ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.05.2025Справа № 910/2370/25
Господарський суд міста Києва у складі:
Судді - Бондаренко-Легких Г. П.
за участю секретаря - Боровик В. В.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи № 910/2370/25.
За позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)
До Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» (04080, м. Київ, вул. Нижньоюоківська, буд. 6)
про стягнення пені у розмірі 30 000, 00 грн
За участі представників сторін:
Від позивача: Прохоров Євгеній Іванович - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ.
Від відповідача: не прибув.
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» про стягнення пені у розмірі 30 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем його зобов'язань щодо сплати штрафу накладеного на відповідача відповідно до рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №6-р/тк від 09.07.2024, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення.
04.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, та підготовче засідання у справі призначив на 15.04.2025.
13.03.2025 від позивача надійшла заява в якій він повідомляє, що відповідачем 28.02.2025 сплачено штраф.
В підготовче судове засідання 15.04.2025 прибув представник позивача. Представник відповідача в підготовче судове засідання не прибув та про причини неявки суд не повідомив. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 27.05.2025.
В судове засідання по суті 27.05.2025 прибув представник позивача. Представник відповідача в судове засідання по суті не прибув та про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши вступне слово позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, суд -
І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
09.07.2024 за результатами розгляду справи №130-26.13/62-24 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 6-р/тк, яким визнано, що ДП «Сервісно-видавничий центр» вчинило правопорушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації комітету на вимогу державного уповноваженого комітету про надання інформації від 23.01.2024 № 130-25.3/01-789е у встановлений ним строк.
За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 30 000, 00 (тридцять тисяч) гривень 00 коп.
В силу приписів частини 3 та 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Рішення Антимонопольного комітету України № 6-р/тк від 09.07.2024 було надіслано на адресу відповідача та отримано останнім 23.07.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303516453322.
В силу приписів частини 3 та 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
За розрахунком позивача, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 23.09.2024.
Проте, відповідач не виконав в добровільному порядку рішення № 6-р/тк від 09.07.2024.
09.08.2023 Верховною Радою України прийнятий Закон України №3295-ІХ, яким зокрема внесено зміни в Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Так, частиною 8 та 9 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в редакції Закону України №3295-ІХ внормовано:
- У разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті (двомісячний строк для сплати штрафу), рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу;
- Наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
Пунктом 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3295-ІХ встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України, прийняті до дня набрання чинності цим Законом, підлягають виконанню відповідно до законодавства, яке діяло на момент прийняття рішення.
Закон України №3295-ІХ набрав чинності 01.01.2024.
Таким чином, оскільки рішення №6-р/тк прийняте після набрання чинності Закону України №3295-ІХ, комітетом видано наказ про стягнення з відповідача штрафу у дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред'явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.
Позивач стверджує, що станом на день подання позовної заяви (27.02.2025) не отримував від відповідача та від органів Державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням № 6-р/тк від 09.07.2024, а також позивач не отримував документів від відповідача, що підтверджують сплату пені за прострочення сплати штрафу.
З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача нараховану пеню за прострочення сплати штрафу накладеного рішенням № 6-р/тк від 09.07.2024.
II. Предмет та підстави позову.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 30 000, 00 грн пені за прострочення сплати штрафу за період з 24.09.2024 по 31.12.2024 (99 днів).
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Так, згідно з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, відповідач прострочив двомісячний строк на оплату штрафів, а відтак зобов'язаний сплати пеню у розмірі розрахованому позивачем.
IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
18.10.2023 введено в дію норми Закону №3200-ІХ від 29.06.2023, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 1 резолютивної частини ухвали від 04.03.2025 суд повідомив сторін, що згідно частини 7 статті 6 та частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, судом встановлено, що учасники справи мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші судові рішення у даній справі учасникам справи виключно за допомогою ЄСІТС в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє таких осіб права отримати копію будь-якого судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
У відповідності до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 04.03.2025 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронні кабінети сторін по справі.
Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В матеріалах справи міститься підтвердження доставлення до «Електронного кабінету» Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» документа по справі в електронному вигляді, так з повідомлення про доставку електронного листа вбачається, що ухвалу від 04.03.2025 по справі № 910/2370/25 доставлена в «Електронний кабінет» відповідача - 05.03.2025.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
В пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 04.03.2025 була вручена відповідачу - 05.03.2025.
В подальшому, суд направив в «Електронний кабінет» відповідача ухвалу-виклик від 16.04.2025, яку відповідач отримав в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» - 16.04.2025.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/2370/25, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30 000,00 грн з підстав вчиненням відповідачем порушення передбаченого пунктом 13 статтею 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та наявності та/або відсутності підстав для притягнення відповідача до такого виду відповідальності, як стягнення неустойки, за порушення двомісячного строку, встановленого законом, для сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповідь на питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи порушив відповідач строк сплати штрафу?;
- чи вірно визначені позивачем періоди прострочення відповідача?;
- чи є законні підстави у позивача нараховувати відповідачу пеню та вимагати її стягнення?
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (стаття 238 Господарського кодексу України).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами (стаття 239 Господарського кодексу України).
Стаття 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пов'язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу АМК України.
Відповідно до наявних у справі доказів копію рішення відповідач отримав 23.07.2024.
Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця (стаття 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
За розрахунком позивача, строк добровільної сплати відповідачем штрафу накладеного рішенням №6-р/тк від 09.07.2024 закінчився 23.09.2024.
Проте, після відкриття провадження у справі відповідачем був сплачений штраф по рішенню № 6-р/тк від 09.07.2024.
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарського кодексу України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (частина 1 статті 231 Господарського кодексу України).
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (частина 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
У зв'язку з простроченням відповідачем сплати штрафу, позивач нарахував відповідачу пеню.
Позивач, нараховує пеню з 24.09.2024 по 31.12.2024 (99 днів) і таким чином розмір пені становить 44 550, 00 грн.
Проте, оскільки в силу припису закону, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 30 000, 00 грн.
Доказів на підтвердження сплати пені у розмірі 30 000, 00 грн відповідачем суду не надано.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 13 та частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Антимонопольного комітету України до Державного підприємства про стягнення 30 000, 00 грн пені - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» (вул. Нижньоюрківська, буд. 6, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 25286486) пеню у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень і зарахувати зазначену суму у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
3. Стягнути з державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» (вул. Нижньоюрківська, буд. 6, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 25286486) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 09.06.2025
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких