Справа № 522/23552/23
Провадження № 2/522/2925/25
28 квітня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Глущенко Т. О.,
представника позивача - адвоката Згоди О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Аероплан», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Білгород - Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Аероплан», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Білгород - Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна.
В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Господарського суду Одеської області від 25.11.2019 у справі № 916/1506/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, задоволено позов ЗАТ «Аероплан» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Спілки об'єднань громадян «Асоціація з управління аудіовізуальними правами «Арма-Україна». Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Аероплан» 120 000,00 грн компенсації за порушення авторських прав та 1 921,00 грн судового збору.
На примусове виконання зазначеного рішення господарським судом видано наказ № 916/1506/19 від 23.03.2020.
Постановою Білгород - Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.06.2020 відкрито виконавче провадження № 62393158 на підставі вищезазначеного наказу Господарського суду Одеської області від 23.03.2020.
Позивач зазначає, що в межах вказаного виконавчого провадження винесено постанови про арешт майна та грошових коштів боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , зокрема, винесено постанову про арешт майна боржника від 25.06.2020, якою накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 134 613,10 грн.
Вважає, що обмеження, накладені на майно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на підставі вказаної постанови на даний час порушують його права, оскільки між ним та ОСОБА_2 16.03.2012 укладено шлюб, а тому усе майно, яке було придбане, набуте та зареєстроване на ім'я ОСОБА_2 та буде в подальшому придбано в період перебування боржника ОСОБА_2 у шлюбі з ним, є спільною сумісною власністю подружжя і яке, в свою чергу, у разі його поділу, буде належати подружжю як мінімум в рівних частках.
Зазначає, що в межах вищезазначеного виконавчого провадження накладено арешт фактично на майно, належне також і йому, як чоловіку ОСОБА_2 та співвласнику майна, у зв'язку з чим винесення даної постанови порушує його права як і права боржника ОСОБА_2 .
Також указує, що стягувачем за вищевказаним виконавчим документом є ЗАТ «Аероплан», яке є юридичною особою, створеною та зареєстрованою за законодавством російської федерації.
Ураховуючи положення п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» та 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що погасити заборгованість за рішенням суду в добровільному чи примусовому порядку неможливо.
З метою отримання інформації щодо зняття арештів, представником позивача направлено на адресу Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) запит, у відповідь на який виконавча служба повідомила, що постанови про арешт майна та грошових коштів боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 діють до теперішнього часу та будь-які виконавчі дії по виконавчому провадженню № 62393158 не проводяться.
Вважає, що у зв'язку з накладеним арештом та неможливістю погашення вищевказаної заборгованості як в добровільному так і в примусовому порядку на невизначений період, при тому, що єдиною підставою для накладення арешту майна є забезпечення саме виконання вищевказаного рішення суду, яке в теперішній час неможливо виконати, порушуються його права, оскільки він не може розпоряджатися власним майном, яке знаходиться в спільній сумісній власності його та боржника ОСОБА_2 .
Посилаючись на наведене, просить усунути йому перешкоди у здійсненні права розпоряджатися своїм майном шляхом зняття арешту, накладеного на рухоме та нерухоме майно фізичної особи - підприємця Горелко О. І. постановою державного виконавця б/н від 25 червня 2020 року Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження № 62393158.
У письмових поясненнях Білгород - Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що позовна заява не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Зазначив, що арешт майна боржника є заходом забезпечення права стягувача на виконання рішення суду і накладення арешту в межах суми звернення стягнення на майно боржника з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій є правом державного виконавця, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження». При накладенні арешту на майно боржника в межах виконавчого провадження № 62393158 державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Згода О. О. позов просив задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що з позовними вимогами згодна.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.11.2019 у справі № 916/1506/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, задоволено позов ЗАТ «Аероплан» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спілки об'єднань громадян «Асоціація з управління аудіовізуальними правами «Арма-Україна». Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Аероплан» 120 000,00 грн компенсації за порушення авторських прав, та 1 921 грн судового збору.
23.03.2020 Господарським судом Одеської області видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/1506/19 від 25 листопада 2019 року.
Постановою старшого державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк А. В. від 24.06.2020 відкрито виконавче провадження № 62393158 з виконання наказу № 916/1506/19, виданого 23.03.2020 Господарським судом Одеської області про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства «Аероплан» 120 000,00 грн компенсації за порушення авторських прав, 1 921,00 грн судового збору.
Постановою старшого державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк А. В. від 25.06.2020 в рамках виконавчого провадження № 62393158 накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 134 613,10 грн.
Як слідує з матеріалів справи, стягувачем у виконавчому провадженні № 62393158 є ЗАТ «Аероплан», яке є юридичною особою, створеною за законодавством російської федерації.
Листом в.о. начальника Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області від 26.09.2023 № 63293/21.3 у відповідь на адвокатський запит від 12.09.2023 № 766/09-23, повідомлено, що перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу № 916/1506/19, виданого 23.03.2020 Господарським судом Одеської області про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Аероплан» 120 000,00 грн компенсації за порушення авторських прав та 1921,00 грн судового збору. В межах вищезазначеного виконавчого провадження винесено постанови про арешт майна та грошових коштів боржника ФОП ОСОБА_2 , які діють до теперішнього часу.
Крім того повідомлено, що станом на теперішній час будь-які виконавчі дії по виконавчому провадженню № 62393158 не провадяться, у відповідності до п. 10-2 Розділу ХІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є російська федерація або такі особи: громадяни російської федерації, юридичні особи, створені або зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 16.03.2012 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції 16.03.2012.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи-позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України).
Звертаючись до суду з даним позовом про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження своїм майном шляхом зняття арешту з рухомого та нерухомого майна, позивач зазначає, що наявність такого арешту порушує його права, оскільки він не може розпоряджатися власним майном, яке знаходиться у спільній сумісній власності позивача та ОСОБА_2 .
Разом з тим, у позовній заяві позивач не посилається та не надає доказів про наявність нерухомого та рухомого майна, яке він вважає спільною сумісною власністю подружжя та на яке накладено арешт, як і не посилається і не надає доказів яким саме конкретним нерухомим та рухомим майном, на яке накладено арешт відповідно до постанови виконавця від 25.06.2020, він позбавлений можливості розпорядитися.
На з'ясування обставин щодо наявності та місцезнаходження зокрема нерухомого майна, про зняття арешту з якого просить позивач, оскільки це впливає на визначення підсудності даної справи (ч. 2 ст. 30 ЦПК України), ухвалою суду від 26.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для надання відомостей про місцезнаходження такого майна, на захист права на яке подано позов.
На виконання вимог вищевказаної ухвали позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначив, що за час шлюбу позивачем та ОСОБА_2 було придбано квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за позивачем та є їхньою спільною сумісною власністю. Рухоме майно, а саме побутова техніка (телевізор, холодильник, меблі та інше), знаходиться в указаній квартирі. На підтвердження зазначеного до заяви додав копію договору від 09.06.2015 та копію інформаційної довідки від 02.01.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Разом з тим, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 360673477 від 02.01.2024 слідує, що власником квартири АДРЕСА_2 є позивач ОСОБА_1 .
На указану квартиру заборони відчуження відсутні.
Отже, власником указаної квартири є позивач та арешт на таку квартиру не накладено.
При цьому для даної справи, предметом якої є вимоги про зняття арешту, має значення не будь-яке майно, а майно, яке зареєстроване за ОСОБА_2 та на яке накладено арешт.
Також посилання позивача на те, що в указаній квартирі знаходиться рухоме майно, на яке накладено арешт, жодним чином не підтверджені.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Отже позивачем не доведено порушення його прав, не підтверджено належними та допустимими доказами, що на конкретне майно, яке він вважає таким, що належить йому на праві спільної сумісної власності, накладено арешт, а відтак не доведено і наявності перешкод у розпорядженні ним.
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).
Поряд з цим з аналізу указаних постанов слідує, що у разі з'ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки обставин справи на предмет обґрунтованості позову.
Отже, встановивши, що позивач не довів наявності у нього порушеного права, у задоволенні позову слід відмовляти виключно з підстав відсутності порушення цивільних прав та законних інтересів позивача.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2023 року у cправі № 910/5958/20.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не доведено порушення його права (інтересу), у задоволенні позову слід відмовити з цієї підстави.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені що ОСОБА_1 по сплаті судового збору слід залишити за ним.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Аероплан», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Білгород - Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Закрите акціонерне товариство «Аероплан», 109147, російська федерація, м. москва, вул. марксистська, 20, к. 5;
Третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Третя особа: Білгород - Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ: 34890175, адреса: Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Миколаївська, 30.
Повне судове рішення складено 09.06.2025.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА