Справа № 947/1495/25
Провадження № 2/947/1274/25
14.05.2025 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді- Луняченка В.О.
при секретарі Макаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи- підприємця « ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий) про відшкодування збитків в порядку регресу,-
З позовом про стягнення з ОСОБА_3 (останнє відоме зареєстроване місце проживання та адреса зазначена у постанові №947/2458/22 від 07.02.2022: АДРЕСА_1 ) в порядку регресу збитків завданих внаслідок ДТП у розмірі 19734,22 гривень до Київського районного суду м.Одеси звернувся ФОП « ОСОБА_1 ».
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 19.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, про що повідомлено учасників справи.
В матеріалах справи міститься заява представника позивача щодо розгляду справи за відсутністю позивача, та відсутності заперечень щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи. Відзиву на позов не надано.
Станом на день розгляду справи ніяких клопотань з боку учасників справи суду не надходили. Заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні також не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 24.12. 2021 року о 11.45 годин Ахмаді Абдуллах на куті вулиць Інглезі та Варненська у місті Одесі мала місце ДТП за участю транспортного засобу марки Мазда , р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Volkswagen Touareg, р/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження.
Постановою Київського районного суду міста Одеси в справі № 947/2458/2022 від 07.02.2022 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Touareg, р/н НОМЕР_3 , застрахована ПрАТ «СК «ВУСО»» договором добровільного страхування наземного транспорту № 16897113-02-16-0101 від 06.07.2021 року.
Цивільно -правова відповідальність винуватця в ДТП на час ДТП затрахована не була.
Власник транспортного засобу Volkswagen Touareg, р/н НОМЕР_3 звернувся з відповідною заявою про настання страхового випадку до ПрАТ «СК «ВУСО
ПрАТ СК «Вусо» виконало взяті на себе зобов'язаня та сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування у розмірі 19734,22 гривень шляхом перерахування на рахунки СТО «ТОВ «Автомобільний Дім» де відбувся відновлювальний ремонт.
Отже ПрАТ СК Вусо отримало право регресної вимоги до винуватця ДТП
29.07.24 року між ПрАТ «СК «ВУСО»» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 29/07/2024 про відступлення права вимоги від 29.07.24 відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 набув право вимоги до ОСОБА_2 за договором № 16897113-02-16-0101 від 06.07.2021 року в розмірі 19734.22 гривень.
Відповідно до пункту 3.1.3 цього договору права вимоги переходить до нового кредитора з моменту перерахування коштів в розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, внаслідок чого новий кредитор набуває прав нового кредитора по відношенню до боржників стосовно їхніх заборгованостей, які виникли внаслідок заподіяння боржниками збитків страхувальникам первісного кредитора, які уклали договір страхування із первісним кредитором або третіми особами (вимога відшкодування у порядку регресу заподіяного збитку в межах виплачених сум страхових виплат/страхових відшкодувань).
Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що ціна договору складає 128527,98 грн.
05.08.24 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 направив на адресу ОСОБА_2 повідомлення про відступлення права вимоги та акт (вимогу) № 2004050-1 про відшкодування збитків в порядку регресу (а.с. 32).
Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 у пункті 27 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).
Верховним Судом враховано правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц про те, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Отже, враховуючи, що ПрАТ «СК «ВУСО»» здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в сумі 19734,22 грн., тому у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як правонаступника ПрАТ «СК «ВУСО»», виникло право вимоги до завдавача шкоди та винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 щодо стягнення розміру сплаченого страхового відшкодування.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України, суд виходить із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У даному випадку при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., який, внаслідок повного задоволення позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Керуючись ст. ст.2,76-83,141,263-265,273,280-289,354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Фізичної особи- підприємця « ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий) про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ) в порядку регресу, матеріальну шкоду за завдані збитки у розмірі 19734,22 (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять чотири грн.. 22коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 гривень.
Питання розподілу судових витрат вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом м.Одеси за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після отримання копії рішення відповідачем та - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено 26.05.25
Суддя: В. О. Луняченко