпечення заїзду/виїзду транспорту суборендаря або третіх осіб на територію майнового комплексу, і сплачується окремо (п. 3.1 договору).
Суборендар сплачує суборендну плату на розрахунковий рахунок орендаря щомісяця до 15 числа поточного місяця суборенди (п. 3.5 договору).
Договір набирає чинності в день його підписання сторонами (п. 12.4 договору), та діє до 23.07.2025 включно (п. 11.1).
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного договору ТОВ "Світ плюс" надало ТОВ "Аконіт Еко Херб" в оренду овочесховище № 2, площею 695,8 кв.м., та овочесховище № 3, площею 533,8 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Володимира Сікевича, 32, що підтверджується актом приймання приміщення від 18.08.2022.
Також матеріали справи свідчать, що відповідач з 18.08.2022 по липень 2023 користувався об'єктом суборенди, наданим йому позивачем, що підтверджується актами надання послуг № 692 від 30.09.2022, № 738 від 30.09.2022, № 863 від 31.10.2022, № 864 від 30.11.2022, № 865 від 31.12.2022, № 245 від 31.01.2023, № 356 від 28.02.2023, № 449 від 31.03.2023, № 539 від 30.04.2023, № 659 від 31.05.2023, № 745 від 30.6.2023, № 841 від 31.07.2023, рахунками на оплату № 939 від 24.09.2022, № 1115 від 2509.2022, № 1058 від 25.10.2022, № 995 від 25.11.2022, № 805 від 25.12.2022, № 42 від 16.01.2023, № 136 від 16.02.023, № 227 від 16.03.2023, № 317 від 16.04.2023, № 407 від 16.05.2023, № 495 від 16.06.2023, № 580 від 16.07.2023, податковими накладними за вказаний період.
Відтак - у суборендаря виник обов'язок сплачувати орендні платежі за користування об'єктом оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі ст. 288 ГК України орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати орендних платежів у сумі 946 931,00 грн. за період з 18.08.2022 по липень 2023 не виконав, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість за договором у вказаній сумі.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки відповідач доказів, які свідчать про сплату суборенди у заявлений період суду не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Аконіт Еко Херб" основної заборгованості у сумі 946 931,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.
За порушення зобов'язання позивач також просив стягнути з відповідача пеню в сумі 188 307,79 грн. за період з 16.10.2022 по 30.11.2023 та штраф в сумі 28 407,93 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Так, за змістом п. 3.9 договору на суму заборгованості суборендаря зі сплати суборендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендно плати.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Також відповідно до п. 3.10 договору у разі, якщо на дату сплати суборенди заборгованість становить не менше, ніж 3 місяці, суборендар сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.
Відповідно до ч. 2 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, при тому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. У останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов'язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату неустойки (пені та штрафу) є правомірними.
Перевіривши розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 188 307,79 грн. за період з 16.10.2022 по 30.11.2023 та штраф в сумі 28 407,93 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.
Стосовно заявлених позивачем до стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційних втрат в сумі 16 271,07 грн. та 3 % рчних у сумі 18 350,19 грн. за період з 16.10.2022 по 30.11.2023, суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши власний розрахунок заявлених матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 16 271,07 грн. та 3 % річних у сумі 18 350,19 грн., як просив позивач.
Отже, позовні вимоги ТОВ "Світ плюс" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 14 379,22 грн. (враховуючи коефіціент 0,8) у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аконіт Еко Херб" (03057, м. Київ, пров. Польовий, 6, офіс 4; ідентифікаційний код: 43900581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ плюс" (03151, м. Київ, вул. Володимира Сікевича, 32; ідентифікаційний код: 34353218) основний борг у сумі 946 931,00 грн. (дев'ятсот сорок шість тисяч дев'ятсот тридцять одна гривня), пеню у сумі 188 307,79 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч триста сім гривень 79 копійок), інфляційні втрати у сумі 16 271,07 грн. (шістнадцять тисяч двісті сімдесят одна гривня 07 копійок), 3% річних у сумі 18 350,19 грн. (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят гривень 19 копійок), штраф у сумі 28 407,93 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста сім гривень 93 копійки) та витрати по сплаті судового збору у сумі 14 379 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 22 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 09 червня 2025 року.
Суддя О.В. Котков