ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2025Справа № 910/4950/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауді-центр Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітичний центр "Альгіз" про стягнення 37 145,80 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ауді-центр Київ" (далі - Центр) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що останнє надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Аналітичний центр "Альгіз" (далі - Товариство) послуги по технічному обслуговуванню та ремонту належному останньому транспортного засобу - автомобіля "Audi Q7", державний номерний знак НОМЕР_1 , на загальну суму 22 125,67 грн. Оскільки Товариство взяті на себе зобов'язання по оплаті позивачу вищезазначеної суми боргу не виконало, Центр, посилаючись на статті 11, 202, 205, 207, 509, 530, 549, 610, 612, 625, 638, 639, 640, 642, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача 22 125,67 грн основної заборгованості, а також 2 337,92 грн трьох процентів річних, 12 682,21 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4950/25 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження в справі від 22 квітня 2025 року була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 22 квітня 2025 року (16 година 14 хвилин), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 22 квітня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
21 травня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від цієї ж дати, у якій останній повідомив про те, що ціна позову не змінилася, Товариство спірну заборгованість не оплатило.
Жодних інших заяв чи клопотань, зокрема, по суті спору, від сторін не надходило.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Судом встановлено, що між Центром та Товариством був укладений договір надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту транспортного засобу в спрощений спосіб.
На виконання вказаної угоди 3 березня 2021 року та 27 жовтня 2021 року належний відповідачу транспортний засіб - автомобіль "Audi Q7", державний номерний знак НОМЕР_1 , для проведення ремонту було передано позивачу, про що свідчать наряди-замовлення на технічне обслуговування: від 3 березня 2021 року № 121030354 та від 27 жовтня 2021 року № 121102701 (копії вказаних документів наявні в матеріалах справи).
З матеріалів справи також вбачається, що позивач виставив Товариству відповідні рахунки-фактури на оплату послуг по технічному обслуговуванню та ремонту наведеного транспортного засобу: від 4 березня 2021 року № 321030443 на суму 2 109,90 грн з ПДВ та від 27 жовтня 2021 року № 321102738 на суму 20 015,77 грн з ПДВ.
Судом встановлено, що між сторонами були підписані акти прийому-передачі наданих послуг: від 4 березня 2021 року № 121030354 на суму 2 109,90 грн з ПДВ, від 27 жовтня 2021 року № 121102701 на суму 20 015,77 грн з ПДВ, згідно яких відповідач прийняв надані Центром послуги без будь-яких зауважень та претензій.
Однак, відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості наданих йому послуг не виконав, заборгувавши таким чином Центру 22 125,67 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 22 125,67 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Центру до відповідача про стягнення зазначеної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг, позивач також просив суд стягнути з Товариства 2 337,92 грн трьох проценти річних, з яких: 2 077,80 грн - три проценти річних, нараховані на суму основної заборгованості в розмірі 20 015,77 грн за актом прийому-передачі наданих послуг від 27 жовтня 2021 року № 121102701 за період з 2 листопада 2021 року по 18 квітня 2025 року; 260,12 грн - три проценти річних, нарахованих на суму основної заборгованості в розмірі 2 109,90 грн за актом прийому-передачі наданих послуг від 4 березня 2021 року № 121030354 за період з 10 березня 2021 року по 18 квітня 2025 року, а також 12 682,21 грн інфляційних втрат, з яких: 11 292,55 грн - інфляційні втрати, нараховані на суму основної заборгованості в розмірі 20 015,77 грн за актом прийому-передачі наданих послуг від 27 жовтня 2021 року № 121102701 за період з 2 листопада 2021 року по 18 квітня 2025 року; 1 389,66 грн - інфляційні втрати, нараховані на суму основної заборгованості в розмірі 2 109,90 грн за актом прийому-передачі наданих послуг від 4 березня 2021 року № 121030354 за період з 10 березня 2021 року по 18 квітня 2025 року, - згідно наданого позивачем розрахунку.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлені Центром до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства й не перевищують розрахованих судом сум, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум компенсаційних виплат також підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позов Центру підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітичний центр "Альгіз" (02105, місто Київ, вулиця Тампере, будинок 13-Б, кімната 410; ідентифікаційний код 35454282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауді-центр Київ" (02095, місто Київ, вулиця Дніпровська Набережна, будинок 16-В; ідентифікаційний код 33443216) 22 125 (двадцять дві тисячі сто двадцять п'ять) грн 67 коп. основної заборгованості, 2 337 (дві тисячі триста тридцять сім) грн 92 коп. трьох процентів річних, 12 682 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 21 коп. інфляційних втрат та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10 червня 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко