печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22912/25-к
пр. 1-кс-20797/25
19 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 62024100120000480 від 29.05.2024 - прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62024100120000480 від 29.05.2024 - прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Розгляд справи просив здійснювати без виклику власника майна.
Зважаючи на позицію органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000480 від 29.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 звернулась із заявою про те, що група осіб за участі працівника правоохоронного органу шляхом обману заволоділа квартирою її померлого батька.
У ході досудового розслідування у якості потерпілої було допитано ОСОБА_4 , яка показала, що в липні 2023 їй зателефонував невідомий чоловік, який представився ОСОБА_5 (в подальшому слідством встановлено особу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та запропонував їй розбагатіти. Згодом 18.12.2023 її було додано до телеграм-чату із назвою « ОСОБА_7 «Спадщина». ОСОБА_6 , повідомив про смерть батька та сказав, що розшукав ОСОБА_4 по базі як дочку померлого і що строк подачі документів для оформлення спадщини вже закінчився, однак він може допомогти ОСОБА_4 вирішити цю проблему. Наступного дня ОСОБА_6 повідомив, що хтось уже отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_7 і що спадкова справа уже відкрита в Першій київській державній нотаріальній конторі, а тому він запропонував ОСОБА_4 за 3000 (три тисячі) доларів США зробити фальсифікацію листа, завіреного нотаріусом «заднім» числом, і відправити його за допомогою Укрпошти, щоб вступити в спадщину.
ОСОБА_4 декілька разів відмовилась від пропозиції. Тоді ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_4 продати квартиру, а кошти поділити з ним. ОСОБА_4 відмовилась та звернулась до адвоката. Згодом ОСОБА_4 зателефонувала в Шевченківське УП ГУНП у м. Києві та отримала контакти слідчого, який займався досудовим розслідуванням кримінального провадження №12023100100002247 за фактом смерті її батька - старшого слідчого слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 . Слідчий повідомив, що не бачив на місці події правовстановлюючих документів на квартиру. Згодом ОСОБА_4 звернулась до нотаріуса, яка повідомила останній, що відкрита спадкова справа №1303/2023 в Першій київській державній нотаріальній конторі на ім'я ОСОБА_6 . В подальшому 22.01.2024 ОСОБА_4 знайшла оголошення на сайті «OLX» від декількох різних ріелторів, які продавали квартиру її батька. Разом із своїм адвокатом ОСОБА_4 вирішила поїхати на перегляд квартири її покійного батька. Ріелтор, який проводив перегляд квартири, повідомив, що ключі від квартири йому надав родич продавця квартири, однак згодом цей родич має приїхати, аби поспілкуватися із покупцями віч-на-віч. В подальшому до квартири зайшло двоє чоловіків (слідством встановлено особи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). ОСОБА_4 попросила чоловіків показати правовстановлюючі документи на квартиру, однак останні повідомили, що не мають їх при собі. Згодом оголошення про продаж квартири було видалено.
Також встановлено, що Другим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100000000656 від 28.05.2024 за ч. 4 ст. 189 КК України, у якому ОСОБА_8 має процесуальний статус потерпілого.
Так, у ході досудового розслідування під час здійснення огляду матеріалів кримінального провадження №12024100000000656 від 28.05.2024 за ч. 4 ст. 189 КК України, з протоколу допиту ОСОБА_8 від 29.05.2024, з протоколу додаткового допиту ОСОБА_8 від 06.08.2024 та з протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 26.09.2024, від 30.08.2024 та від 30.08.2024 отримано відомості про те, що старший слідчий слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи на добовому чергуванні в складі СОГ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, здійснив виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено труп громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час огляду місця події ОСОБА_8 виявив правовстановлюючі документи громадянина ОСОБА_7 (свідоцтво про право власності) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та незаконно привласнив їх собі, не відобразивши їх в протоколі огляду місця події як вилучене майно.
У листопаді 2023 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив ОСОБА_8 , що має знайомих, які займаються шахрайськими діями з метою заволодіння нерухомим майном померлих осіб. В подальшому ОСОБА_8 незаконно передав правовстановлюючі документи на зазначену квартиру ОСОБА_11 за неправомірну вигоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) доларів США.
Згодом ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_8 здійснити виготовлення підробних документів, а саме договору купівлі-продажу зазначеної квартири та нового технічного паспорту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Далі ОСОБА_8 через невідомий телеграм-канал здійснив неправомірне виготовлення вказаних документів, за що заплатив грошові кошти в сумі 9000 (дев'ять тисяч) доларів США в гривневому еквіваленті, які отримав від ОСОБА_11 , на криптогаманець через термінал самообслуговування.
Також в межах кримінального провадження №12024100000000656 від 28.05.2024 за ч. 4 ст. 189 КК України ОСОБА_8 показав, що в лютому 2024 попередньо зазначені чоловіки - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - почали телефонувати на його особистий номер телефон в додатку «Вотсап» та вимагати у ОСОБА_8 грошові кошти, оскільки документи на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , виявились неякісними. Згодом в лютому 2024 ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 зустрілись біля ТЦ «Променада». Чоловіки повідомили ОСОБА_8 , що він повинен заплатити грошові кошти у сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів США. В подальшому вони продовжували телефонувати ОСОБА_8 , а також почали телефонувати дружині та батьку ОСОБА_8 з погрозами фізичної розправи та вимаганням боргу. В квітні 2024 ОСОБА_8 ще раз зустрівся із зазначеними чоловіками, де погрозою фізичної розправи щодо нього та членів його сім'ї останнього змусили написати боргову розписку на суму 30000 (тридцять тисяч) доларів США. В травні 2024 ОСОБА_10 та ОСОБА_9 приїжджали за місцем проживання ОСОБА_8 , погрожували підпалити вхідні двері та вивезти останнього в ліс.
07.05.2025 з 07 год. 17 хв. до 08 год. 38 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2025 у справі №757/18274/25-к було проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було вилучено мобільний телефон SAMSUNG GALAXY A25 5G, модель SM-A256B/DNS, imei (слот 1) НОМЕР_1 , imei (слот 2) НОМЕР_2 , який було упаковано до сейф-пакету ДБР №S1027138.
Також 07.05.2025 з 06 год. 47 хв. до 08 год. 01 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2025 у справі №757/18275/25-к було проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого вилучено мобільний телефон iPhone 7 Plus чорного кольору, з сім-картою мобільного оператора зв'язку Водафон НОМЕР_3 , із маркуванням на задній частині мобільного телефону Model A1784 FCC iD: НОМЕР_4, який було упаковано до сейф-пакету ДБР №S1027459.
Постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_12 від 07.05.2025 вилучені у ході обшуку вищенаведені предмети визнано речовими доказами.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання солідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.
Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуків у кримінальному провадженні № 62024100120000480 від 29.05.2024, а саме:
мобільний телефон SAMSUNG GALAXY A25 5G, модель SM-A256B/DNS, imei (слот 1) НОМЕР_1 , imei (слот 2) НОМЕР_2 , який було упаковано до сейф-пакету ДБР №S1027138;
мобільний телефон iPhone 7 Plus чорного кольору, з сім-картою мобільного оператора зв'язку Водафон НОМЕР_3 , із маркуванням на задній частині мобільного телефону Model A1784 FCC iD: НОМЕР_4, який було упаковано до сейф-пакету ДБР №S1027459.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1