вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" травня 2025 р. Справа№ 910/7976/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: Матіюк Д. В.
від відповідача-2: Кулик С. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
ОСОБА_2
на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2024 (про відкриття провадження)
на рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2024 (повне судове рішення складено: 11.11.2024)
та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2024 (дата підписання: 28.11.2024)
та апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2024 (дата підписання: 28.11.2024)
у справі № 910/7976/24 (суддя Полякова К.В.)
за позовом ОСОБА_2
до: 1) Фонду Державного майна України;
2) Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"
про визнання незаконним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Короткий зміст позовних вимог.
В червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду Державного майна України та Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання незаконним та скасування рішення Фонду державного майна України від 15.02.2023 щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки голови правління та члена правління акціонерного товариства "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" ОСОБА_2 - наказ Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023, з моменту його прийняття; визнання незаконним та скасування наказу в.о. голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки голови правління та члена правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" ОСОБА_2 на підставі Наказу Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023; поновити з 16.02.2023 ОСОБА_2 на посаді члена правління та тимчасово виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"; стягнути з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.02.2023 по дату поновлення на роботі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у відкритті провадження у справі № 910/7976/24 за позовом ОСОБА_2 до Фонду Державного майна України та Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" у частині позовних вимог про: визнання незаконним та скасування рішення Фонду державного майна України від 15.02.2023 щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки голови правління та члена правління акціонерного товариства "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" ОСОБА_2 - Наказ Фонду державного майна України № 270 від 15.02.2023, з моменту його прийняття; поновлення з 16.02.2023 ОСОБА_2 на посаді члена правління та тимчасово виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"; стягнення з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.02.2023 по дату поновлення на роботі - відмовлено.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2024 позовну заяву ОСОБА_2 в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки голови правління та члена правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" ОСОБА_2 на підставі Наказу Фонду державного майна України № 270 від 15.02.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі № 910/7976/24 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що саме лише скасування похідного наказу в.о. голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 № 35-к, що прийнятий на підставі чинного наказу Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023, не призведе до поновлення прав та законних інтересів позивача.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №910/7976/24 заяву Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7976/24 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" 6 525 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви відмовлено.
Суд, з урахуванням обставин даної справи, суб'єктного складу та характеру спірних правовідносин, беручи до уваги те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, дійшов висновку про непокладення всієї заявленої суми в розмірі 130 500 грн на ОСОБА_2 .
Короткий зміст апеляційних скарг та її доводів.
ОСОБА_2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2024 (про відкриття провадження), рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2024 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2024 як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 99 ЦК України, ст. 2, 21, 23, 36, 41, 44 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 2, 7, 11, 13, 42, 73-86, 236, 237 ГПК України, закрити провадження у справі через непідвідомчість спору господарському суду або направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Зокрема, скаржник зазначає, що спір у даній справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, судом неправомірно відкрито провадження щодо похідної вимоги, хоча звільнення з посади без виплати вихідної допомоги у зв'язку з невиконанням контракту є трудовими правовідносинами.
Фонд державного майна України подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що саме лише скасування похідного наказу в.о. голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 № 35-к, що прийнятий на підставі чинного наказу Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023, не призведе до поновлення прав та законних інтересів позивача.
Також з апеляційною скаргою на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі № 910/7976/24 до Північного апеляційного господарського суду звернулось Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 15, 123, 126, 129 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким стягнути на користь заявника 130 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, скаржник зазначає, що при вирішенні питання розподілу судових витрат не повинне зачіпатись арифметична складова до предмету спору, а мати на меті питання справедливості чи несправедливості позовних вимог.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 (колегія суддів у складі: головуючої Ходаківської І. П., суддів Демидової А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі № 910/7976/24 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 (колегія суддів у складі: головуючої Ходаківської І.П., суддів Владимиренко С.В., Демидової А. М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2024 (про відкриття провадження) на рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2024 та на додаткове рішенні господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі № 910/7976/24; апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні суду на 09.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу від 11.07.2024 (про відкриття провадження), на рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2024 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2024, а також апеляційної скарги Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2024 по справі № 910/7976/24. Розгляд справи відкладено на 21.05.2025
Присутній у судовому засіданні 21.05.2025 представник Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2., а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 21.05.2025 представник Фонду державного майна України просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а додаткове рішення - на розсуд суду.
ОСОБА_2 явку свого представника у судове засідання 21.05.2025 не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
До визначеної дати проведення судового засідання від вказаного учасника справи не надійшло заяв чи клопотань, пов'язаних з рухом справи, із вказівкою на наявність обставин, які б об'єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 21.05.2025.
Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до наказу від 02.09.2020№ 276 ОСОБА_2 було прийнято на посаду заступника директора філії зі стратегії розвитку бізнесу в Акціонерному товаристві "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" Філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат".
За наказом № 282 к/тр від 27.04.2021 ОСОБА_2 переведено на посаду заступника начальника філії зі стратегії розвитку бізнесу, про що зроблений відповідний запис у трудовій книжці НОМЕР_1 від 12.08.1993.
Розпорядженням Кабінету міністрів України № 278-р від 09.04.2022 "Про погодження тимчасового покладення обов'язків голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на ОСОБА_2 " погоджено пропозицію Фонду державного майна щодо тимчасового покладення обов'язків голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на заступника начальника філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" зі стратегії розвитку бізнесу ОСОБА_2.
Згідно з наказом Фонду державного майна України № 362 від 09.04.2022 покладено тимчасове виконання обов'язків голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на заступника начальника філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" зі стратегії розвитку бізнесу ОСОБА_2 .
Наказом Фонду державного майна України № 372 від 14.04.2022 призначено з дня видання цього наказу членом правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" ОСОБА_2 та затверджено умови контракту, що укладатиметься з ним, що додається; уповноважено в.о. Голови Фонду державного майна України ОСОБА_3 на підписання контракту, який укладатиметься з ОСОБА_2 .
14.04.2022 між ОСОБА_2 як членом правління та Акціонерним товариством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі в.о. Голови Фонду державного майна України ОСОБА_3 як роботодавцем укладено контракт, за умовами якого член правління зобов'язується здійснювати поточне управління (керівництво) роботодавцем, забезпечувати його високо прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження належного роботодавцю майна, в тому числі державного майна, що не увійшло до складу статутного капіталу роботодавця, забезпечувати виконання рішень загальних зборів акціонерів та наглядової ради, а роботодавець зобов'язується створювати належні умови для матеріального забезпечення та організації праці члена правління.
Відповідно до підпункту 3.2.1. пункту 3.2 контракту член правління зобов'язаний всіма своїми рішеннями та діями сприяти розвитку роботодавця, збільшення ним показників прибутковості та ефективності, нарощуванню темпів господарської діяльності, збереженню майна та забезпеченню матеріального благополуччя працівників роботодавця.
Згідно з пунктом 8.1 контракту він набуває чинності з моменту його підписання сторонами, тобто з дати, вказаної у правому верхньому куті першої сторінки, та діє до припинення повноважень члена правління.
Додатковою угодою від 17.05.2022 № 1 до контракту пункт 8.2 контракту викладено в новій редакції: "8.2. Контракт є особливою формою трудового договору і регулює трудові відносини між членом правління та роботодавцем".
Додатковою угодою від 31.05.2022 № 2 до контракту пункт 5.1. статті 5 контракту викладено в новій редакції: "5.1. За виконання обов'язків щодо управління (керування) роботодавцем, передбачених цим контрактом, члену правління нараховується та виплачується заробітна плата у вигляді посадового окладу у розмірі 20 (двадцяти) мінімальних посадових окладів (ставки) працівника основної професії роботодавця на час виконання обов'язків тимчасово виконуючого обов'язки Голови правління Товариства".
На підставі наказу т.в.о. голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" ОСОБА_2 приступив з 12.04.2022 до тимчасового виконання обов'язків голови правління Товариства.
Наказом Фонду Державного майна України від 15.02.2023 № 270 "Щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки голови правління та члена правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", відповідно до статті 60 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 11 Закону Україну "Про управління об'єктами державної власності", статті 5 Закону України "Про Фонд Державного майна України", Статуту Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" припинено з 15.02.2023 тимчасове виконання обов'язків голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" ОСОБА_2 , припинено з 15.02.2023 повноваження члена правління товариства ОСОБА_2 та розірвано укладений із ним контракт від 14.04.2022 відповідно до пункту 7.4. контракту, у зв'язку з порушенням умов контракту, а саме підпункту 3.2.1. пункту 3.2. статті 3 контракту, без виплати вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку.
15.02.2023 наказом № 35-к т.в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" ОСОБА_2 "Про припинення повноважень" припинено виконання повноважень члена правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" 15.02.2023 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 та пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України на підставі наказу Фонду державного майна України від 15.02.2023 №270.
Вказані вище обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_2 з позовом у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Згідно з п. 3 ч. 1ст. 20 ГПК України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Сталість практики Верховного Суду щодо визначення підвідомчості господарським судам спорів щодо звільнення директора (голови правління) товариства, поновлення на посаді, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу була підтверджена постановою Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №910/6133/22.
Разом з тим, судом встановлено, що у провадженні Солом'янського районного суду міста Києва знаходиться справа №760/6251/23 за позовом ОСОБА_2 про незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023 щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки голови правління та члена правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" ОСОБА_2 ; поновлення з 16.02.2023 ОСОБА_2. на посаді члена правління та тимчасово виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"; стягнення з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.02.2023 по дату поновлення на роботі.
Позовні вимоги у справі №760/6251/23 обґрунтовані порушенням прав позивача внаслідок недотримання процедури звільнення, порушенням при видачі наказу Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023 умов контакту від 14.04.2022, статуту Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", норм чинного законодавства. Крім того, позивач звертав увагу на відсутності доказів порушення позивачем умов контракту від 14.04.2022.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 24.03.2023 у справі №760/6251/23 відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2024 правомірно відмовлено у відкритті провадження у справі в частині зазначених вище вимог на підставі п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки в провадженні іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Наказ від 15.02.2023 № 35-к в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" виданий на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 та пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України на підставі наказу Фонду державного майна України від 15.02.2023 № 270.
З огляду на це у постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 (на яку також посилається позивач) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що:
- за правилами цивільного судочинства потрібно розглядати спори, у яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК України);
- до юрисдикції господарського суду належать спори, у яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оскаржує законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого припинення повноважень (звільнення). До 28.03.2014, коли відповідно до підпункту 1 пункту 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 10.10.2013 набрала чинності нова редакція пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, юрисдикція господарського суду поширювалася на вищевказані спори за участю господарських товариств, а з 28.03.2014 - за участю будь-яких юридичних осіб.
За наведених обставин господарським судом першої інстанції правомірно відкрито провадження в частині вимоги про визнання незаконним та скасування наказу в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 № 35-к щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки голови правління та члена правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" ОСОБА_2. на підставі наказу Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023, зважаючи на те, що цей спір належить до юрисдикції господарського суду.
За змістом частин 1 та 2 статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 15 ЦК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Верховним Судом та узагальнено містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
Принцип диспозитивності, закріплений у статті 14 ГПК України, передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як обґрунтовано встановлено місцевим господарським судом, справа розглядається в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки голови правління та члена правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" ОСОБА_2 на підставі наказу Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023 року.
При розгляд по суті наведеної позовної вимоги за наявності чинного наказу Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023, який слугував підставою для прийняття наказу в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 № 35-к, не призведе до поновлення порушеного/оспорюваного права позивача.
Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом(частини перша, друга статті 97 ЦК України).
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).
Як правомірно враховано господарським судом першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та багатьох інших.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).
З огляду на викладене вмотивованим є висновок господарського суду міста Києва про відмову в позові.
Так само правомірно, судом не враховано заяву про застосування строку позовної давності, оскільки суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задодолення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Щодо додаткового рішення про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), суд апеляційної інстанції зважає на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" звернулось до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило суд стягнути з ОСОБА_2. на свою користь 130 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, Акціонерним товариством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" надано договір про надання правової допомоги №006/24/112 від 05.07.2024, укладений з Адвокатським об'єднанням "П.Р.С.і Компанія", акти наданих послуг № 2 від 01.08.2024, № 3 від 02.09.2024 та № 4 від 01.10.2024 на загальну суму - 130 500,00 грн. та платіжні інструкції від 04.09.2024 № 168 на суму 102000 грн, від 04.10.2024 № 10204 на суму 72000 грн, від 05.11.2024 № 10429 на суму 15 000 грн.
Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд першої інстанції, на підставі наданих заявником доказів, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, дійшов обґрунтованого висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з обсягом наданих послуг, складністю справи та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, у зв'язку з чим дійшов правомірного висновку про непокладення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу на ОСОБА_2.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у даній справі судових рішень відсутні.
Судові витрати
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу ОСОБА_2. без задоволення, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладаються на ОСОБА_2.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на додаткове рішення суду першої інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не є об'єктом справляння судового збору, відповідно розподіл цього виду судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2024 (про відкриття провадження), рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2024 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі № 910/7976/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 06.06.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко