Справа № 932/3827/23
Провадження № 2/932/1115/23
09 червня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Потоцької С.С.,
за участю секретаря судового засідання Карапиш А.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Нестеченка Д.С.,
розглянувши у відкритому у судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук Марина Вячеславівна про встановлення факту наявності родинних відносин,
Адвокат Нестеченко Д.С. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради, в якому просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у Республіці Білорусь, Гродненська область, Скідельский район, селище Сухарі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка є двоюрідною тіткою позивачки. Позивачка звернулася до нотаріуса про прийняття спадщини, проте постановою від 06.01.2023 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право спадщину за законом, оскільки не доведено, що ОСОБА_2 є двоюрідною тіткою позивачки. Позивач вказує, що свідоцтво про народження її матері, свідоцтво про шлюб її матері, свідоцтво про народження її бабусі, свідоцтво про шлюб її бабусі втрачені. Позивач вказує, що отримати документи немає можливості, оскільки всі родичі народженні у Республіці Білорусь, і тому через військові дії отримати їх немає можливості, а свідоцтво про народження її матері видано тоді, коли територія Білорусі була частиною Польщі та під час Другої світової війни знищено. ОСОБА_2 є двоюрідною тіткою позивачки, оскільки бабуся позивачки- ОСОБА_3 , є рідною сестрою ОСОБА_4 -батька ОСОБА_2 . ОСОБА_2 виховувавсь у родині позивачки, тому що батьки ОСОБА_2 розстріляні як партизани під час Другої світової війни. Родичі ОСОБА_2 визнають факт родинних відносин з позивачками. У позивачки наявні фотографії, на яких зображена ОСОБА_2 , починаючи з дитинства, є фото позивачки та ОСОБА_2 разом. Крім того, позивачка дбала про ОСОБА_2 та здійснила її поховання.
Ухвалою від 24.04.2023 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначений у порядку загального позовного провадження.
Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначив, що позивачка не надала достатніх документів, які б підтверджували факт родинних відносин між ОСОБА_2 та позивачкою.
У зв'язку із відставкою судді ОСОБА_5 на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею у цій справі визначена суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Потоцька С.С.
Ухвалою від 21.10.2024 справа прийнята до провадження судді Потоцької С.С., призначені судові засідання.
Протокольною ухвалою від 26.02.2025 закрито підготовче засідання, призначений судовий розгляд справи по суті.
У судовому засіданні позивач надала пояснення, сказала, що вона та померла ОСОБА_2 народилися на території Білорусі. У ОСОБА_2 батьки партизанили, і були розстріляні. Після переїзду у Дніпро вони підтримували одна одну, матір позивачки ( ОСОБА_6 є хрещеною ОСОБА_2 ОСОБА_7 переїхала у Дніпропетровськ у 1959, жила в їх родині, післі одруження почала жити окремо. Отримати документи, які підтверджують родинні відносини не може, оскільки всі документи видані у Білорусі. ОСОБА_8 бояться з нею спілкуватися.
Відповідач у судове засідання заперечувала проти задоволення позову.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу без її участі.
За клопотання сторони позивача у судовому засіданні викликані та допитані свідки.
Протокольною ухвалою від 29.05.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення рішення призначено на 09.06.2025.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, встановивши обставини справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 народилася у місті Гродно, батьками якої є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , про що зазначено у свідоцтві про народження Серія НОМЕР_1 від 12.12.1955 (а.с. 16).
ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , виданим 04.07.1974 Красногвардійським райвідділом РАГС (а.с. 17). Після укладання шлюбу прізвище ОСОБА_9 змінено на ОСОБА_13 .
ОСОБА_14 народилася у сел. Сухарі, Гродненської області, БРСР, батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , про що зазначено у свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 (а.с. 18).
ОСОБА_14 уклала шлюб з ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 від 07.06.2018, виданим повторно Соборним районним у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного Головного територіального управляння юстиції у Дніпропетровській області (а.с.19). Після укладання шлюбу прізвище ОСОБА_14 змінено на ОСОБА_17 .
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 від 29.08.2021 (а.с.13).
За матеріалами спадкової справи встановлено, що до складу спадкової маси спадкодавця входить гараж (а.с.121), земельна ділянка (а.с. 120) та квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.118-119) .
Постановою від 06.01.2023 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дажук М.В. відмовлено ОСОБА_18 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з відсутністю встановлення факту родинних зав'язків між ними та неможливістю їх витребування у встановленому законом порядку (а.с. 15).
Позивач в своїй заяві зазначила, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була її двоюрідною тіткою.
За доводами позивача, батько померлої- ОСОБА_4 був рідним братом баби позивача ОСОБА_19 , дошлюбне прізвище якої було ОСОБА_20 .
Отже для виникнення, зміни або припинення спадкових прав позивача, пов'язаних із спадкуванням майна померлої ОСОБА_2 необхідно встановити факт, що прабаба позивача та баба спадкодавця є однією особою.
На підтвердження факту родинних зав'язків позивач надала архівне підтвердження колишнього партизана ОСОБА_21 , в якому вказано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_15 за зв'язок з радянськими партизанами розстріляні гестапо (ас. 22); архівне підтвердження колишнього партизана ОСОБА_22 про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_15 були партизанами та розстріляні гестапо. Їх донька ОСОБА_23 врятована та знаходилась на утриманні інших людей (ас. 23).
В архівній довідці від 25.01.1977 № 160 зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_15 були зв'язковими партизанського загону, загинули (а.с.24). У довідці від 17.05.1967 № 313 зазначено, ОСОБА_4 та ОСОБА_15 були зв'язковими партизанського загону, розстріляні (ас. 25).
У листі від ОСОБА_24 на адресу ОСОБА_25 від 21.12.2021, написаним російською мовою, написано, що по материнській лінії ОСОБА_26 двоюрідних братів та сестер в Білорусі п'ятеро. За родинною належністю всі ми маємо таке же право на спадщину як і ОСОБА_27 (ас. 26-27).
У листі від ОСОБА_24 на ім'я ОСОБА_27 (конверт на ім'я ОСОБА_28 для сестри ОСОБА_27 ) від 27.11. 2021 , написаному російською мовою, написано: « ОСОБА_29 по батькові та прізвище мені не відомі. Тому вибачте , що звертаюсь до Вас за ім'ям. Але дівоче прізвище ОСОБА_30 мами-хрещеної ОСОБА_31 - вочевидь- ОСОБА_20 , як і батька ОСОБА_26 » (а.с. 28-29).
За клопотанням позивача у судове засіданні викликані свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 .
Проте у судовому засіданні представник позивача сказав, що помилився з прізвищем та по батькові свідка ОСОБА_35 , тому просив допитати ОСОБА_36 .
Представник відповідача не заперечував проти виклику та допиту цього свідка.
Протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання представника позивача, викликав для допиту ОСОБА_36 .
Свідок ОСОБА_25 надала суду показання, що була сусідкою покійної з 1979 року. ОСОБА_26 працювала на заводі, чоловік у поліції, їй видали квартиру. У 2021 році захворіла на ковід та померла. Знає, що покійна та позивачка є родичами. У житті позивачку всі називали сестрою. Також надала загальну інформацію.
Свідок ОСОБА_32 надала суду показання наступного змісту: мати позивачку не знала особисто, родичів ніяких не знає, сказала, що не чула про те, що покійна є двоюрідною тіткою. У ОСОБА_2 померли і син, і чоловік. Думала, що покійна та позивач є сестрами.
Свідок ОСОБА_33 надала суду показання, що вони давно знайомі з померлою, зазвичай зустрічалися на свята, вона не одразу дізналися, що вони родичі.
Свідок ОСОБА_37 показала, що зустрічалася з позивачкою нечасто приблизно раз -два на рік на святах. Показала, що коли раз або два поверталися у таксі з покійною, остання розповідала про своє життя та говорила, що є тіткою позивачки.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається її спадщина. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина перша статті 1221 ЦК України).
У статті 1258 ЦК України зазначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (частина перша статті 1265 ЦК України).
Отже, у п'яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п'ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні свідоцтво про народження матері позивачки, свідоцтво про шлюб матері позивачки, свідоцтво про народження баби позивачки, свідоцтво про шлюб баби позивачки, свідоцтва про народження батька померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .
Суд звертає увагу, що позивач не надала доказів звернення до уповноважених органів або здійснення будь-яких інших дій щодо отримання документів, які підтверджують факт родинних зав'язків з померлою. Тому суд вважає, що позивачем не доведена неможливість отримання вище вказаних документів.
Також суд, оцінюючи показання свідків, дійшов висновку, що показання свідків носять загальний характер, свідки надавали не точні пояснення, вважали позивачку сестрою померлої ОСОБА_2 , ні один свідок не підтвердив, що прабаба позивача є бабою померлої ОСОБА_2 , свідки не підтвердили достовірно , що померла доводилася саме двоюрідною тіткою.
Зміст листів та фото також, на переконання суду, не доводять факту, що померла є двоюрідною тіткою позивача. Оскільки по- перше, неможливо встановити ступінь спорідненості позивачки з автором листів, по-друге, у жодному листі відсутня пряме зазначення про ступінь спорідненості позивачки з померлою ОСОБА_38 .
Суд не приймає як доказ надані позивачем до позовної заяви фотокартки, оскільки ці фотокартки самі по собі без взаємного зв'язку з іншими доказами в сукупності не підтверджують обставин, які підлягають доказуванню в цій справі.
Так, суд не виключає можливості наявність родинних відносин між позивачем та спадкодавицею ОСОБА_39 .
Проте, позивачем не надано достовірних доказів про те, що її мати та батько померлої ОСОБА_2 мають походження від одних батьків, відповідно наступне споріднення позивача та спадкодавиці встановити не можливо. Також позивачем не надано доказів послідовного ступеня споріднення по лінії її матері від її прабаби, а також послідовного ступеня споріднення від баби до її двоюрідної тітки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Суд, оцінивши належність, допустимість доказів в їх сукупності, достатність доказів дійшов висновку про недоведеність факту наявності родинних відносин з особами, з якими пов'язано право позивачки на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позивачем не надано достатніх належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може встановити факт , що ОСОБА_2 є двоюрідною тіткою позивачки.
Тому позов не підлягає задоволенню.
Приписами ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи відмову у позові, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України суд, Керуючись ст..ст. 10, 60, 263-265, 280 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук Марина Вячеславівна про встановлення факту наявності родинних відносин.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2
Представник позивача: ОСОБА_40 , РНКОПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3
Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_4 ,
Представник відповідача Григоренко Альона Віталіївна, адреса: 49000, м. Дніпро, пр Дмитра Яворницького, буд.75,
Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук Марина Вячеславівна, адреса м. Дніпро, вул.Харківська, 3 пр. 36
Суддя С.С.Потоцька