Справа № 761/44307/24
Провадження № 2/761/3890/2025
(заочне)
03 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк» звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 20 700,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що 19 вересня 2021 року було проведено Загальні збори ОСББ «ГЛОРІЯ ПАРК», на яких згідно з протоколом від 19.09.2021 року на підставі виключної компетенції більшістю голосів співвласників було затвердженоти розмір базового щомісячного внеску на управління (утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території). Відповідач не сплачує житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, до суду надійшло клопотання у якому представник позивача просить суд проводити розгляд справи без їх участі, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що «28» лютого 2019 р. було зареєстровано Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЛОРІЯ ПАРК» за адресою: 03062, місто Київ, вулиця Нивська, будинок N? 4-Г (надалі - «Позивач»).
ОСОБА_1 є власником кв. НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - «Відповідач»).
19 вересня 2021 року було проведено Загальні збори ОСББ «ГЛОРІЯ ПАРК», на яких згідно з протоколом від 19.09.2021 року на підставі виключної компетенції більшістю голосів співвласників було встановлено:
1. Затвердити розмір базового щомісячного внеску на управління (утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території) за адресою: АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 (далі по тексту « Будинки ») з 1 січня 2022 року в розмірі 9 грн/м2 для власників/співвласників квартир та 11 грн/м2 для власників/співвласників нежитлових приміщень;
2. Затвердити для власників/співвласників квартир та нежитлових приміщень розмір внеску в резервний фонд 0,50 грн/м2 та в ремонтний фонд 0,50 грн/м2.
3. Встановити, що внесок на управління багатоквартирним будинком та всі інші внески або платежі, які затверджені загальними зборами співвласників ОСББ «ГЛОРІЯ ПАРК» повинні сплачуватись співвласниками до 20-го числа розрахункового місяця (включно).
З матеріалів справи слідує, що встановлення розміру внеску на управління (утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території), внесків до ремонтного та резервного фондів, належить до виключної компетенції Загальних зборів ОСББ, та беручи до уваги, що у судовому порядку недійсність жодного із рішень Загальних зборів не визнавалась, Відповідач зобов?язаний виконувати рішення Загальних зборів та сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території, внески до ремонтного та резервного фондів.
З період з січня 2023 року по листопад 2024 року Відповідач має заборгованість щодо:
1. Відповідач, як власник квартири АДРЕСА_1 (загальною площею 103,5 кв.м.), має сплачувати внесок з урахуванням площі згідно рішення Загальних зборів.
Таким чином, розмір внеску за утримання будинку та прибудинкової території: 9 грн./м2 (розмір внеску) ? 103,5 м2 (площа)= 931,5 грн (щомісячно) - відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ «ГЛОРІЯ ПАРК» від 19.09.2021 р.
2. Відповідач, як власник квартири АДРЕСА_1 (загальною площею 103,5 кв.м.), має сплачувати внесок з урахуванням площі згідно рішення Загальних зборів.
Таким чином, розмір внеску в резервний фонд становить: 0,5 грн./м2 (розмір внеску) ? 103,5 м2 (площа) = 51,75 грн (щомісячно)- -відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ «ГЛОРІЯ ПАРК» від 19.09.2021 р.
3. Відповідач, як власник квартири АДРЕСА_5 (загальною площею 103,5 кв.м.), має сплачувати внесок з урахуванням площі згідно рішення Загальних зборів.
Таким чином, розмір внеску в ремонтний фонд становить: 0,5 грн./м2 (розмір внеску) х 103,5 м2 (площа) = 51,75 грн (щомісячно)- -відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ «ГЛОРІЯ ПАРК» від 19.09.2021 р.
Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. ст. 151, 156 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку при домову територію. Члени сім'ї власника будинку зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території та проведенню ремонту.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно з п. 5, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
В силу положень п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав свого обов'язку з оплати за спожиті послуги, внаслідок чого відповідно до розрахунку, наданого позивачем у останнього виникла заборгованість за період з 01.01.2023 року по 01.11.2024 року в розмірі 20 700,00 грн.
Згідно п. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, де зокрема в п. 3 зазначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Норми цивільного права поширюються на всі види зобов'язальних відносин.
В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Обов'язок щодо сплати за спожиті послуги встановлений законом, не зважаючи на наявність або відсутність договірних відносин між сторонами.
Зазначений обов'язок є грошовим зобов'язанням.
Статтею 12 ЦПК України, встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і у ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких умов, суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами за допомогою належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів. Сторони самостійно визначають обсяг, зміст та достатність доказів, що надають до суду.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява N 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, суд позбавлений повноваження на вихід за межі принципу диспозитивної і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Жодних доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, відповідачем не надано, в тому числі, не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.
Виходячи із принципу диспозитивної цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, а також, враховуючи норми ст. 81 ЦПК України, якою встановлено обов'язок кожної сторони довести ті, обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 20 700,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 3 028,00 грн стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, а також з урахуванням положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», та керуючись ст. 12, 76-81, 141, 259, 263, 264, 265, 272, 280, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк» до ОСОБА_1 про стягнення - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк» заборгованість по сплаті щомісячних внесків на управління (утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території), внесків до ремонтного та резервного фондів, в розмірі 20 700 (двадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк» судові витрати у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк»», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Нивська (Невська), буд. 4-Г, код ЄДРПОУ 42852396,
ОСОБА_1 , адреса майна - АДРЕСА_6 , РНОКПП невідомо.
Суддя: