Провадження № 1-кс/509/529/25
Справа № 509/1705/25
09 червня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
02 червня 2025 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області з вищевказаним клопотанням в якому просив суд скасувати арешт з автомобіля марки «Hyundai», д.н.з НОМЕР_1 , який наразі зберігається на штраф-майданчику за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська 27/1, посилаючись на те, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту транспортного засобу, потреби в його подальшому дослідженні немає, слідчим ОСОБА_5 30.05.2025 року вилучено при огляді автомобіля всю необхідну інформацію. Вилучений автомобіль знаходився у користуванні підозрюваного ОСОБА_6 , який керував ним відповідно до договору оренди транспортного засобу №5 від 16.09.2024 року. 06.04.2025 року ОСОБА_6 був затриманий працівниками ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області за підозрою в скоєнні кримінального правопорушення. Враховуючи, що заявник ОСОБА_4 є власником арештованого транспортного засобу, позбавлена можливості використовувати та розпоряджатися належним їй на праві власності транспортний засіб.
Заявник в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна без його участі.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмовими доказами, вважаю клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що до чергової частини ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що невстановлені особи викрали її сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
06.04.2025 в період часу з 22 год. 24 хв. по 23 год. 30 хв. проведено обшук транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Hyundai», д.н.з НОМЕР_1 , який розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Аркадійське плато (Гагарінське плато), в ході якого вилучено:
-Мобільний телефон марки «Redmi note» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , який упаковано до полімерного сейф пакету №ICR 0193210;
-Документи на домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та два паспорта громадян України, які упаковано до полімерного сейф пакету з підписами понятих;
-Шарф (баф) чорного кольору, який упаковано до паперового конверту;
-Ключі на зв'язці з магнітним ключом, які упаковано до полімерного сейф пакету №ICR 0193202;
-Предмет, ззовні схожий на пістолет, який упаковано до картонної коробки;
-Бита металева, яку упаковано до полімерного сейф пакету з підписами понятих;
-6 полімерних стяжок, які упаковано до паперового конверту;
-Відбиток сліду руки, який упаковано до полімерного сейф пакету №ICR 0193209;
-Автомобіль марки «Hyundai», д.н.з НОМЕР_1 , який наразі зберігається на штраф-майданчику за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська 27/1;
-Патрон калібру 9 мм, який упаковано до полімерного сейф пакету №ICR 0193213;
Вилучені речі визнано речовими доказами та долучено до кримінального провадження №12025162380000176 від 06.04.2025.
Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 квітня 2025 року накладено арешт на майно, зокрема на Автомобіль марки «Hyundai», д.н.з НОМЕР_1 , який наразі зберігається на штраф-майданчику за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська 27/1.
Слідчий СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 надала заперечення на клопотання про арешт майна, в якому зазначила, що досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває, автомобіль визнаний речовим доказом, та в подальшому може виникнути необхідність у проведенні додаткових слідчих дій із використанням автомобіля, просить відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Згідно вимог ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Основною метою ст.. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).
Таким чином, суд розглянувши дане клопотання, з урахуванням положень ч. 2 та 4 ст. 170 КК України з урахуванням розумності та співрозмірності, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту, щоб це не призвело до звуження певних прав та свобод людини, а саме залишає накладений арешт на автомобіль марки «Hyundai», д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 та передає його власнику на відповідальне зберігання із забороною його відчуження, передачі третім особам без позбавлення права користування вказаним транспортним засобом до прийняття рішення у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.174 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12025162380000176 від 06.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, передати безоплатно на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 - автомобіль марки «Hyundai», д.н.з НОМЕР_1 із забороною відчуження, передачі третім особам без позбавлення права користування вказаним транспортним засобом до прийняття рішення у кримінальному провадженні.
В іншій частині відмовити.
Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Зобов'язати ОСОБА_4 на першу вимогу надати зазначений транспортний засіб експерту, слідчому в разі призначення експертизи, проведення слідчих дій за участю даного транспортного засобу.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1