Справа № 333/4833/25
Провадження № 2-з/333/13/25
Іменем України
06 червня 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: судді Варнавської Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович.
Також позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд в якості забезпечення позову зупинити стягнення за виконавчим провадження №68727116 від 21.02.2022 року про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» заборгованості, на підставі виконавчого напису №2751 виданого 11.01.2022 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. Вимоги заяви про забезпечення позову мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем існує спір щодо наявності боргових зобов'язань, що свідчить про незаконність вчинення виконавчого напису. Додатково зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та призвести до незаконного стягнення при примусовому виконанні оскаржуваного виконавчого напису.
Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Пунктом 2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України). До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи №6-2552цс16 у постанові від 18 січня 2017 року, яка є обов'язковою для усіх суб'єктів правозастосування судів України.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 25 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. відкрито ВП №68727116 від 21.02.2022 року на підставі виконавчого напису №2751, вчиненого 11.01.2022 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 19027,70 грн.
Ухвалою від 24 січня 2024 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя по справі № 334/9303/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні задоволено.
Оскільки саме спір про дійсність та законність вчинення виконавчого напису нотаріуса щодо суми боргу, заявлений як предмет позову, застосування заходу зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, є саме тим заходом, який унеможливить ускладнення чи не виконання рішення суду, у разі задоволення позову, та забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними, заява останньої про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.149-153, 353-355 ЦПК України, суд, -
Заяву заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити примусове стягнення, що здійснюється на підставі виконавчого напису №2751, вчиненого 11.01.2022 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» заборгованості у розмірі 19 027,70 гривні, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю. у межах виконавчого провадження №68727116, до набрання рішенням законної сили.
Примірник ухвали направити всім учасникам справи для відома і для вжиття відповідних заходів.
Адреса стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Адреса боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», ЄДРПОУ 43577608, адреса: м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.201/203, літ-2А, оф.602.
Адреса третьої особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., м.Івано-Франківськ, вул.Донцова, буд.13/42.
Адреса третьої особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко А.Ю.,адреса: м.Запоріжжя, бул.Вінтера, буд.26, оф.1.11.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з її проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки, до 06 червня 2028 року.
Дата видачі 06 червня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Л.О. Варнавська