печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10788/25-к
пр. № 1-кс-11342/25
08 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях №12024000000000940, №42023000000000249 та №12024000000000072, -
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях №12024000000000940, №42023000000000249 та №12024000000000072, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання учасники судового провадження не з'явились, про розгляд провадження повідомлялись у встановленому кримінально-процесуальним законодавством порядку. Адвокат подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник особи, у володінні якої перебувають документи в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, заяви чи клопотання до суду не надходили.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона захисту вказує, що прокурорами Офісу Генерального прокурора, здійснюється процесуальний нагляд за здійсненням досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12024000000000940, №42023000000000249 та №12024000000000072.
У клопотанні зазначено, що з метою забезпечення права на захист ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні сторона захисту звернулась із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про ознайомлення з вище вказаними матеріалами у кримінальних провадженнях. Разом з тим, уповноважені особи здійснюють штучні перешкоди для реалізації вимог ст. 221 КПК України.
Разом з тим, доказів на підтвердження вище вказаних обставин слідчому судді не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Згідно ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Аналізуючи вказані норми, слід дійти висновку, що тимчасовий доступ до речей та документів - це захід забезпечення кримінального провадження, за допомогою якого сторона кримінального провадження має можливість, на підставі ухвали слідчого судді, отримати докази, в обґрунтування тих, чи інших обставин кримінального провадження.
Частиною 5 статті 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
З матеріалів клопотання слідує що заявник, звернувся до Офісу Генерального прокурора з клопотанням у порядку ст. 221 КПК України, та за результатами розгляду якого не отримав всіх запитуваних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 КПК України слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Частиною 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України передбачено, що слідчий органу досудового розслідування, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки нормою ч. 1 ст. 221 КПК України, законодавець залишив на розсуд слідчого/прокурора питання оцінки змісту матеріалів кримінального провадження, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві з точки зору доцільності надання їх на ознайомлення та чи можуть такі дії зашкодити досудовому розслідуванню, одночасно вирішення питання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування де заявник є стороною провадження не передбачає вирішення питання через призму положень ст. 163 КПК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку про недоведеність стороною захисту у клопотанні необхідності отримання документів, питання про надання яких було поставлено у прохальній частині, а також належним чином не обґрунтовано можливість використання їх як доказу у кримінальному провадженні, що свідчить про невідповідність вимогам, передбаченим ст. 160 КПК України. З огляду на вищевикладене клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 107, 159, 160, 162, 163, 164, 166, 309 КПК України,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях №12024000000000940, №42023000000000249 та №12024000000000072 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1