Єдиний унікальний номер 641/8319/24
Номер провадження 22-ц/818/1474/25
05 червня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Супрун Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Музиченко В.О. від 22 листопада 2024 року по справі № 641/8319/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Харківська міська рада, про встановлення факту родинних зв'язків,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Харківська міська рада, звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних зв'язків.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний дядько її чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Після смерті останнього відкрилась спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Її чоловік 14 вересня 2021 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Інші спадкоємці відсутні. ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік ОСОБА_2 , помер, не встигнувши отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті дядька. Після смерті чоловіка вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану квартиру у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Просила встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 .
Ухвала мотивована тим, що із заявлених вимог вбачається спір про право.
На вказане судове рішення засобами поштового зв'язку 19 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Агаєва С.М. до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду - скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку про наявність спору. ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , оформила спадщину на належне йому майно. За життя її чоловік не встиг оформити право на спадщину після смерті свого двоюрідного дядька, та при оформленні нею спадщини в порядку спадкової трансмісії виявилось, що відсутні всі необхідні документи для підтвердження родинного зв'язку ОСОБА_2 та його двоюрідного дядька ОСОБА_3 . Суд не встановив коло спадкоємців ОСОБА_3 , не перевірив, чи впливатиме рішення суду на їх права та обов'язки, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність спору про право.
Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 05 червня 2025 року надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
Судова повістка на ім'я ОСОБА_1 повернута на адресу апеляційного суду з відміткою від 21 січня 2025 року «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 92-93).
Представник ОСОБА_1 - адвокат Агаєва С.М. отримала в електронному кабінеті 13 січня 2025 року (а.с. 86).
Чугуївський ВДРАЦС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримало в електронному кабінеті 13 січня 2025 року (а.с. 87).
Харківська міська рада отримала в електронному кабінеті 13 січня 2025 року (а.с. 88).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 25). Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15-18). Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 14 вересня 2021 року звернувся ОСОБА_2 , заведено спадкову справу № 1047/2021 (а.с. 23, 25-26).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер (а.с. 19).
Після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулись його дружина ОСОБА_1 та ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», заведено спадкову справу № 14/2023, інші особи з питання прийняття спадщини після ОСОБА_2 не звертались, що підтверджується листом приватного нотаріуса Чугуївського РНО Харківської області Сіухіна І.І. від 07 липня 2025 року № 68/02-14 (а.с. 20).
Постановою приватного нотаріуса Чугуївського РНО Харківської області Сіухіна І.І. від 07 жовтня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який був спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки відсутні документи, які підтверджують родинні відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та правовстановлювальні документи на спадкове майно. З постанови також вбачається, що після смерті ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину: 01 листопада 2023 року на ім'я ОСОБА_1 про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; 22 грудня 2023 року на ім'я ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» про право на спадщину за заповітом на 5/12 частки земельної ділянки, загальною площею 4,603 га, кадастровий номер 6321680400:01:005:0079 (а.с. 27-28).
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право виявлений під час розгляду справи залишає заяву без розгляду (частина 4 статті 315 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; 2) встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні за змістом висновки щодо встановлення факту викладені в постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20), від 27 серпня 2020 року у справі № 201/1935/20 (провадження № 61-8149св20), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 29 червня 2022 року у справі № 205/6338/21 (провадження № 61-19306св21).
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб'єктивного права особи, щодо якого виникає спір, зокрема, права щодо майна померлого.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, метою звернення ОСОБА_1 до суду є встановлення факту родинних відносин між її чоловіком ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його двоюрідним дядьком ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , що необхідно заявнику для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки в цьому випадку існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Необхідність у встановленні факту родинних відносин між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла у зв'язку з відсутністю даних про їх родинний зв'язок, що унеможливлює оформлення у нотаріальному порядку спадщини після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак за життя не отримав свідоцтво про право на спадщину. Тобто, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту родинних відносин.
Отже, заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, подано дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до суду в порядку окремого провадження з метою захисту своїх прав та інтересів при вирішенні питання щодо оформлення спадщини після смерті чоловіка в нотаріальній конторі, а не для вирішення спору про право на спадщину.
Встановлення юридичного факту родинного зв'язку між померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не несе юридичного наслідку щодо вирішення їхніх прав та обов'язків, оскільки його встановлення буде лише підтвердженням факту родинних відносин, тобто існування відповідного юридичного факту, що передбачено у главі 6 розділу IV ЦПК України, як спеціальний процесуальний інструмент для захисту відповідних прав.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 691/1237/20 (провадження № 61-14225св21).
Під час розгляду справи суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22)).
Суд першої інстанції не встановив і в оскаржуваному судовому рішенні не зазначив, чи є інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що прийняли спадщину, які оспорюють право ОСОБА_1 на спадщину. Матеріали спадкової справи суд не досліджував.
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07 жовтня 2024 року вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_2 , окрім його дружини, прийняло також ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», проте воно є спадкоємцем за заповітом на частку земельної ділянки, а не на квартиру, яка є спадковим майном після смерті ОСОБА_3 .
Суд не встановив коло спадкоємців, а також між ким існує спір, тоді як процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.
Необхідність встановлення факту родинних відносин для оформлення спадщини сама по собі не свідчить про наявність спору. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину пов'язана саме з неможливістю встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним та спростовується матеріалами справи. Без відкриття провадження у справі неможливо встановити фактичні обставини щодо наявності спору про право.
Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19, від 14 грудня 2022 року у справі № 180/2132/21, від 20 грудня 2023 року у справі № 761/16555/23, від 07 лютого 2024 року у справі № 545/844/23 (провадження № 61-15775св23).
Виходячи з викладеного відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України ухвала судді підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, можливе у справах позовного провадження, так як у справах окремого провадження, з урахуванням особливостей розгляду цих справ, судові витрати не відшкодовуються.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 263/1265/18 (провадження № 61-9939св19), від 30 червня 2021 року у справі № 299/3692/19 (провадження № 61-7181св20).
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року скасувати, справу направити до Слобідського (Комінтернівського) районного суду м. Харкова для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 09 червня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина