Справа № 761/11821/22
Провадження № 1-кп/761/2632/2022
30 листопада 2022 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100090001161, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новеселівка Любашівського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
установив:
Історія провадження.
30.06.2022 в провадження до судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від начальника першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_4 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100090001161, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2022 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 30.06.2022 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст. ст.314-316 КПК України.
Ухвалою суду від 19.08.2022 у даному кримінальному провадженню призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Позиція, клопотання, скарги і заяви учасників судового провадження у підготовчому судовому засіданні.
Прокурор у судовому засіданні просив обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у особистого зобов'язання відносно ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника, не заперечував проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Положення закону, яким керувався суд.
Порядок, підстави та строки запобіжних заходів, передбачені § 1 Глави 18 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Висновки та мотиви суду.
Вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у особистого зобов'язання з огляду на наступне.
У межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування до обвинуваченого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 23.08.2022, в ході чого, досліджувалось питання обґрунтованості підозри повідомленої обвинуваченому з огляду на приписи КПК України.
Перелік доказів зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування є вагомим, більш детальну оцінку яким суд надасть в ході судового розгляду під час вивчення змісту цих доказів та під час перебування в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у даному кримінальному провадженні, однак на даній стадії судового провадження, на думку суду, цього достатньо для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, про який йдеться у клопотанні прокурора.
Крім того, судом враховуються наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine» № 306/1/04 від 23.02.2012) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Так, в обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор наводить наступні доводи: тяжкість як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, а також дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суддя, приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості обвинуваченим переховуватися від суду.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, що в свою чергу зможе перешкодити проведенню належного судового розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків може існувати, що обумовлює необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Крім того, слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального провадження, відведеної ролі обвинуваченого у вчиненні інкримінованого правопорушення, також приходить до переконання про існування на даний час ризику того, що ОСОБА_3 , може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суддею враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його вік, стан здоров'я, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, з урахуванням чого суддя вважає за необхідним обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Отже, суддя вважає доведеним наявність, заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню, оскільки, в даному випадку запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Керуючись статтями 309, 314-316, 376, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки, передбаченні ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за їх першою вимогою;
- не відлучатися з міста Києва без дозволу прокурора чи суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця проходження служби (роботи);
- утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Визначити термін дії покладених на підозрюваного обов'язків строком на 2 (два) місяця, тобто до 30 січня 2023 року включно.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покладається на прокурора.
Клопотання сторони захисту про відкладення судового засідання задовольнити, відкласти судове засідання, яке відбудеться в залі Шевченківського районного суду міста Києва, на 15 год. 00 хв. 20 грудня 2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1