Справа № 761/22469/25
Провадження № 1-кс/761/15160/2025
04 червня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золота Нива Великоновосілківського району Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого у АФ «Новоолександрівська» слюсарем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, в рамках кримінального провадження №22024000000001112, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2024 року, -
02 червня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, в рамках кримінального провадження №22024000000001112, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2024 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 2 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000001112 від 27.11.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 13 год 17 хв 09.10.2024, перебуваючи у невстановленому на теперішній час органом досудового розслідування місці в Покровському районі Донецької області (точних обставин досудовим розслідуванням не встановлено), будучи проросійськи налаштованою особою, підтримуючи ведення повномасштабної війни Російської Федерації проти України з метою захоплення її території та бажаючи, щоб ворог окупував територію власної країни з метою припинення існування України як держави в цілому, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, прийняв рішення про надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Так, ОСОБА_4 , маючи умисел на надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а саме передачі даних про місця дислокації та пересування підрозділів та військової техніки Збройних Сил України та інших військових формувань на території Донецької області, організації територіальної оборони, ситуації в містах, для подальшого успішного проведення збройної агресії військовослужбовцями Російської Федерації, нанесення ракетних та авіаційних ударів, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «ZTE» моделі «Blade A7 2020» (IMEI: НОМЕР_1 ) з номером оператору мобільного зв'язку НОМЕР_2 , який зареєстрований в інтернет-месенджері «Telegram» як « ОСОБА_8 », за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з власної ініціативи встановив зв'язок з користувачем інтернет-месенджеру «Telegram» під нік-неймом « ОСОБА_9 », що зареєстрований на номер оператора мобільного зв'язку російської федерації НОМЕР_3 , який відрекомендувався діючим співробітником Головного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (далі - ГУ ГШ ЗС рф) та фактично являється представником Центрального органу управління військової розвідки Російської Федерації громадянином рф ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , співробітником НОМЕР_4 центру спеціальних операцій «ІНФОРМАЦІЯ_4», в/ч НОМЕР_5 . Продовжуючи реалізацію своєї злочинної діяльності, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів Російської Федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, під час дії на території України воєнного стану, усвідомлюючи та достовірно розуміючи, що користувач «Фомич» інтернет-месенджеру «Telegram» є представником іноземної держави-агресора Російської Федерації, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, о 13 год 07 хв 09.10.2024, ОСОБА_4 на номер мобільного зв'язку НОМЕР_2 в інтернет-месенджері «Telegram» отримав від співробітника ГУ ГШ ЗС рф ОСОБА_10 повідомлення із завданням щодо надання інформації про місцезнаходження підрозділів Збройних сил України чи інших військових формувань та військової техніки і військового озброєння в АДРЕСА_3, а також надіслав фото ресурсу карти «Google» з окремо визначеною позначкою місця зацікавленості російської сторони, на що ОСОБА_4 відповів згодою. Після чого, о 13 год 17 хв 15.02.2025, від співробітника ГУ ГШ ЗС рф ОСОБА_10 зареєстрованого в інтернет-месенджері «Telegram» під нік-неймом « ОСОБА_9 », в інтернет-месенджері «Telegram» (номер оператора мобільного зв'язку російської федерації НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 на номер мобільного зв'язку НОМЕР_2 , отримав завдання щодо уточнення надання актуальної інформації про місцезнаходження підрозділів Збройних сил України чи інших військових формувань та військової техніки і військового озброєння у місці перебування ОСОБА_4 . На виконання вищевказаного завдання, достовірно розуміючи протиправність своїх дій, діючи умисно, попередньо встановивши та зібравши необхідні відомості,
о 18 год 42 хв та 18 год 43 хв 15.02.2025, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_4 з номеру мобільного зв'язку НОМЕР_2 в інтернет-месенджері «Telegram» відправив співробітнику ГУ ГШ ЗС рф ОСОБА_10 повідомлення з текстом російською мовою та здійснив листування щодо звіту по отриманому завданню, а саме повідомив про місцезнаходження значної кількості особового складу підрозділів Збройних сил України чи інших військових формувань в АДРЕСА_4, військового озброєння АДРЕСА_5 та особового складу підрозділів Збройних сил України в АДРЕСА_6.
09.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 111 КК України.
10.04.2025 Шевченківським районним судом міста Києва громадянину України ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.06.2025.
29.05.2025 постановою Першого заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 09.07.2025.
Разом з тим, слідчий зазначає, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, перетворити речі чи документи, що мають значення для кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
З огляду на вищевказане, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотаня прокурора про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою. Крім того, вказав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України прокурором не доведені, а тому просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримав та просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання його під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши клопотання, думку учасників процесу, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 2 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000001112 від 27.11.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
09.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 111 КК України.
10.04.2025 Шевченківським районним судом міста Києва громадянину України ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.06.2025.
29.05.2025 постановою Першого заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 09.07.2025.
Слідчий суддя, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, а також повідомлення про підозру ОСОБА_4 , вважає доведеним зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 з інкримінованими кримінальними правопорушеннями, що підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що вірогідність причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження застосування до нього запобіжного заходу, з метою здійснення подальшого розслідування.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Крім того, зважаючи на імовірну тяжкість майбутнього покарання, слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Разом з тим, слідчий суддя вважає наявним ризик перешкоджання підозрюваним ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній розуміючи тяжкість можливого покарання може вчиняти дії, що ускладнюватимуть проведення досудового розслідування.
Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику знищення, приховання, перетворення підозрюваним ОСОБА_4 речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, оскільки органом досудового розслідування проводяться слідчі, розшукові дії для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає наявним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється, адже задля уникнення настання можливого покарання, а також усвідомлюючи його тяжкість підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії чи бездіяльність, що утворюватиме окремий склад кримінального правопорушення.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що остання наділена потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При продовженні запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються конкретні обставини справи та дані про особу ОСОБА_4 , його вік та стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків у тому числі, наявність постійного місця проживання, його репутацію, а також спосіб його життя та поведінку, які на думку суду, не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оскільки слідчим суддею встановлено ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідчий суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 , необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Враховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України, а саме те, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Таким чином суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Також, з урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, а саме до 09 липня 2025 року включно.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 49, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 09 липня 2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1