печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20289/25-к
пр. № 1-кс-19311/25
22 травня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ПП «Ратмир-Соло» в особі директора ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Київської міської прокуратури та зобов'язання вчинити дії,
До провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ПП «Ратмир-Соло» в особі директора ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Київської міської прокуратури та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що оскільки заявник у прохальній частині скарги просить не здійснювати розподіл даної скарги у тому числі на слідчого суддю ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що ним вже заявлялися їй відводи при розгляді інших справ, то вважає за необхідне заявити самовідвід з метою уникнення сумнівів у її неупередженості.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились. Тому, суддя дійшов висновку про розгляд вказаної заяву у їх відсутність.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду заяви за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши заяву, суддя приходить до наступного висновку.
За правилом п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд.
Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити, самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Разом з тим, з урахуванням доводів, наведених у заяві про самовідвід, та доводів скарги, суддя приходить до висновку, що об'єктивних підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України щодо існування інших обставин, які можуть свідчить про упередженість слідчого судді ОСОБА_3 не встановлено, а обставини, на які посилається слідчий суддя у заяві, свідчать про те, що заявник вважає суддю ОСОБА_3 упередженою з особистих міркувань, у зв'язку з тим, що ним вже заявлялися їй відводи при розгляді інших його справ, тому вважає, що вона не повинна розглядати його скарги.
Таким чином, суддею не встановлено наявність обставин, які би викликали сумніви в упередженості та необ'єктивності слідчого судді ОСОБА_3 і унеможливлювали ухвалення нею об'єктивного рішення у справі, а отже заява про самовідвід не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 81, 309 КПК України, суддя,
У задоволенні заяви слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ПП «Ратмир-Соло» в особі директора ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Київської міської прокуратури та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1