СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/879/25
пр. № 2/759/2145/25
30 квітня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю « Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
І. Зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 21,577.06 грн, що включають: 16,430.00 грн як регресну вимогу (50% виплаченого страхового відшкодування), 1,498.34 грн як інфляційні втрати, 3,278.37 грн пеню, 370.35 грн 3% річних, а також 7,300.00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2,422.40 грн судового збору.
Позов обґрунтовано тим, що 19.08.2021 відповідач спричинив ДТП, внаслідок якого позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 32,860.00 грн. Позивач стверджує, що відповідач порушив умови договору страхування, використовуючи транспортний засіб Volkswagen ( НОМЕР_1 ) як таксі, що передбачає вищий коригуючий коефіцієнт, ніж зазначений у полісі ЕР-203116345.
ІІ. Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Судом встановлено, що 19 серпня 2021 року в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "Volkswagen" державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням Відповідача ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки "Renault" державний номерний знак НОМЕР_2 .
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року у справі № 761/31821/21 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Volkswagen" державний номерний знак НОМЕР_1 (Відповідача) на момент настання ДТП була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-203116345.
Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу "Renault" державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 32 860,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29 березня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право регресу до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування. Згідно з п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, якщо страховий здійснив виплату за шкоду, заподіяну транспортним засобом, який використовувався у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором
страхування, винна особа зобов'язана компенсувати страховику 50% виплаченого страхового відшкодування.
Позивач стверджує, що відповідач при укладенні полісу ЕР-203116345 не повідомив про використання транспортного засобу як таксі, що є порушенням п. 17.3 ст. 17 Закону № 1961-IV та ч. 2 ст. 99 Закону України «Про страхування».
Як доказ позивач надав фотознімки з місця ДТП, на яких видно наліпку з логотипом «Уклон України» на автомобілі Volkswagen ( НОМЕР_1 ).
Проте суд вважає, що надані позивачем докази є непрямими та не дозволяють однозначно встановити факт використання транспортного засобу як таксі.
Наявність наліпки з логотипом «Уклон України» не є достатнім доказом комерційного використання автомобіля, оскільки позивач не надав інших підтверджень, таких як ліцензія на здійснення діяльності таксі, договори з перевізником чи свідчення про регулярне використання автомобіля в комерційних цілях.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обов'язок доказування покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачем не надано доказів того, що відповідач при укладенні договору страхування умисно приховав інформацію про використання транспортного засобу як таксі з метою зменшення розміру страхового платежу. Також не доведено, що саме недостовірність наданої інформації щодо сфери використання транспортного засобу мала вирішальне значення для визначення страхового ризику та розміру страхового платежу.
З огляду на відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували використання Відповідачем забезпеченого транспортного засобу у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж було визначено договором страхування, суд не вбачає правових підстав для задоволення регресної вимоги позивача на підставі пункту 38-1.1 статті 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Оскільки основна вимога позивача про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, похідні вимоги про стягнення інфляційних втрат, пені та 3% річних також не підлягають задоволенню, оскільки вони є наслідком невиконання основного грошового зобов'язання, яке, як встановлено судом, не виникло з вини відповідача у контексті заявлених позивачем підстав.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 530, 625, 993, 1191 Цивільного кодексу України, статтею 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд
У задоволенні позовної заяви Товариства з додатковою відповідальністю « Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (код за ЄДРПОУ 39433769, адреса: Україна, 03040, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 14).
Відповідач: ОСОБА_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1
Суддя Н.О. Петренко