ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
27 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/718/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання: Алієва К.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача - Польщіна Т.Л.,
від відповідача - Задунайська Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2025, ухвалене суддею Мавродієвою М.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складено 04.03.2025
у справі № 915/718/24
за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)
до відповідача: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»
про: стягнення збитків у розмірі 323 712,12 грн,
У червні 2024 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі Екологічна інспекція) звернулась до суду з позовом до Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (далі МКП «Миколаївводоканал», Водоканал), в якому просила суд стягнути з останнього на користь держави збитки у загальному розмірі 323712,12 грн, завдані внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Позов мотивований тим, що 19.09.2021 внаслідок виникнення аварійної ситуації на напірному каналізаційному колекторі МКП «Миколаївводоканал» d-1200 мм, стався виток неочищених стічних вод на поверхню землі на території парку «Дружба» м. Миколаєва, з послідуючим їх надходженням по рельєфу місцевості до Бузького лиману. На наступний день представниками Інспекції здійснено виїзд на вказане місце та здійснено відбори проб води та ґрунту, складені відповідні Акти відбору, проведено розрахунок розміру збитків на підставі Методики. Також відповідні заходи були здійснені і 30.10.2021, коли було встановлено факт ремонту відповідачем цього каналізаційного колектору, з якого витікали стоки на земельну ділянку.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2025 позов Екологічної інспекції задоволено повністю. Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, зокрема, зазначив, що надані позивачем розрахунки є правильними, виконані у відповідності до приписів Методики.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем не доведено розмір завданої шкоди. Зокрема, зазначає, що: обстеження та відбір проб здійснено без участі представників відповідача; акти обстежень складені з порушенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; позивачем не дотримано норм, визначених Державними стандартами, при здійсненні відбору проб; акти складені з недотриманням уніфікованих форм актів відбору проб води та ґрунтів, затверджених відповідним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України; позивачем не доведено та завищено розміри забрудненої ділянки; позивачем не доведено забруднення вод Бузького лиману; не надано доказів, що підтверджують коефіцієнт еколого-господарського значення земель.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 за апеляційною скаргою Водоканалу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2025 у справі № 915/718/24 відкрито апеляційне провадження, встановлено Екологічній інспекції строк до 02.05.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення відповідачу), роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено дану справу до розгляду на 27.05.2025 о 14:15 год.
У відзиві на апеляційну скаргу Екологічна інспекція заперечувала проти її задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що: у даному випадку відбулась аварійна ситуація, це не був плановий чи позаплановий захід державного нагляду (контролю), а тому імперативного обов'язку повідомляти відповідача не було; тільки під час виїзду на місце події стало відомо, що ремонтні роботи проводив відповідач; проби відбирались під час обстеження в момент виїзду на місце події та фіксації правопорушення; під час відбору проб ґрунтів та води температура не вимірялась, так як для розрахунку нанесеної шкоди показник температури не застосовується; посилання скаржника на порушення зберігання відібраної проби ґрунту є безпідставними та необґрунтованими; стосовно передачі відібраних проб, Інспекція зазначає, що вона сама проводить лабораторні дослідження, без залучення інших лабораторій, що передбачено її Положенням; інформація щодо доставлення проб до лабораторії та їх стан відсутня в акті, так як копія акту була заповнена безпосередньо після відбору проб та до того як вони були доставлені в лабораторію; для відбору проб води використовувався металевий пробовідбірник, що прямо передбачено Державними стандартами; стосовно оцінки земельної ділянки, позивач вказує, що у цій частині він керувався листом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 08.07.2021 та наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 605, а відповідний розрахунок здійснено на підставі відповідної Методики.
16.04.2025 від Водоканалу надійшла заява про участь його представника (Задунайської Т.В.) у судовому засіданні 27.05.2025 о 14:15 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду від 17.04.2025 задоволена.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.
В судове засідання 27.05.2025 з'явились представники учасників справи.
Представник Водоканалу просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2025 у справі № 915/718/24, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Представник Екологічної інспекції заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів цієї справи та встановлено судом, 18.09.2021 о 20:30 год. Екологічна інспекція отримала телефонне повідомлення від ГУ ДСНС в Миколаївській області про виникнення аварійної ситуації на напірному каналізаційному колекторі МКП Миколаївводоканал d - 1200 мм. на території парку «Дружба» м. Миколаєва.
19.09.2021 працівниками Інспекції здійснено виїзд на вказане місце та складено Акт обстеження від 19.09.2021 (а.с.15), в якому встановлено, що дійсно близько в 3 метрах від паркану житлового будинку громадянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, близько 300 м від вул. Липова, м. Миколаєва, внаслідок аварії на напірному бетонному каналізаційному колекторі МКП «Миколаївводоканал» під напором стався виток неочищених стічних вод на землю (ґрунт) в парку «Дружба» з послідуючим їх надходженням по рельєфу місцевості (ґрунту) до поверхневої водойми (Бузький лиман).
19.09.2021 з метою контролю якості водо йми (Бузький лиман) з приводу вищевказаної аварійної ситуації, на виконання телефонного повідомлення ГУ ДСНС в Миколаївській області, працівниками Інспекції здійснено відбір проб води, про що складено відповідний Акт відбору проб води № 84, а саме виконано відбір зворотних вод (неочищених стічних вод) на місці пориву каналізаційного колектору в районі берегової лінії Бузького лиману (парк Дружба) та поверхневих вод Бузького лиману: 500 м вище/500 м нижче скиду зворотних вод (неочищених побутових стоків) (а.с.18).
Також працівниками Інспекції здійснено відбір проб ґрунтів на території парку «Дружба», про що складено Акт відбору проб ґрунтів від 19.09.2021 № 24, а саме: на земельній ділянці на відстані 300 м на північ від вул. Липова м. Миколаєва вздовж струмка каналізаційних стоків по рельєфу місцевості до Бузького лиману; на земельній ділянці на відстані 5 м від вул. Рибна м. Миколаєва взято пробу для контрольного (фонового) дослідження. До акту також було додано план-схему місця відбору (а.с.27-30).
Відповідно до Акту відбору проб води від 19.09.2021 № 84, Відділом інструментально-лабораторного контролю Екологічної інспекції складено протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 24.09.2021 № 84, в якому представлено відповідну таблицю фактичних показників концентрацій забруднюючих речовин згідно з результатами вимірювань (а.с.16-17).
Фахівцями позивача було проведено виміри земельної ділянки з виявленими ознаками забруднення. Розміри складають: S = 800м х 18м = 14400м2. Виміри площі ймовірного забруднення проводилися за допомогою рулетки вимірювальної металевої №6001 (Свідоцтво про калібрування видане Державним підприємством Миколаївський науково-вимірювальний центр стандартизації, метрології та сертифікації, реєстраційний №:UА 04 №031237, дата реєстрації 24.09.2020).
На підставі Акту відбору проб ґрунтів від 19.09.2021 № 24, Відділом інструментально-лабораторного контролю Екологічної інспекції складено протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.09.2021 № 24, в якому зафіксовано перевищення: по амонію (обмінний) у перерахунку на азот амонійний в 16,3 рази, фосфор (рухомі форми), у перерахунку на п'ятиоксид фосфору Р2О5 в 28,3 рази та хлориди у 1,5 рази (а.с.63-64).
На запит Екологічної інспекції від 25.10.2021 № 6270/3.6 відповідач листом від 01.11.2021 №2182/31 повідомив, що під час аварії на напірному каналізаційному колекторі МКП «Миколаївводоканал», яка сталася 18.09.2021, фактична витрата неочищених стічних вод становила 12500 літрів на годину, тривалість витоку - 4 години. Загальний обсяг витоку склав 50000 літрів. Одночасно відповідачем зазначено, що стічні води потрапили на поверхню ґрунту та внаслідок нерівномірності рельєфу місцевості до Бузького лиману не надійшли.
09.11.2021 Екологічною інспекцією відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 за № 389 та зареєстрованої Мін'юстом України 14.08.2009 за №767/16783 (далі Методика), розраховано розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (при наявності інформації про забруднюючі речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю) у сумі 145800 грн (а.с.33-37).
Також 29.11.2021 Екологічною інспекцією відповідно до Методики розраховано розмір збитків, заподіяних державі внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами МКП «Миколаївводоканал» у сумі 175988,37 грн (а.с.21-23).
06.12.2021 позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 30.11.2021 № 166 (про відшкодування збитків, зумовлених забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (при наявності інформації про забруднюючі речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю)), разом з розрахунком розміру збитків в загальному розмірі 145800 грн (а.с.31-32 т.1).
20.12.2021 позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 15.12.2021 № 176 (про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів), разом з розрахунком розміру збитків в загальному розмірі 175988,37 грн (а.с.19 т.1).
У відповідь на претензію від 15.12.2021 № 176, відповідач листом від 14.01.2023 за вих. № 80/36 повідомив, що дійсно 18.09.2021 на напірному каналізаційному колекторі поблизу парку «Дружба» стався аварійний порив, внаслідок якого відбувся виток стоків об'ємом 50000 л. Одночасно зазначено, що силами підприємства було здійснено відкачування токів з витоку у кількості п'яти машин (об'єм резервуару машини 6 куб.м.) загальним обсягом 30 куб.м., а тому на ґрунті в парку залишилось 20 куб.м. стічних вод. Відповідач зазначив, що у претензії без посилання на певні аргументи чи докази зазначається про надходження стічних вод до Бузького лиману, незважаючи на те, що листом від 01.11.2021 №2182/31 відповідач повідомив Інспекцію про те, що стічні води до Бузького лиману не надійшли. Крім того, обґрунтовуючи претензію, Інспекція посилається на акт відбору проб від 19.09.2021 та протокол вимірювань від 24.09.2021, однак ці документи (їх копії) не були додані до претензії (а.с.26).
В подальшому, 30.10.2021 (у зв'язку з розміщенням в ЗМІ інформації про те, що в м. Миколаєві каналізація стікає до річки Південний Буг), Екологічною інспекцією здійснено виїзд на місце та обстежено вказану у публікації територію (м. Миколаїв, Інгульський р-н, вул. Енергетиків, 2-А), про що складено відповідний Акт обстеження від 30.10.2021 (а.с.40).
За результатами обстеження факт потрапляння каналізаційних стоків до річки Південний Буг не підтверджено.
Натомість, на місці обстеження працівниками Інспекції виявлено факт ремонту каналізаційного колектору МКП «Миколаївводоканал», з якого витікали стоки на земельну ділянку.
30.10.2021 працівниками Інспекції здійснено відбір проб ґрунтів, про що складено Акт відбору проб ґрунтів від 30.10.2021 № 28, а саме: на земельній ділянці супротив Маяку Константинівського (задній) по вул. Енергетиків м. Миколаїв; на земельній ділянці біля будинку 2А вулиці Енергетиків м. Миколаєва (контрольна проба). До акту також було додано план-схему місця відбору (а.с.44-45).
Фахівцями позивача було проведено виміри земельної ділянки з виявленими ознаками забруднення. За результатами проведених вимірів розмір даної ділянки склав - 300м2. Виміри площі ймовірно забрудненого ґрунту проводилися за допомогою рулетки вимірювальної металевої жолобкової Мод. 27С310 (Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки видане Державним підприємством Одесастандартметрологія, реєстраційний номер №232-ГМ, чинне до 08.10.2022).
На підставі Акту відбору проб ґрунтів від 30.10.2021 № 28, Відділом інструментально-лабораторного контролю Екологічної інспекції складено Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 15.11.2021 № 28, в якому зафіксовано перевищення: по амонію (обмінний) у перерахунку на азот амонійний в 1,9 раз, фосфор (рухомі форми), у перерахунку на п'ятиоксид фосфору Р2О5 в 1,2 раз, нітрати в 1,8 раз та хлориди у 1,3 раз (а.с.41-43).
01.12.2021 Екологічною інспекцією відповідно до Методики розраховано розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (при наявності інформації про забруднюючі речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю) у сумі 1923,75 грн (а.с.48-52).
20.12.2021 позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 15.12.2021 № 178 (про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів), разом з розрахунком розміру збитків в загальному розмірі 1923,75 грн (а.с.46-47 т.1).
У відповідь на претензію від 15.12.2021 № 178, відповідач листом від 14.01.2023 за вих. № 79/36 повідомив, що при обстеженні земельної ділянкою відповідач не запрошувався, обстеження здійснювалося самостійно і підприємство не погоджується з обсягами забрудненої земельної ділянки. Крім того, обґрунтовуючи претензію, Інспекція посилається на акт відбору проб ґрунтів від 30.10.2021 № 28 та протокол вимірювань від 15.11.2021 № 28, однак ці документи (їх копії) не були додані до претензії (а.с.53).
В матеріалах цієї справи також містить лист ГУ ДСНС в Миколаївській області від 22.02.2022 № 5903-1165/22 (а.с.86), в якому Управління у відповідь на лист відповідача від 03.02.2022 № 208/36 повідомило останнього, що відповідно до спільних інструкцій взаємодії та взаємоінформування, оперативно-координаційним центром Головного управління надавалася, відповідно до компетенції, первинна оперативна інформація про аварійну ситуацію, що сталася 18.09.2021 на напірному каналізаційному колекторі МКП «Миколаївводоканал» до відповідних комунальних служб та Екологічної інспекції округу, для вжиття відповідних заходів, у тому числі уточнення обстановки, що склалася, фахівцями відповідних служб. Інформація про попадання стічних вод до Бузького лиману Головним управлінням не надавалася.
При цьому у листі від 03.02.2022 № 208/36 відповідач просив повідомити, чому саме Головне управління ДСНС у Миколаївській області повідомило Екологічну інспекцію, що при аварії на каналізаційному колекторі 19.09.2021 стічні води потрапили до Бузького лиману. Одночасно звертав увагу, що відповідь на дане питання є надзвичайно важливою, оскільки є необхідною для оскарження дій Екологічної інспекції.
Предметом позову у даній справі є вимоги Екологічної інспекції стягнути з МКП «Миколаївводоканал» збитки у загальному розмірі 323712,12 грн (175988,37 грн + 145800 грн + 1923,75 грн) з підстав порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з його обгрунтованості та доведеності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 802 від 09.09.2020 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції» та наказу Державної екологічної інспекції України № 502 від 22.12.2020 «Про питання діяльності Державної екологічної Інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)» повноваження Державної екологічної інспекції в Одеській області з 23.12.2020 розпочала здійснювати Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
В силу пунктів 10, 11 Розділу II Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, Державна екологічна інспекція відповідного округу пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, а також вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
В силу пунктів 10, 11 Розділу II Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, Державна екологічна інспекція відповідного округу пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, а також вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Отже Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) у даному випадку виступає органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим, відповідно, є належним позивачем у даній справі.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про відходи», Законом України «Про охорону земель», Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», далі Закон).
Згідно ст. 68 Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.
Згідно зі ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
У відповідності до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Згідно п. 9) ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України визначено обов'язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Статтею 70 Водного кодексу України передбачено, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони, зокрема, перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.
У відповідності до п. 6) ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
При цьому у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника, тобто на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини.
Отже, забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров'я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов, зокрема, від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17, від 27.09.2018 у справі № 909/6/18, від 22.10.2020 у справі № 922/5169/13, від 25.10.2018 у справі № 905/31/17.
Сутність спору, що розглядається, полягає у примусовому спонуканні відповідача до відшкодування збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства внаслідок витоку неочищених стічних вод на поверхню землі на території парку «Дружба» м. Миколаєва, з послідуючим їх надходженням по рельєфу місцевості до Бузького лиману, через виникнення аварійної ситуації на напірному каналізаційному колекторі та в подальшому під час ремонту відповідачем цього каналізаційного колектора.
Щодо потрапляння вод в Бузький лиман та стягнення 175988,37 грн.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів регулюється Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 за № 389 та зареєстрованій Мін'юстом України 14.08.2009 за №767/16783 (далі Методика № 389).
Згідно п. 1.2 Методика № 389 підлягає застосуванню у разі:
- забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із наднормативними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;
- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;
- самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів;
- забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами у разі перевищення лімітів забору води, лімітів використання води, лімітів скидання забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
Відповідно до п. 1.4 Методики № 389, державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
Відповідно до п.3.1 Методики № 389 факт забруднення та/або засмічення водного об'єкта встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб інструментально-лабораторними методами контролю або на основі візуальних спостережень.
Згідно п. 2.5 Методики № 389 якщо розрахунковий період не перевищує п'яти діб, допускається одноразовий відбір проб води.
Як вже зазначалось, 18.09.2021 о 20:30 год. Екологічна інспекція отримала телефонне повідомлення від ГУ ДСНС в Миколаївській області про виникнення аварійної ситуації на напірному каналізаційному колекторі МКП Миколаївводоканал d - 1200 мм. на території парку «Дружба» м. Миколаєва.
19.09.2021 працівниками Інспекції здійснено виїзд на вказане місце та складено Акт обстеження від 19.09.2021 (а.с.15), в якому встановлено, що дійсно близько в 3 метрах від паркану житлового будинку громадянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, близько 300 м від вул. Липова, м. Миколаєва, внаслідок аварії на напірному бетонному каналізаційному колекторі МКП «Миколаївводоканал» під напором стався виток неочищених стічних вод на землю (ґрунт) в парку «Дружба» з послідуючим їх надходженням по рельєфу місцевості (ґрунту) до поверхневої водойми (Бузький лиман).
Колегія суддів цілком погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що аварійний характер ситуації, яка призвела до забруднень, виключає застосування до спірних правовідносин п. 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов'язку повідомити відповідача про захід державного контролю.
19.09.2021 з метою контролю якості водойми (Бузький лиман) з приводу вищевказаної аварійної ситуації, працівниками Інспекції здійснено відбір проб води, про що складено відповідний Акт відбору проб води № 84, а саме виконано відбір зворотних вод (неочищених стічних вод) на місці пориву каналізаційного колектору в районі берегової лінії Бузького лиману (парк Дружба) та поверхневих вод Бузького лиману: 500 м вище/500 м нижче скиду зворотних вод (неочищених побутових стоків) (а.с.18).
Для відбору проб води використовувався металевий пробовідбірник.
Відповідно до Акту відбору проб води від 19.09.2021 № 84, Відділом інструментально-лабораторного контролю Екологічної інспекції складено протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 24.09.2021 № 84, в якому представлено відповідну таблицю фактичних показників концентрацій забруднюючих речовин згідно з результатами вимірювань (а.с.16-17).
29.11.2021 Екологічною інспекцією розраховано розмір збитків, заподіяних державі внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами МКП «Миколаївводоканал» у сумі 175988,37 грн (а.с.21-23).
Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності у фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб дозволу на спеціальне водокористування, здійснено відповідно до п. 5.3 Методики № 389 за формулою (3).
Розрахунок розміру відшкодування збитків, здійснено позивачем відповідно до п. 7.4 Методики № 389 (збитки заподіяні водним об'єктам внаслідок аварійних або самовільних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами), за формулою (18).
Відповідачем вказаний розрахунок не спростований.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не доведено, що стічні води потрапили до Бузького лиману, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Колегія суддів наголошує на тому, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного доказу на спростування виявленого Екологічною інспекцією порушення природоохоронного законодавства у вигляді витоку виток неочищених стічних вод на землю з послідуючим їх надходженням до Бузького лиману.
Посилання відповідача на те, що Екологічною інспекцією до претензії від 15.12.2021 № 176 не було додано копій акту відбору проб від 19.09.2021 та протоколу вимірювань від 24.09.2021, колегія суддів відхиляє, оскільки з того часу відповідачем не було здійснено жодних дій з метою отримання цих документів, хоча, як вже зазначалось, він достеменно знав як про виникнення з його вини аварійної ситуації, так і про складання цих документів позивачем.
Крім того, у листі від 03.02.2022 № 208/36, адресованому ГУ ДСНС в Миколаївській області, відповідач просив повідомити, чому саме Головне управління ДСНС у Миколаївській області повідомило Екологічну інспекцію, що при аварії на каналізаційному колекторі 19.09.2021 стічні води потрапили до Бузького лиману.
При цьому, у вказаному листі відповідач окремо звертав увагу ГУ ДСНС в Миколаївській області, що відповідь на дане питання є надзвичайно важливою на нього, оскільки є необхідною для оскарження дій Екологічної інспекції.
Однак, матеріали цієї справи не міться жодних доказів про оскарження відповідачем дій Екологічної інспекції, незважаючи на те, що відповідач щонайменше з грудня 2021 року був належним чином проінформований про виявлення Інспекцією факт забруднення води та нарахування збитків.
Колегією суддів враховується, що у відповідь на лист відповідача від 03.02.2022 № 208/36, ГУ ДСНС в Миколаївській області листом від 22.02.2022 № 5903-1165/22 (а.с.86) повідомило, зокрема, що центром Головного управління надавалася лише первинна оперативна інформація про аварійну ситуацію, що сталася 18.09.2021 на напірному каналізаційному колекторі, а також, що інформація про попадання стічних вод до Бузького лиману Головним управлінням не надавалася.
Разом з тим, про обставини попадання стічних вод до Бузького лиману внаслідок виникнення аварійної ситуації на напірному каналізаційному колекторі МКП Миколаївводоканал працівниками Екологічної інспекції було встановлено під час прибуття безпосередньо на місце виникнення аварії, а не під час отримання повідомлення від ГУ ДСНС в Миколаївській області.
Лише зазначення ГУ ДСНС в Миколаївській області у листі від 22.02.2022 № 5903-1165/22 про те, що «ним не надавалась інформація попадання стічних вод до Бузького лиману» жодним чином не спростовує виявленого Екологічною інспекцією порушення природоохоронного законодавства та не свідчить про незаконність дій Екологічної інспекції під час відбору проб води 19.09.2021.
Таким чином, керуючись стандартом більшої переконливості (за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний), колегія суддів доходить висновку про те, що докази, надані позивачем на підтвердження обставин попадання стічних вод до Бузького лиману при аварії на каналізаційному колекторі, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування цих обставин.
Щодо забруднення земельних ділянок, стягнення 145800 грн та 1923,75 грн.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №171 від 27.10.1997 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі Методика № 171).
Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (пункт 1.2 Методики№ 171).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.3, 3.4, 4.1 Методики № 171 землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
У відповідності до п. 1.3 Методики № 171 вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
За приписами п. 3.1 Методики № 171 землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
Згідно з п.3.2 Методики № 171, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Пунктом 3.3 Методики № 171 передбачено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Згідно з пунктом 4.6 Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1): Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де: Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м; Пд - площа забрудненої земельної ділянки, кв.м; Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування; Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1; Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
Як вже зазначалось, 19.09.2021 працівниками Інспекції здійснено відбір проб ґрунтів на території парку «Дружба», про що складено Акт відбору проб ґрунтів від 19.09.2021 № 24, а саме: на земельній ділянці на відстані 300 м на північ від вул. Липова м. Миколаєва вздовж струмка каналізаційних стоків по рельєфу місцевості до Бузького лиману; на земельній ділянці на відстані 5 м від вул. Рибна м. Миколаєва взято пробу для контрольного (фонового) дослідження. До акту також було додано план-схему місця відбору (а.с.27-30).
Фахівцями позивача було проведено виміри земельної ділянки з виявленими ознаками забруднення. Розміри складають 14400 кв.м. Виміри площі забруднення проводилися за допомогою рулетки вимірювальної металевої № 6001 (Свідоцтво про калібрування видане Державним підприємством Миколаївський науково-вимірювальний центр стандартизації, метрології та сертифікації, реєстраційний №: UА 04 №031237, дата реєстрації 24.09.2020).
На підставі Акту відбору проб ґрунтів від 19.09.2021 № 24, Відділом інструментально-лабораторного контролю Екологічної інспекції складено Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.09.2021 № 24, в якому зафіксовано перевищення: по амонію (обмінний) у перерахунку на азот амонійний в 16,3 рази, фосфор (рухомі форми), у перерахунку на п'ятиоксид фосфору Р2О5 в 28,3 рази та хлориди у 1,5 рази (а.с.63-64).
На запит Екологічної інспекції від 25.10.2021 № 6270/3.6 відповідач листом від 01.11.2021 №2182/31 повідомив, що під час аварії на напірному каналізаційному колекторі МКП «Миколаївводоканал», яка сталася 18.09.2021, фактична витрата неочищених стічних вод становила 12500 літрів на годину, тривалість витоку - 4 години. Загальний обсяг витоку склав 50000 літрів.
09.11.2021 Екологічною інспекцією розраховано розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (при наявності інформації про забруднюючі речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю) у сумі 145800 грн (а.с.33-37).
Розрахунок шкоди за забруднення земель визначено відповідно до п. 4.6 Методики № 171 за формулою (1).
Крім того, в подальшому, 30.10.2021 працівниками Інспекції виявлено факт ремонту каналізаційного колектору МКП «Миколаївводоканал», з якого витікали стоки на земельну ділянку.
30.10.2021 працівниками Інспекції здійснено відбір проб ґрунтів, про що складено Акт відбору проб ґрунтів від 30.10.2021 № 28, а саме: на земельній ділянці «супротив Маяку Константинівського (задній) по вул. Енергетиків м. Миколаїв»; на земельній ділянці «біля будинку 2А вулиці Енергетиків м. Миколаєва (контрольна проба)». До акту також було додано план-схему місця відбору (а.с.44-45).
Фахівцями позивача було проведено виміри земельної ділянки з виявленими ознаками забруднення. За результатами проведених вимірів розмір даної ділянки склав - 300 кв.м. Виміри площі ймовірно забрудненого ґрунту проводилися за допомогою рулетки вимірювальної металевої жолобкової Мод. 27 С310 (Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки видане Державним підприємством Одесастандартметрологія, реєстраційний номер № 232-ГМ, чинне до 08.10.2022).
На підставі Акту відбору проб ґрунтів від 30.10.2021 № 28, Відділом інструментально-лабораторного контролю Екологічної інспекції складено протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 15.11.2021 № 28, в якому зафіксовано перевищення: по амонію (обмінний) у перерахунку на азот амонійний в 1,9 раз, фосфор (рухомі форми), у перерахунку на п'ятиоксид фосфору Р2О5 в 1,2 раз, нітрати в 1,8 раз та хлориди у 1,3 раз (а.с.41-43).
01.12.2021 Екологічною інспекцією відповідно до Методики розраховано розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (при наявності інформації про забруднюючі речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю) у сумі 1923,75 грн (а.с.48-52).
Розрахунок шкоди за забруднення земель також визначено відповідно до п. 4.6 Методики № 171 за формулою (1).
Колегія суддів наголошує, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного доказу на спростування виявлених Екологічною інспекцією порушення природоохоронного законодавства у вигляді витоку виток неочищених стічних вод на вказані земельні ділянки.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не доведено та завищено розміри забруднених земельних ділянок, а також, що позивачем не надано жодних довідок про віднесення земельних ділянок, що зазнали забруднень, до категорій за цільовим призначенням, колегія суддів зазначає наступне
Як вбачається з матеріалів цієї справи, виміри земельних ділянок з виявленими ознаками забруднення проводились фахівцями позивача, ними встановлено, що їх розміри складають 14400 кв.м. та 300 кв.м. відповідно.
При цьому, відповідні виміри проводилися за допомогою рулетки вимірювальної металевої № 6001 (Свідоцтво про калібрування видане Державним підприємством Миколаївський науково-вимірювальний центр стандартизації, метрології та сертифікації, реєстраційний №: UА 04 №031237, дата реєстрації 24.09.2020) та рулетки вимірювальної металевої жолобкової Мод. 27 С310 (Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки видане Державним підприємством Одесастандартметрологія, реєстраційний номер № 232-ГМ, чинне до 08.10.2022).
Жодних належних та допустимих доказів на спростування цих обставин матеріали цієї справи не містять.
Колегією суддів при цьому враховується, що 06.12.2021 позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 30.11.2021 № 166, разом з розрахунком розміру збитків в загальному розмірі 145800 грн (а.с.31-32 т.1).
У цьому розрахунку прямо зазначалось, як про факт виявлення порушення, так і про розмір земельної ділянки, що зазначала забруднення (14100 кв.м.).
Разом з тим, жодної відповіді відповідача на претензію позивача від 30.11.2021 № 166 матеріали цієї справи не містять, жодної незгоди з виявленим позивачем правопорушенням (у тому числі з розміром забрудненої земельної ділянки) відповідачем висловлено не було.
Таким чином, керуючись стандартом більшої переконливості, колегія суддів доходить висновку про те, що докази, надані позивачем, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування цих обставин.
Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не було додано жодних належних доказів про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з пунктами 4.2, 4.7 Методики №171 основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Водночас, положення Методики для розрахунку шкоди за забруднення земельних ресурсів і не вимагають застосування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки саме на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відомості про нормативно грошову оцінку земельних ділянок отримані позивачем від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, а саме: з листа останнього від 08.07.2021 №14-0.4-4757/2-21 (а.с.39), в якому Екологічну інспекцію проінформовано про те, що нормативна грошова оцінка одиниці площі 1 га по Миколаївській області з врахуванням коефіцієнта індексації станом на 01.01.2020 становить 27038 грн.
Крім того, колегія суддів зазначає, що додаток 2 до Методики № 171 (шкала еколого-господарського значення земель) мітить відповідні коефіцієнти еколого-господарського значення земель, мінімальний серед яких становить « 1». Саме цей коефіцієнт (мінімальний) і був визначений позивачем у відповідних розрахунках.
Відповідачем не спростовано як правомірність застосування позивачем при визначенні розміру шкоди наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївської області відомостей, так і не доведено порушення позивачем вимог Методики № 171 щодо визнання коефіцієнту еколого-господарського значення земель.
Щодо доводів скаржника про те, що в актах відбору проб води та ґрунтів не зазначено на скількох аркушах вони складені та у скількох примірниках, а також, що в них відсутні дані про додатки, колегія суддів зазначає, що ці недоліки є незначними та в сукупності з обставинами конкретної справи, а також наявними в ній доказами, не спростовують висновки суду.
Стосовно передачі відібраних проб, колегія суддів враховує, що підпунктами 9 - 11 пункту 2 розділу ІІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-західного округу передбачено, що Інспекція для виконання покладених на нею завдань має право, зокрема, самостійно проводити відбір проб, інструментально-лабораторні вимірювання та лабораторний аналіз.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів зазначає, що скаржником не спростовані висновки суду першої інстанції про те, що надані позивачем розрахунки розміру шкоди, зумовленої забрудненням водного об'єкту та земельних ділянок внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснені відповідно до приписів Методики та арифметично правильно, з урахуванням належних (документально підтверджених та обґрунтованих) вихідних даних.
Беручи до уваги доведеність позивачем наявності складу правопорушення, а також з огляду на те, що відсутність своєї вини відповідачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведена, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу приписів ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2025 у справі № 915/718/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 286 ГПК України.
Повна постанова складена 09.06.2025 (у зв'язку з перебуванням головуючого судді з 29.05.2025 по 31.05.2025 у відрядженні (наказ голови суду від 27.05.2025 № 130-в), 03.06.2025 у відпустці (наказ голови суду від 27.05.2025 №134-в) та з 04.06.2025 по 06.06.2025 у відрядженні (наказ голови суду від 27.05.2025 № 135-в).
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська