Справа №519/938/25 3/519/208/25
09.06.2025 року м.Південне
Суддя Південного міського суду Одеської області Барановська З.І., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
місце проживання: АДРЕСА_1 ,
місце роботи, посада: не працює,
до адміністративної відповідності притягувався постановою Южного міського суду Одеської області від 11.06.2024, накладено адміністративне стягнення за ст.130 ч.1 КУпАП остаточно у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.02.2025, накладено адміністративне стягнення за ст.130 ч.2 КУпАП остаточно у виді штрафу в розмірі 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки,
за ч.3 ст.130 КУпАП,
05.05.2025 о 20:17 год. в Одеській області, м.Південне, вул.Вишнева, буд.7, водій ОСОБА_1 керував ТЗ електроскутер Maxxter без реєстрації в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу Драгер 6810, з результатом 0,76 проміле водій згоден під відеозапис б/к 000777. Двічі протягом року вчинив правопорушення за ст.130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху.
По цьому факту були складені протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №321464 від 05.05.2025 у відношенні ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час слухання повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома, з заявами та клопотаннями не звертався.
Під час розгляду, суддя враховує практику Європейського суду, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008).
Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушення ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005).
Відповідно до п.2.9 (а) ПДР водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 ст.130 КУпАП передбачена відповідність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , є склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом події, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, постановою Южного міського суду Одеської області від 11.06.2024, постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.02.2025 та іншими матеріалами адміністративної справи.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності заст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч.2 ст.266 КУпАП).
Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі №127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Аналіз вказаних норм вказує на те, що електроскутер із будь-якою потужністю двигуна відноситься до категорії електричних колісних транспортних засобів, яка є складовою більш широкого поняття - транспортні засоби. Тобто, електроскутер із будь-якою потужністю двигуна є транспортним засобом.
Враховуючи вищевикладене, електроскутер Maxxter, яким керував ОСОБА_1 як учасник дорожнього руху, тобто водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керування яким з ознаками алкогольного сп'яніння або в стані алкогольного сп'яніння настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до довідки ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005, а саме третього абзацу пункту 28 позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.4 ст.122, ст.122-2, ч.3 ст.123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Відповідно до четвертого абзацу пункту 28 цієї ж Постанови оплатне вилучення транспортного засобу може бути є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.6 ст.121, ч.2 та 3 ст.130 КпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Крім того, санкція ч.3 ст.130 КУпАП передбачає конфіскацію транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до вимог ст.29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 не є власником даного транспортного засобу, тому суд не застосовує до нього конфіскацію транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.130 ч.3, 283-284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП накласти стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Строк позбавлення спеціального права на керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання законної сили постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуть до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Південний міський суд Одеської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, дана постанова надсилається для примусового виконання, у порядку якого стягується з правопорушника подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові.
Суддя Південного міського суду
Одеської області З.І. Барановська