ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3814/24
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Колоколова С.І.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від АТ "Державний експортно-імпортний банк України": Буря О.Г., за довіреністю;
від ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД»: не з'явився;
від ОСОБА_1 : Литовченко О.С., за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області
від 29 січня 2025 року (повний текст складено 30.01.2025)
у справі № 916/3814/24
за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНАФТА ЛТД";
2. ОСОБА_1
про стягнення 1 076 424,15 грн,
та
за зустрічним позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНАФТА ЛТД"
про розірвання договору поруки, -
суддя суду першої інстанції: Малярчук І.А.
місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
У серпні 2024 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНАФТА ЛТД" та ОСОБА_1 про стягнення 1076424,15 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 21.12.2021 між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» було укладено кредитний договір № 21-20КО0006, відповідно до якого банк надав овердрафт у розмірі 1 млн грн зі строком повернення до 20.12.2022 та зобов'язанням позичальника сплатити відсотки, комісії та інші платежі. У той же день банк уклав договір поруки з ОСОБА_1 .
У зв'язку з невиконанням умов договору, на момент подання позову утворилась заборгованість: 950 950,67 грн основного боргу, 116 903,20 грн - відсотки, 8 570,28 грн - комісії. Позивач просить суд стягнути цю суму солідарно з відповідачів.
У вересні 2024 ОСОБА_1 подав до Господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву по справі про розірвання договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на підставі основного кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021, укладеного АТ "Державний експортно-імпортний банк України" з ТОВ "ЕВРОНАФТА ЛТД". Також, ОСОБА_1 просив залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - ТОВ "ЕВРОНАФТА ЛТД".
Зустрічний позов мотивовано істотною зміною обставин: після повномасштабного вторгнення РФ та окупації Херсонщини ТОВ «ЄВРОНАФТА ЛТД» втратило доступ до майна, документів і не може вести діяльність. Втрати склали понад 7,5 млн грн. Банк відмовив у відтермінуванні зобов'язань, попри наявність дебіторської заборгованості.
Позивач за зустрічним позовом також вказує, що повідомлення про настання обов'язків поручителя не було отримано, а отже - зобов'язання не набуло чинності. Він просить суд розірвати договір поруки, оскільки виконані умови ст. 652 ЦК України щодо істотної зміни обставин.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/3814/24 (суддя Малярчук І.А.) задоволено повністю позов Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНАФТА ЛТД", ОСОБА_1 про стягнення 1076424,15 грн. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНАФТА ЛТД", ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 950950 грн. 67 коп. кредитної заборгованості, 116903 грн. 20 коп. заборгованості за процентами, 8570 грн. 28 коп. заборгованості по комісії за управління. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНАФТА ЛТД" на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 6458 грн. 55 коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 6458 грн. 55 коп. судового збору. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНАФТА ЛТД" про розірвання договору поруки. Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладено на ОСОБА_1 .
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що АТ «Укрексімбанк» надав ТОВ «ЄВРОНАФТА ЛТД» овердрафт у сумі 1 000 000 грн за кредитним договором №21-20КО0006 від 21.12.2021. Станом на 04.08.2024 заборгованість за цим договором складає: 950 950,67 грн - основний борг, 116 903,20 грн - проценти, 8 570,28 грн - комісія. Сторони ці суми не заперечують.
Також між банком, ТОВ «ЄВРОНАФТА ЛТД» і ОСОБА_1 укладено договір поруки №21-20ZP0016, за яким ОСОБА_1 несе відповідальність за зобов'язаннями товариства. Банк направив вимоги про сплату боргу 05.07.2024, але відповідачі їх не отримали. Проте, згідно з умовами договору, зобов'язання вважаються чинними незалежно від факту отримання.
Отже, оскільки ОСОБА_1 є солідарним боржником, заборгованість у розмірі 1076424,15 грн підлягає стягненню з відповідачів солідарно.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що зазначений позивачем за зустрічним позовом лист ТПП України не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов'язання для всіх без виключення суб'єктів господарювання, оскільки не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Також місцевий господарський суд відхилив доводи ОСОБА_1 про порушення банком умов п. 4.2.1 договору поруки №21-20ZP0016 та встановив, що банк 05.07.2024 надіслав повідомлення про заборгованість на адреси відповідачів. Хоча листи були повернуті, згідно з п. 8.3.3 договору, повідомлення вважається отриманим через 7 днів після відправлення. Таким чином, вимоги банку вважаються заявленими належним чином.
Позивач за зустрічним позовом посилався на істотну зміну обставин у зв'язку з війною та окупацією Херсонщини, що нібито унеможливлює виконання договору. Втім, ст. 652 ЦК України вимагає одночасного дотримання чотирьох умов для розірвання договору через зміну обставин. Суд першої інстанції вважає, що такі умови не доведені.
Крім того, місцевий господарський суд зауважив, що ризик невиконання основного зобов'язання, відповідно до закону та договору поруки, несе поручитель, незалежно від причин такого невиконання. Відтак, сам факт невиконання зобов'язань боржником не є істотною зміною обставин у розумінні ст. 652 ЦК України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 та відмовив у їх задоволенні в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 24.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/3814/24 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНАФТА ЛТД" про розірвання договору поруки і як наслідок стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 950950 грн. 67 коп. кредитної заборгованості, 116903 грн. 20 коп. заборгованості за процентами, 8570 грн. 28 коп. заборгованості по комісії за управління - скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНАФТА ЛТД" про розірвання договору поруки та як наслідок відмовити у стягненні солідарно з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 950950 грн. 67 коп. кредитної заборгованості, 116903 грн. 20 коп. заборгованості за процентами, 8570 грн. 28 коп. заборгованості по комісії за управління. Стягнути з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Скаржник у зустрічному позові та апеляційній скарзі стверджує, що мала місце істотна зміна обставин, за яких було укладено договір поруки. На його думку, якби сторони могли передбачити наслідки повномасштабного вторгнення РФ, він би не погодився стати поручителем, оскільки це поставило його у вкрай невигідне фінансове становище.
Апелянт вважає, що виконані всі чотири умови, передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України, відтак наявні законні підстави вимагати розірвання договору поруки через істотну зміну обставин:
- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане: на момент укладення договору поруки 21.12.2021 жодних офіційних ознак підготовки до повномасштабного вторгнення РФ не було. Державні органи діяли в звичайному режимі, а керівництво країни, зокрема Президент, публічно спростовувало загрозу ескалації.
- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися: як цивільна особа, апелянт не міг ані передбачити, ані запобігти початку війни чи окупації Херсонської області.
- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору: після 24.02.2022 ТОВ «ЄВРОНАФТА ЛТД» втратило доступ до свого майна та припинило діяльність, що позбавило апелянта очікуваних результатів від договору та зробило виконання поруки надмірно обтяжливим.
- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона: договір поруки не містить умов, що перекладають ризики таких форс-мажорів на поручителя, і нічого не свідчило про можливість того, що тягар наслідків війни нестиме лише апелянт.
Скаржник визнає наявність у договорі поруки №21-20ZP0016 від 21.12.2021 положення п. 8.3.3 про те, що повідомлення є отриманим через 7 днів після відправлення. Однак звертає увагу, що ці умови базуються на «мирній» ситуації, а не на реаліях війни, яка триває з 24.02.2022. Суд першої інстанції, на думку Апелянта, проігнорував цей контекст.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 24.02.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів справи №916/3814/24 до суду апеляційної інстанції.
05.03.2025 матеріали справи №916/3814/24 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/3814/24, розгляд справи призначено на 23.04.2025 о 10:30 год.
19.03.2025 від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач за первісним позовом не погоджується з її доводами, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Поміж іншого, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що не може вважатись істотною зміною обставин в даному випадку невиконання зобов'язань позичальником за кредитним договором (ризик такого невиконання), оскільки із суті договору поруки та законодавства, яким регулюються правовідносини поруки, ризик невиконання основного зобов'язання покладається саме на поручителя незалежно від причин такого невиконання.
26.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Харитончук Ольги Геннадіївни, якою заявник просить надати їй (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_1 ) можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 заяву представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про проведення судового засідання у справі №916/3814/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
31.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Литовченко Олексія Сергійовича, якою заявник просить надати йому (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон: НОМЕР_2 ) можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 заяву представника ОСОБА_1 про проведення судового засідання у справі №916/3814/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Колоколова С.І., судове засідання, призначене на 23.04.2025 у справі №916/3814/24 не відбулось, про що складено відповідну довідку судового засідання.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 продовжено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 на розумний строк, розгляд справи призначено на 04.06.2025 о 10:00 год в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
У судовому засіданні 04.06.2025 позивач за зустрічним позовом підтримав вимоги апеляційної скарги та просив останню задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Представник відповідача за зустрічним позовом заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 04.06.2025, яке проводилось в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
21.12.2021 між АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНАФТА ЛТД" (позичальник) було укладено кредитний договір № 21-20KО0006 (кредитний договір, овердрафт), відповідно до умов цього договору банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник зобов'язується повернути овердрафт та сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором. Овердрафт надається на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості. Ліміт овердрафту: 1 000 000,00 грн. Кінцевий термін погашення овердрафту позичальником: 20.12.2022. Позичальник сплачує банку проценти, комісію за надання кредиту овердрафт, комісію за управління кредитом та інші комісії/плати у розмірах та на умовах цього договору (п.п. 2.1. - 2.5. кредитного договору).
Згідно з п.п. 3.1.2., 3.2.2.1., 3.2.2.2. кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021 розмір процентної ставки становить 13,8 % річних. Проценти за Кредитним договором нараховуються протягом усього строку користування овердрафтом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожен день користування овердрафтом на основі банківського року. Розмір ставки комісії за управління овердрафтом 1,0 (один) % річних від ліміту овердрафту, визначеного у графіку зміни ліміту овердрафту. У разі перевищення суми основного боргу над сумою ліміту овердрафту, визначеного у графіку зміни ліміту овердрафту, базою для нарахування комісії за управління овердрафтом є сума основного боргу. Комісія за управління овердрафтом нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до підпункту 14.1.1 цього договору (з дати підписання обома сторонами) і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення овердрафту (включно).
Банк має право скасувати ліміт овердрафту та вимагати виконання грошових зобов'язань за цим договором у повному обсязі у випадках передбачених підпунктом 9.2.3 цього договору, у строк, передбачений підпунктом 9.2.3 договору. Позичальник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі погашати банку овердрафт, сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором. Позичальник зобов'язаний здійснити погашення основного боргу, процентів за овердрафтом, комісій та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 15 календарних днів з дня відправлення банком позичальнику повідомлення про реалізацію банком права на скасування ліміту овердрафту у відповідності до підпункту 8.1.2 цього договору, якщо у позичальника та/ або поручителя виникла прострочена заборгованість перед банком за будь - яким договором, укладеним з банком (п.п. 8.1.2., 9.2.1., 9.2.3. кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021).
Додатком №1 до кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021 є графік зміни ліміту овердрафту на період часу з 21.12.2021 по 20.12.2022.
Додатком №2 до кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021 є розмір комісії за управління кредитом/кредитною лінією/овердрафтом при зміні вимог щодо забезпечення (за ініціативою позичальника//іпотекодавця/заставодавця/поручителя), що складає 0,24%, але не менше 600,00грн та не більше 3000,00грн від ліміту овердрафту.
21.12.2021 між АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (банк) та ОСОБА_1 (поручителем) було укладено договір поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 (договір поруки) за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, за яким поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання позичальником основного зобов'язання в повному обсязі (п. 2.1. договору поруки).
Відповідно до п.п. 3.1.1., 4.2.1. договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 банк вправі у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником або правонаступниками позичальника основного зобов'язання або його частини вимагати виконання цього зобов'язання або його частини у поручителя як у солідарного боржника. Поручитель зобов'язаний не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення кредитора про невиконання та/або неналежне виконання позичальником основного зобов'язання або в інший строк/термін, зазначений у відповідному повідомленні кредитора без будь - яких заперечень сплатити кредитору зазначену у повідомленні суму основного зобов'язання.
Пункт 8.3.3. договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 вказує на те, що будь - яке повідомлення, надіслане кредитором рекомендованим листом з повідомленням на адреси поручителя та/або позичальника, вважається таким, що отримане поручителем та/або позичальником (залежно від того, кому надіслане таке повідомлення) через 7 (сім) календарних днів після надіслання такого повідомлення. Після проходження цього строку настають усі правові наслідки, дата настання яких пов'язана з датою отримання однією стороною повідомлень іншої сторони, незалежно від того, чи отримає відповідна сторона такі повідомлення особисто.
01.07.2024 за вих.№0000608/19524-24 від 05.07.2024 та за вих.№0000608/19523-24 від 05.07.2024 банком було направлено на адресу відповідачів повідомлення про сплату кредитної заборгованості у розмірі 950 950,67 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 116 903,20 грн, комісії за управління у розмірі 8 570,28 грн за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021 та договором поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями форми Ф.119 №0504007334662 від 05.07.2024 та №0504007332201 від 05.07.2024, які були повернуті банку.
В рахунок заборгованості за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021 станом на 04.08.2024 банком встановлено заборгованість ТОВ "ЕВРОНАФТА ЛТД" перед АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у розмірі 950 950,67 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 116 903,20 грн та комісії за управління у розмірі 8 570,28 грн.
На підтвердження заборгованості за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021 ТОВ "ЕВРОНАФТА ЛТД" перед АТ "Державний експортно-імпортний банк України" банком також надано до суду виписку по руху коштів ТОВ "ЕВРОНАФТА ЛТД" у період з 21.12.2021 по 04.08.2024.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Як вбачається з апеляційної скарги, скаржник не погоджується з рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021.
Відтак, з урахуванням ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статтею 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Поняття "істотна зміна обставин" є оціночним. Критерії визначення цього поняття закріплені в абзаці другому частини першої статті 652 ЦК України, яка визначає, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
За відсутності істотної зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або за виникнення ускладнень у виконанні, які сторони могли розумно передбачити, договір відповідно до положень ст. 652 ЦК України не підлягає розірванню, як за згодою сторін, так і за рішенням суду.
Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.
При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникає під час виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для пред'явлення вимоги про розірвання договору.
Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору. При цьому, можливість розірвання договору може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов'язання.
Водночас, договір, у разі істотної зміни обставин, може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №925/81/21.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що не міг передбачити істотну зміну обставин під час укладення договору, а саме: початок повномасштабного вторгнення РФ на територію України, зокрема окупацію Херсонської області, та у зв'язку з початком широкомасштабної війни втрату майна товариства.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що не може вважатись істотною зміною обставин в даному випадку невиконання зобов'язань позичальником за кредитним договором (ризик такого невиконання), оскільки із суті договору поруки та законодавства, яким регулюються правовідносини поруки, ризик невиконання основного зобов'язання покладається саме на поручителя незалежно від причин такого невиконання.
Зміна обставин, внаслідок яких боржник не може виконати свої зобов'язання за кредитним договором, не є істотною в розумінні статті 652 ЦК України.
Позивач за зустрічним позовом, укладаючи договір поруки, свідомо надав згоду на забезпечення зобов'язань боржника за існуючим кредитним договором та зобов'язань, які можуть виникнути в майбутньому, шляхом вільного волевиявлення прийняв на себе ризик невиконання позичальником умов кредитного договору.
Колегія суддів зауважує, що із суті спірного договору випливає лише обов'язок поручителя виконати зобов'язання боржника.
Водночас, апеляційний господарський суд не вбачає обставин, які б підтверджували те, що у зв'язку з повномасштабним вторгнення РФ, виконання спірного договору поруки сторонами позбавило б позивача за зустрічним позовом того, на що він розраховував при укладанні оспорюваного договору.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, одночасна наявність яких є підставою для дострокового розірвання договору.
Відтак, відсутні підстави для задоволення позову про розірвання спірного договору поруки.
Колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника щодо неповідомлення поручителя про наявну заборгованість за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, оскільки банком було направлено 05.07.2024 на адресу поручителя повідомлення про сплату кредитної заборгованості, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням, яке було повернуто банку, проте, з урахуванням п. 8.3.3. договору поруки, вважається таким, що отримане поручителем через 7 календарних днів після надіслання такого повідомлення.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а тому, вони не можуть слугувати для його скасування з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В той же час, висновки Господарського суду Миколаївської області, викладені у рішенні від 29.01.2025 у справі №916/3814/24 є правомірними та такими, що зміни або скасування не потребують.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що судом попередньої інстанції було надано скаржникові вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/3814/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/3814/24 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст рішення складений та підписаний 05.06.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Колоколов С.І.