Справа № 761/22482/25
Провадження № 1-кс/761/15171/2025
04 червня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Києва клопотання начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Львівської області, із повною загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, інваліда дитинства ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні №120241100000000675, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301-1 КК України, -
02 червня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні №120241100000000675, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000675 від 13.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч. 2 ст.156, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.11.2024 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на одержання доступу до дитячої порнографії з метою її подальшого зберігання без мети збуту чи розповсюдження, всупереч вимог ст. 2 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року, в порушення вимог ст. ст. 1, 2 Міжнародної конвенції «Про припинення обігу порнографічних видань та торгівлі ними», укладеною в Женеві 12.09.1923, а також Конвенції Ради Європи «Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», яку ратифіковано Україною 20.06.2012 року, через додаток «ТІК-ТОК» та мобільний додаток «Viber», використовуючи свій мобільний телефон, марки «Infinix» модель «HOT 12 play NFC», до якого поміщено SIM-карту мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 IMEI 2: НОМЕР_3 , створивши профіль без ідентифікуючих ознак, під логіном «ОСОБА_9» - підшукував малолітніх дівчат та приховуючи свій вік, розпочинав з ними переписку маючи умисел на одержання доступу до дитячої порнографії з метою її подальшого зберігання без мети збуту чи розповсюдження. Так, 22.11.2024 року приблизно о 17 годині 35 хвилин почав спілкуватись із малолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою повідомлень у мобільному додатку «Viber», яка користується мобільним телефоном, марки «Apple», модель «Iphone 11», IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , абонентський номер НОМЕР_6 в порушення суспільної моралі, тобто системи етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві, на основі традиційних духовних і культурних цінностей, розуміючи, що його дії посягають на основні принципи суспільної моралі у сфері статевих стосунків, а також завдають шкоди моральному вихованню людей, особливо неповнолітніх, що призводить до деформації моральних уявлень і понять про сексуальні відносини між людьми, став листуватись з малолітньою ОСОБА_7 , маючи умисел на одержання доступу до дитячої порнографії з метою її подальшого зберігання без мети збуту чи розповсюдження. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 протиправно, усвідомлюючи власні дії, а також свою перевагу та розуміючи, що малолітня ОСОБА_7 перебуває в особливо вразливій ситуації, зокрема з причин розумової та фізичної неспроможності в силу свого малолітства, користуючись не сформованістю статевої ідентифікації та смислового досвіду, відсутністю специфічного досвіду та сформованої ієрархії мотивів, самосвідомості, моральної свідомості, рефлексії власних моральних почуттів внаслідок малолітнього віку ОСОБА_7 , використовуючи мобільний телефон, марки «Infinix» моделі «HOT 12 play NFC» зеленого кольору IMEI 1: НОМЕР_2 IMEI 2: НОМЕР_3 , в результаті листування через мобільний додаток «Viber», адресуючи потерпілій повідомлення із висловлюваннями, направленими на спонукання останньої до надсилання йому фото та відео матеріалів, у проміжок часу з 22.11.2024 до 24.11.2024 отримав доступ до 5 графічних файлів та 5 відео файлів, на яких зображена малолітньої ОСОБА_7 , та які згідно висновку судової мистецтвознавчої експертизи № СЕ-19/ІІІ -24 /74323-МЗ від 24.12.2024 року відносяться до дитячої порнографії. Після чого, у проміжок часу 23.11.2024 по 24.11.2024 ОСОБА_4 завантажив отримані файли на свій мобільний телефон марки «Infinix» модель «HOT 12 play NFC» зеленого кольору IMEI 1: НОМЕР_2 IMEI 2: НОМЕР_3 та в подальшому умисно зберігав для особистого перегляду без мети збуту чи розповсюдження. Так, 30.01.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон, марки «Infinix» модель «HOT 12 play NFC» зеленого кольору IMEI 1: НОМЕР_2 IMEI 2: НОМЕР_3 , мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 , на якому виявлено 6 видалених графічних файлів, які мають ознаки дитячої порнографії за участі малолітньої ОСОБА_7 , які ОСОБА_4 умисно зберігав для особистого перегляду без мети збуту чи розповсюдження.
08.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч. 2 ст.156, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 08.06.2025.
02.06.2025 заступником керівника Київської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 08.07.2025.
В обґрунтування необхідності продовження строку домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 та обов'язків покладених на нього, прокурором вказано, що не зменшилися заявлені під час застосування йому запобіжного заходу ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати та перетворити речі чи документи, що мають значення для кримінального провадження.
У зв'язку з тим, що строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту спливає, а ризики, передбачені ст.177 КПК не зменшились, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 підтримала та просила задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти клопотання про продовження строку домашнього арешту не заперечував. Просив змінити на особисте зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримав та не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту відносно нього.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Так судом встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000675 від 13.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч. 2 ст.156, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
08.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч. 2 ст.156, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 08.06.2025.
02.06.2025 заступником керівника Київської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 08.07.2025.
У зв'язку з закінченням строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 стороною обвинувачення ініційоване клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом з тим, враховуючи, що органом досудового розслідування здійснюються слідчі/розшукові дії підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії для знищення, приховання, перетворення речей, документів, що мають значення для кримінального провадження.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15-ти років, віднесеного відповідно до положення ст. 12 КК України до категорії особливо тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу, водночас, вважає за необхідне задля дотримання прав підозрюваного обмежити час його перебування під цілодобовим домашнім арештом.
За таких обставин, на переконання слідчого судді, запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби буде співрозмірним із тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти визначеному ризику.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогу; не відлучатися за межі с. Волиця, Львівський район, Львівська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або навчання, роботи; утримуватись від спілкування з потерпілою, свідками у даному кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну ( за наявності таких документів).
Враховуючи, що прокурором доведено наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Також слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якій він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 115, 179, 194, 196, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності прибуття до лікаря.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогу;
- не відлучатися за межі с. Волиця, Львівський район, Львівська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або навчання, роботи;
- утримуватись від спілкування з потерпілою, свідками у даному кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну ( за наявності таких документів).
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під домашнім арештом визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 08 липня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1