вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" червня 2025 р. Справа№ 920/1148/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Рута-2010"
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.03.2025 (повний текст ухвали складений 31.03.2025)
у справі № 920/1148/24 (суддя Вдовенко Д.В.)
за позовом Фермерського господарства "Рута-2010"
до 1. Буринської міської ради
2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова"
про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання відсутнім права оренди,
Фермерське господарство "Рута-2010" (позивач) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову вх. № 5439 від 17.12.2024) до Буринської міської ради (відповідача-1) та до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (відповідача-2) про:
- визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5920988800:06:001:0374 (площею 14,1615 га), 5920988800:06:003:0095 (площею 5,8033 га), 5920988800:06:003:0096 (площею 5,8032 га), з цільовим призначенням 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельних ділянок;
- визнання відсутнім право оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" щодо земельної ділянки площею 14,1615 га з кадастровим номером 5920988800:06:001:0374;
- визнання відсутнім право оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" щодо земельної ділянки площею 5,8033 га з кадастровим номером 5920988800:06:003:0095;
- визнання відсутнім право оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" щодо земельної ділянки площею 5,8032 га з кадастровим номером 5920988800:06:003:0096.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 25.03.2025 зупинено провадження у справі № 920/1148/24 до перегляду судових рішень у справі № 911/906/23 в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Зупиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що правовідносини у справі № 920/1148/24 є подібними правовідносинам у справі № 911/906/23, що переглядається в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Фермерське господарство "Рута-2010" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.03.2025 - скасувати, та направити справу № 920/1148/24 для продовження розгляду справи до Господарського суду Сумської області. Розгляд справи проводити з викликом сторін.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції викладеної у апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкових висновків про подібність правовідносин у справі № 911/906/23 та у справі № 920/1148/24, оскільки на переконання позивача, у справі № 910/906/23 проблемою спірних правовідносин є неможливість витребування земельних ділянок з конкретними кадастровими номерами з об'єднаної земельної ділянки на виконання рішень Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі № 911/2824/19 та від 29.10.2020 у справі № 911/2822/19. Тоді як, у справі № 920/1148/24 зовсім не ставиться питання про витребування земельних ділянок.
Короткий зміст відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач-2 наголошує на тому, що подібність правовідносин у справі № 911/906/23 та справі № 920/1148/24 полягає у способі захисту порушених прав позивача шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок у випадках, коли така реєстрація та формування земельних ділянок порушують права власника та орендаря цих земельних ділянок.
Узагальнений виклад позиції відповідача-1
Відповідач-1 не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання письмового відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Рута-2010" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.03.2025 у справі № 920/1148/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 920/1148/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Рута-2010" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.03.2025 у справі № 920/1148/24. Вирішено апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здіснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення місцевого господарського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.
За правилами ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п.п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 ч. 1 ст. 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.
З огляду на відсутність умов, визначених ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, не вбачається правових підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст.ст. 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Отже, за змістом цієї норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов'язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1)правовідносини є подібними; 2)палата, об'єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи.
Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2023 у справі № 911/3023/19, від 20.11.2023 у справі № 910/14224/20.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку справи у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в п. 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Щодо подібності правовідносин, то таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт. При цьому, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такі правові висновки сформульовано в пунктах 25 - 27, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено наступне.
Наразі, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 911/906/23 за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" про зобов'язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, припинення речових прав та витребування земельних ділянок.
Ключовим питанням яке постало у справі № 911/906/23 є питання щодо комплексного застосування норм матеріального права, а саме ст.ст. 15, 16, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" з урахуванням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у контексті належного / ефективного способу захисту прав власника при вирішенні спорів про витребування земельної ділянки (яка внаслідок поділу/об'єднання, включає як земельні ділянки, що належать позивачу, так і земельні ділянки, що належать відповідачу, а рішення суду про витребування первісної земельної ділянки, державна реєстрація якої скасована внаслідок її об'єднання, не може бути виконане), припинення за відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації новоствореної земельної ділянки.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно із ч. 5 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України для вирішення виключної правової проблеми шляхом формування Великою Палатою Верховного Суду єдиного підходу до застосування норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 15, 16, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та обрання ефективного способу захисту в подібних правовідносинах з урахуванням нових обставин, які стали виникати у великій кількості справ.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у справі № 920/1148/24, так і у справі № 911/906/23 розглядається спір спрямований на захист права на земельну ділянку за обставин, коли вона була поділена або об'єднана відповідачем з іншими земельними ділянками, внаслідок чого була сформована нова земельна ділянка, і відповідні обставини роблять неможливим внесення запису про право позивача на земельну ділянку, оскільки кадастровий номер первісної земельної ділянки скасований, а відповідний розділ в Державному реєстрі прав - закритий.
Поряд з цим, судова колегія зазначає, що права землекористувача (орендаря) захищаються на рівні з правами власника. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ст. 152 Земельного кодексу України). Тому, відповідно, захист у справі № 911/906/23 права власності на земельну ділянку, а у справі № 920/1148/24 права користування не свідчить про неподібність правовідносин.
Колегія суддів враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (п. 4).
Окрім викладеного, судова колегія зазначає, що п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.
Така підстава зупинення провадження у справі як перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду має на меті забезпечення єдності судової практики, яку можна досягти завдяки передбаченим процесуальним законом механізмам.
З огляду на завдання господарського судочинства, що полягає в дотриманні єдності судової практики та процесуальної економії, а також, враховуючи особливість предмета спору у справі, що розглядається, судова колегія не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки урахування висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 911/906/23 сприятиме ухваленню місцевим господарським судом за результатами вирішення спору у цій справі законного і обґрунтованого судового рішення, з дотриманням завдань та основних засад господарського судочинства.
Таким чином, доводи позивача апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
В свою чергу, викладені відповідачем-2 у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Сумської області від 25.03.2025 у даній справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та дотриманням норм процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскаржуваного у даній справі судового рішення не вбачається.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Рута-2010" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.03.2025 у справі № 920/1148/24 - без змін.
Матеріали справи № 920/1148/24 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко