печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59793/24-к
19 лютого 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100060002193 від 29.09.2024 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджнця м. Макіївки, Донецької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- Гірницьким районним судом міста Макіївки Донецької області від 28.01.2005 року, за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі, звільненого 25.05.2010 року умовно-достроково на 1 рік, 11 місяців, 7 днів;
- Гірницьким районним судом міста Макіївки Донецької області від 28.10.2011 року, за ч. 2 ст. 187 КК України, до покарання у виді 7 років 3 місяці позбавлення волі, звільненого 18.03.2016 умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 19 днів;
- Домодедовським районним судом Московської області від 07.11.2017 за ч. 4 ст. 111 УК РФ (вирок приведено у відповідність до законодавства України та відповідно до ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 25.02.2020, засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України), до покарання у виді 6 років позбавлення волі;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152 та ч. 4 ст. 186 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Луганської області, м. Сєвєродонецьк, українця, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою АДРЕСА_4 , раніше судимого:
- Сєвєродонецьким міським судом Луганської області від 17.11.2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України, звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;
- Сєвєродонецьким міським судом Луганської області від 28.05.2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді 4 років позбалення волі;
- Сєвєродонецьким міським судом Луганської області від 14.11.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- Сєвєродонецьким міським судом Луганської області від 23.04.2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК Українизвільнений від відбування покарння з іспитовим строком на 2 роки;
- Сєвєродонецьким міським судом Луганської області від 06.05.2019 року за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152 та ч. 4 ст. 186 КК України,-
У провадженні судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження за № 12024100060002193 від 29.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, оскільки строк запобіжного заходу закінчується, а ризики, передбачені п.п.1 - 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу, не змінилися. Метою продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_4 покладених на них процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків або іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто в межах вказаного кримінального провадження існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від суду обґрунтовується тим, що обвинувачені усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину можуть переховуватись від суду, з метою уникнення відповідальності.
Наявність ризиків передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України впливати на потерпілу, свідків, та експертів, з метою зміни показань для уникнення в подальшому кримінальної відповідальності.
Крім того, наявність ризиків передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що обвинувачені є раніше судимими особами, судимість яких не погашена в установленому ст. 89 КК України порядку та практична відсутність соціальних зав'язків.
Таким чином, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити завдання кримінального провадження.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримала вказане клопотання, просила його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 заперечив про продовження строку тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заперечив про продовження строку тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 також підтримав думку свого захисника.
Вислухавши позиції учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З клопотання та додатків до нього вбачається, що 30.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України.
24.12.2024 ухвалою Печерського районного суду міста Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без виначення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Причетність ОСОБА_5 до даного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання із ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка неповнолітнього свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка неповнолітнього свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; речовими доказами; висновками експертів, іншими доказами зібраними під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
30.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України.
24.12.2024 ухвалою Печерського районного суду міста Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без виначення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Причетність ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання із ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка неповнолітнього свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка неповнолітнього свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; речовими доказами; висновками експертів, іншими доказами зібраними під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, водночас згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86).
Суд враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Оцінюючи існування наведених прокурором ризиків, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення у повній мірі доведена висока ступінь ймовірності можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 вчинити дії, передбачені п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які не зменшились з часу обрання запобіжного заходу.
Оцінюючи існування наведених прокурором ризиків, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення у повній мірі доведена висока ступінь ймовірності можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_5 вчинити дії, передбачені п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які не зменшились з часу обрання запобіжного заходу.
Так, надаючи оцінку наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людину, згідно якої ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Оцінюючи наявність існування ризику можливих спроб обвинувачених впливати на свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), суд приходить до висновку, що вказаний ризик доведений у достатній мірі, адже, потерпіла та свідки, покази яких з огляду на вимоги ч. 1 ст. 23 КПК України, мають бути отримані безпосередньо судом, ще не допитані, обвинувачені можуть впливати на них шляхом вмовлянь, використовуючи при цьому погрози а також шляхом підкупу, з метою змусити змінити покази на свою користь.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема, у вигляді домашнього арешту, враховуючи стадію судового провадження, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігти встановленим ризикам, які не зменшились з часу обрання запобіжного заходу.
Також суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема, у вигляді домашнього арешту, враховуючи стадію судового провадження, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам, які не зменшились з часу обрання запобіжного заходу.
Враховуючи фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Враховуючи фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Суд, оцінюючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , його судимість, особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватості є достатньою та співрозмірною для продовження строку дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, оцінюючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 , його судимість, особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватості є достатньою та співрозмірною для продовження строку дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, відповідно п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням викладеного, суд при продовженні застосування до обвинувачених ОСОБА_5 ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає підстав для визначення щодо них застави як альтернативного запобіжного заходу.
Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 315, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити у кримінальному провадженні № 12024100060002193 від 29.09.2024 строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, тобто до 20 квітня 2025 року.
При продовженні строку тримання під вартою розмір застави не визначати.
Продовжувати утримувати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Продовжити у кримінальному провадженні № 12024100060002193 від 29.09.2024 строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 60 днів, тобто до 20 квітня 2025 року.
При продовженні строку тримання під вартою розмір застави не визначати.
Продовжувати утримувати обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1