справа № 166/912/25
провадження № 1-кс/166/473/25
09 червня 2025 року с-ще Ратне
Слідчий суддя Ратнівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшої слідчої слідчого відділення відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025030570000224, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2025 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хворостів Любомльського району Волинської області, зареєстрованої та фактично проживаючої у АДРЕСА_1 , громадянки України, одруженої, з середньо-спеціальною освітою, несудимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
установив:
Старша слідча слідчого відділення відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Ратнівського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 09 червня 2025 року звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 06 червня 2025 року близько 12 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у кімнаті-кухні, розташованої на АДРЕСА_1 , в ході словесного конфлікту, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також усупереч вимог Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству", утримуючи ніж в правій руці умисно нанесла один удар в ділянку правої ключиці грудної клітки своєму чоловікові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У результаті умисних дій ОСОБА_6 спричинила ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани грудної клітки справа з пошкодженням правої підключичної вени та притоків, масивної внутрішньопаренхіматозної гематоми правої легені, пневмотораксу справа, яке належить до тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.
07 червня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
На думку слідчої, існують ризики, що дають підстави вважати, що підозрювана може вчинити передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України дії.
Такі доводи мотивує тим, що ОСОБА_6 , знаючи про тяжкість покарання, що їй загрожує, у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений нею злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду. На думку слідчої, ОСОБА_6 може впливати на свідків, які проживають в одному населеному пункті, та потерпілого, який проживає з нею в одному житловому будинку, шляхом умовляння схиляти їх до відмови від дачі показань чи зміни показань щодо неї. Уважає, що ОСОБА_6 , яка ніде не працює та нейтрально характеризується за місцем проживання, раніше притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, а тому буде й надалі продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення
Уважає, що запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо, оскільки вони не відповідають тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тому не забезпечать виконання останньою процесуальних обов'язків.
Просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення застави.
Прокурор та слідча клопотання підтримали із підстав, наведених у ньому, просили його задовольнити.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив, мотивуючи тим, що тримання під вартою - це винятковий запобіжний захід, уважає за можливе досягнути передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження шляхом застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Підозрювана проти задоволення клопотання заперечила, підтримала думку захисника. Пояснила, що разом із чоловіком та неповнолітньою дочкою проживають у будинку на АДРЕСА_1 . За цією ж адресою розміщений ще один не зданий в експлуатацію житловий будинок, який вона із чоловіком збудували для старшого сина, який у ньому проживає після демобілізації у зв'язку із пораненням. Указала, що між нею та чоловіком виникали конфлікти на грунті зловживання останнім алкоголем.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
У силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України,
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується наданими слідчою документами, зокрема: протоколом затримання підозрюваної ОСОБА_6 , яка під час затримання визнала свою вину у вчиненні злочину; протоколом огляду місця події, в ході якого вилучено ніж зі слідами речовини бурого кольору, килим, шматок тканини із такими ж слідами; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколом проведення слідчого експерименту із підозрюваною ОСОБА_6 ; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_6 , яка в ході допиту визнала вину у вчиненому правопорушенні; висновком судово-медичного експерта від 09.06.25.
Зважаючи на дані про особу ОСОБА_6 , яка офіційно непрацевлаштована, усвідомлює тяжкість покарання у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, існує ризик переховування останньої від слідства і суду.
Доводи слідчої про можливість незаконного впливу підозрюваної на свідка ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7 , які є її сином та чоловіком, суд оцінює критично з огляду на те, що останні є її родичами, й заборона підозрюваній спілкуватися із найближчими родичами буде становити невиправдане втручання в основоположне гарантоване ст. 8 Європейської конвенції право людини на повагу до сімейного життя.
Підозрювана ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, її одиничне притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння домашнього насильства не дає достатніх підстав припускати наявність такого ризику як вчинення інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення факт існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий та прокурор, довівши обставини, передбачені п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину та наявність відповідних ризиків, не довели, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу до підозрюваної у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї відповідних обов'язків зможе забезпечити її належну поведінку та виконання процесуальних обов'язків.
З огляду на положення ч. 1 ст. 219 КПК України, беручи до уваги повідомлення про підозру ОСОБА_6 07 червня 2025 року, слідчий суддя визначає двомісячний строк дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування, тобто до 07 серпня 2025 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання старшої слідчої слідчого відділення відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк до 07 серпня 2025 року включно, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (в разі наявності).
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчу ОСОБА_4 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Звільнити ОСОБА_6 з-під варти негайно, останню невідкладно доставити до місця її проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу передати для виконання до відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, зобов'язавши негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, повідомити про це слідчого та суд.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів із дня її проголошення.
Дата проголошення повної ухвали 10 червня 2025 року о 09 год 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1