Справа № 493/1222/24
Провадження № 2/493/79/25
28 травня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районній суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Мясківської І.М.
за участю секретаря Пінул І.Б.,
представника позивача - адвоката Москаленка Р.А.,
представника служби у справах дітей
Балтської міської ради Одеської області Козел О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи: Служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини,
ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник адвокат Москаленко Р.А., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи: Служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини.
На обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася син ОСОБА_4 . Сімейне життя не склалося, тому з 2022 року кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Після припинення шлюбних стосунків дитина залишилася проживати разом з матір'ю, однак між батьками не досягнуто згоди щодо визначення місця проживання дитини.
Батько дитини іноді приходить до сина, бере його гуляти та в гості до себе, але в зв'язку з цим виникають проблеми. Дитина має алергію на продукти харчування і повинен постійно обмежувати вживання певних продуктів, однак відповідач не слідкує за цим. Також відповідач відвідуючи дитину, вчиняє сварки з позивачем у нетверезому стані, при батьках позивача та дитині. Або ж забираючи дитину, випиває в присутності сина, чим здійснює негативний вплив на розвиток дитини.
Спілкуванню відповідача з дитиною позивач не перешкоджає, але на сьогоднішній день, часті сварки з відповідачем, його недисциплінованість, п'янки і безвідповідальність щодо здоров'я її духовного та морального розвитку дитини та його погрози відібрати дитину, ускладнюють виконання їхусних домовленостей.
Враховуючи стан здоров'я дитини і поведінку відповідача - батька дитини, його побачення з сином повинні бути контрольованими аби не завдати шкоди дитині.
Представник позивача адвокат Москаленко Р.А. позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, звернувшись до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності. Підтримує свій відзив на позовну заяву і просить відмовити позов у частині його побачень з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , контрольованими матір'ю дитини, при цьому не заперечував щодо визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Представник Служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримала висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини та проти задоволення позову не заперечувала.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.10.2016 року.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.02.2017 року.
Через розлад сімейних відносин сторони з 2022 року проживають окремо. Відповідно до рішення Балтського районного суду Одеської області від 11.09.2024 року їх шлюб розірвано.
08.05.2025 року Балтським районним судом Одеської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 .
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 02.08.2024 року, заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Відповідно до довідки Старости Старостинського округу № 2 Балтської міської ради Одеської області № 98 від 22.04.2024 року малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з матір'ю.
Згідно довідки директора Березівського ліцею Балтської міської ради Подільського району Одеської області № 20 від 02.04.2024 року, ОСОБА_2 протягом навчального року недостатньо проявляв батьківського піклування про навчальні здобутки сина, спілкуванні з вчителем та участі у вихованні дитини.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_7 , вихованням, утриманням, медичним супроводом дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , займається мати ОСОБА_1 . Являється свідком відносин між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , у їх стосунках часті сварки та непорозуміння, свідком яких є малолітня дитини.
Відповідно до довідки-характеристики № 154 від 02.08.2024 року, наданої старостою Старостинського округу № 2 Балтської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 характеризується позитивно та не схильний до зловживання спиртними напоями та вживання наркотиків.
Рішенням Балтської міської ради Одеської області № 40 від 21.02.2025 року затверджено висновок про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , а також визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд вирішуючи спірне питання виходить з того, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
З аналізу практики Європейського суду з прав людини встановлено, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Положеннями ст.. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення ч.1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
При вирішенні питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , суд в контексті першочергового урахування інтересів дитини, відсутність заперечень з боку відповідача, враховуючи добросовісне виконання позивачем ОСОБА_1 батьківських обов'язків, створення для сина необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення його усім необхідним, приходить до висновку про обґрунтованість позову в цій частині та визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Вирішуючи питання щодо порядку часті батька у вихованні малолітньої дитини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Положенням ст. 153 СК України визначено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Таким чином, законодавством України закріплено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов'язок не чинити цьому перешкоди.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно висновку служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області дитина ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_2 з сім'єю не проживає, але постійно цікавиться навчанням та поведінкою сина через спілкування з класним керівником, відвідував виховні заходи. В даний час ОСОБА_2 служить у ЗСУ, але періодично спілкується з класним керівником, цікавиться справами свого сина.
Дитина бажає спілкуватися з батьком, матір підтримує дитину у цьому, але хоче, щоб це спілкування було організоване, корисне і безпечне для дитини.
Умови проживання ОСОБА_2 задовільні, наявні всі зручності для задоволення базових потреб.
Комісія не виявила причин, через які батько не міг би спілкуватися з сином та брати участь у його вихованні.
Таким чином, зі змісту позовної заяви та матеріалів справи випливає, що ще до подання позову позивач і відповідач досягли згоди щодо проживання дитини з матір'ю та участі батька у вихованні дитини. Батько при можливості, оскільки перебуває в лавах ЗСУ, спілкується з дитиною, проти чого не заперечує позивачка, а лише хоче контролювати ці зустрічі, що свідчить про її погодження з визначеним спілкування дитини з батьком у позасудовому порядку, тому правових підстав для вирішення питання про визначення порядку участі батька у вихованні дитини на час розгляду справи немає.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 12, 13, 79, 80, 81, 141, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, ст.. ст.. 19, 141, 153, 157, 160, 161 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи: Служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 06.06.2025 року.