Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/7419/24
Провадження №: 2/332/869/25
05 червня 2025 р. м.Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,
при секретарі - Васильченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія" ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" ( місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ " Фінансова компанія" ФІНТРАСТ КАПІТАЛ " через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №4044682 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого останньому надано грошові кошти в розмірі 2000,00 грн., строком на 350 днів, з 10.10.2023 по 24.09.2024 зі сплатою процентів в розмірі 2 % в день за користування кредитними коштами. 15.10.2023 року до цього договору укладено Додатковий договір, відповідно до якого останньому надано додатково 4 000,00 гривень. Загальний розмір кредиту складає 6000,00 гривень.
Відповідач користувався коштами, проте своєчасно та в повному обсязі не вносив платежі на погашення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором №4044682 на загальну суму 42000,00 грн., а саме за тілом кредиту 6000,00 грн., процентами нарахованими первісним кредитором 28800,00 грн., процентами нарахованими ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» за 60 календарних днів - 7200,00 грн.
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтраст Капітал».
24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 24/05/24, згідно якому останнє товариство набуло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №4044682 від 10.10.2023, що був укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .
Крім того , 17.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6972747 про надання споживчого кредиту(далі кредитний договір), згідно умов якого , відповідачу було надано кредит в сумі 2000,00 грн., строком на 360 днів, за процентною ставкою 1,99% в день, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту.
27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №29-05/2023-Ф , у відповідності до якого, ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитним договором №6972747 від 17.08.2023 року. Про відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідного повідомлення. Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором№6972747 перед позивачем становить 7429,60 грн., з яких : 2000, 00 грн - тіло кредиту; 3041,60 грн. - нараховані проценти первісним кредитором; 2388,грн. - нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів.
У зв'язку з наведеним, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №4044682 на загальну суму 42000,00 грн., заборгованість за кредитним договором №6972747 у розмірі 7429,60 грн., а також понесені судові витрати по справі.
Ухвалою від 06.01.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи(а.с.72).
Сторони в судове засідання не з'явились. Представником позивача у позові зазначено про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку , шляхом надіслання судової повістки за адресою його зареєстрованого місця проживання.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до наступних висновків.
Статтею12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з положень ч. ч. 1, 3ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2ст. 639 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі Закон).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
10.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №4044682 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого останньому надано грошові кошти в розмірі 2000,00 грн., строком на 350 днів, з 10.10.2023 по 24.09.2024 зі сплатою процентів в розмірі 2 % в день за користування кредитними коштами. 15.10.2023 року до цього договору укладено Додатковий договір, відповідно до якого останньому надано додатково 4 000,00 гривень. Загальний розмір кредиту складає 6000,00 гривень.
Відповідач користувався коштами, проте своєчасно та в повному обсязі не вносив платежі на погашення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором №4044682 на загальну суму 42000,00 грн., а саме за тілом кредиту 6000,00 грн., процентами нарахованими первісним кредитором 28800,00 грн., процентами нарахованими ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» за 60 календарних днів - 7200,00 грн.
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтраст Капітал».
24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 24/05/24, згідно якому останнє товариство набуло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №4044682 від 10.10.2023, що був укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .
Крім того , 17.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6972747 про надання споживчого кредиту(далі кредитний договір), згідно умов якого , відповідачу було надано кредит в сумі 2000,00 грн., строком на 360 днів, за процентною ставкою 1,99% в день, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту.
27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №29-05/2023-Ф , у відповідності до якого, ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитним договором №6972747 від 17.08.2023 року. Про відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідного повідомлення. Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором№6972747 перед позивачем становить 7429,60 грн., з яких : 2000, 00 грн - тіло кредиту; 3041,60 грн. - нараховані проценти первісним кредитором; 2388,грн. - нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів.
Заборгованість в загальному розмірі 49429,60 грн. відповідачем добровільно на час розгляду справи в суді не погашена.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» слід задовольнити та стягнути з відповідача вказану заборгованість за договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав: копію договору про надання правової допомоги від 10.12.2024 року, копію рахунку на оплату замовлення від 20.12.2024 , копію акту №5946 прийому-передачі виконаних робіт від 20.12.2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази про понесення ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал » судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи є достатніми, допустимими і достовірними. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх не співмірності від відповідача не надходило.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу в сумі 15000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал » - задовольнити
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на
користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість загальною сумою 49429,6 грн. (Сорок дев'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 60 копійок), а саме :
заборгованість за Договором №4044682 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.2023 року в розмірі 42000 грн ., які складаються з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 6000 грн.; суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 28800 грн., нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів - 7200 грн.;
заборгованість за Договором № 6972747 про надання споживчого кредиту від 17.08.2023 року в розмірі 7429,60 грн., які складаються з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 2000 грн.; суми заборгованості за нарахованими первісним кредитором процентами 3041,60 грн. ; нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів - 2388 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати в розмірі 2422,40 грн. судового збору
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на
користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 09.06.2025 року.
Суддя Р.В. Сінєльнік