печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13070/23-ц
пр. 2-3261/24
18 червня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: Василевської К.М. ,
представника відповідача: ОСОБА_2 ,
представника третьої особи-1: не з'явився,
третьої особи-2: не з'явився,
третьої особи-3: не з'явився,
третьої особи-4: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної іпотечної установи за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Національного банку України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Державної іпотечної установи (далі - відповідач, ДІУ) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Національного банку України (далі - третя особа-1, НБУ), ОСОБА_4 (далі - третя особа-2, ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі - третя особа-3, ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (далі - третя особа-4, ОСОБА_6 ), в якому просить визнати протиправною відмову Державної іпотечної установи у проведенні реструктуризації кредитної заборгованості за Кредитним договором № 1710pv21-07 від 10.10.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є Державна іпотечна установа відповідно до Закону України № 1381-ІХ «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті»; зобов'язати Державну іпотечну установу провести реструктуризацію кредитної заборгованості за Кредитним договором № 1710pv21-07 від 10.10.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є Державна іпотечна установа відповідно до Закону України № 1381-ІХ «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 10.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Банк) та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 1710pv21-07 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого позивачу було надано кредит в сумі 60 000 євро, зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 13 % річних, з кінцевим строком повернення до 09.10.2022 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 10.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 1710pv21-07. Крім того, 11.10.2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір № 1710pv21-07. 11.02.2015 року між Державною іпотечною установою та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір відступлення права вимоги № 17/4-В, відповідно до умов якого, Банк передав ДІУ права вимоги за Кредитним договором. На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», 05.11.2021 року ОСОБА_3 звернувся до ДІУ із заявою про проведення обов'язкової реструктуризації за Кредитним договором, відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», до якої додав всі визначені переліком документи. 03.03.2023 року адвокат Пушка С.В. звернувся ДІУ з адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію чи було проведено реструктуризацію зобов'язань за Кредитним договором № 1710pv21-07 від 10.10.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк «Фінанси та кредит». ДІУ листом від 13.03.2023 року за № 780/32 повідомила позивача про те, що у задоволенні його заяви про проведення реструктуризації зобов'язань за Кредитним договором відмовлено. Позивач вважає, що відсутні підстави для відмови в проведенні обов'язкової реструктуризації зобов'язань за Кредитним договором, у зв'язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.
Разом з позовною заяву представник позивача подала заяву про забезпечення позову, у якій просила заборонити Державній іпотечній установі вживати дії направлені на продаж кредитного портфелю, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за Кредитним договором № 1710pv21-07 від 10.10.2017 року; зупинити стягнення в рамках виконавчого провадження № 71385195 з примусового виконання виконавчого листа № 726/1652/18 від 14.12.2022 року, щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ДІУ 724 797,30 грн., 20 294,32 грн., 28 587, 71 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. 18.04.2023 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2023 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державної іпотечної установи за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Національного банку України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії, та підготовче засідання у справі призначено на 10.08.2023 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2023 року в задоволені заяви представника позивача - адвоката Савченко Т.В. про забезпечення позову відмовлено.
13.06.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника НБУ - Олександра Донченка надійшли письмові пояснення, у яких останній зазначив, що висновок про відповідність Кредитного договору критеріям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», повинен зробити кредитор на підставі аналізу документів поданих позичальником та заяви про проведення реструктуризації. Крім того, просить розглядати справу у відсутність представника НБУ.
25.07.2023 року на електрону пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Тодосієнка В.М. надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2023 року відзив представника відповідача - адвоката Тодосієнка В.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державної іпотечної установи за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Національного банку України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії повернуто відповідачу без розгляду.
09.08.2023 року на електрону пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Тодосієнка В.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що дія Кредитного договору припинилася 11.01.2016 року внаслідок виникнення у позичальника заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом понад три місяці. Отже, з огляду на припинення Кредитного договору з 11.01.2016 року у ДІУ відсутні правові підстави, щодо укладення додаткової угоди на проведення реструктуризації до неіснуючого Кредитного договору, у зв'язку з чим просить відмовити у позові.
10.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Василевської К.М. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 10.08.2023 року, без фіксування технічними засобами.
10.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - Качан В.В. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 10.08.2023 року, без фіксування технічними засобами.
Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 10.08.2023 року, приєднано до матеріалів справи письмові пояснення та відзив, та, у зв'язку із неявкою третіх осіб, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 26.10.2023 року.
26.10.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Василевської К.М. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 26.10.2023 року, без фіксування технічними засобами, в якій остання просила закрити підготовче провадження у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.10.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державної іпотечної установи за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Національного банку України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 23.01.2024 року.
23.01.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - Дяченка В.С. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 23.01.2024 року, без фіксування технічними засобами.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2024 року, у зв'язку із неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 16.04.2024 року.
23.01.2024 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Василевської К.М. надійшло клопотання, яке було передано головуючому судді 25.01.2024 року, про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2024 року, відповідно до ст. 240 ЦПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 18.06.2024 року.
В судове засідання 18.06.2024 року з'явились представник позивача та представник відповідача. Треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що треті особи повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, причини неявки суду не повідомили, а представник НБУ у письмових поясненнях просив розглядати справу без участі представника, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність третіх осіб.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просила їх задовольнити.
Представник відповідача щодо задоволення позову заперечувала з викладених у відзиві підстав та просила в позові відмовити.
Вислухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суд встановив, що 10.10.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі-Банк) та ОСОБА_3 (далі - Позичальник) було укладено Кредитний договір № 1710pv21-07, відповідно до умов якого позивачу було надано кредит в сумі 60 000 євро, зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 13 % річних, з кінцевим строком повернення до 09.10.2022 року (том 1 а. с. 5-8).
З метою забезпечення належного виконання умов Кредитного договору, 10.10.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 1710pv21-07.
Крім того, 11.10.2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (діла - Іпотекодержатель» та ОСОБА_3 (далі - Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір № 1710pv21-07, за умовами якого Іпотекодавець передав в іпотеку Банку нерухоме майно - житловий будинок житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 11 - 13).
02.10.2014 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору, відповідно до умов якої процентна ставка за Кредитним договором була збільшена з 13 до 14 % річних (том 1 а. с. 9-10).
11.02.2015 року між Державною іпотечною установою та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено Договір відступлення права вимоги № 17/4-В, відповідно до умов якого, Банк передав ДІУ права вимоги за Кредитним договором.
15.11.2021 року ОСОБА_3 направив на адресу Державної іпотечної установи заяву про проведення реструктуризації зобов'язань за Кредитним договором, відповідно до якої просив провести обов'язкову реструктуризацію кредитної заборгованості за Кредитним договором № 1710pv21-07 від 10.10.2007 року, відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті»; оформлення реструктуризації здійснити шляхом укладення додаткової угоди до Кредитного договору № 1710pv21-07 від 10.10.2007 року (том 1 а. с. 15-18).
13.12.2021 року Державна іпотечна установа листом № 4991/32, за підписом Начальника управління по роботі з проблемними боргами ОСОБА_7 , повідомила позивача про те, що з метою виключення підстав для відмови позичальнику в проведенні реструктуризації споживчого кредиту наданого в іноземній валюті, Кредитором на підставі п.п. 16 пункту 7 розділу IV Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» на адресу уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за вих. № 4990/32 від 13.11.2021 року направлено офіційний письмовий запит про надання інформації щодо наявності або відсутності простроченої заборгованості станом на 01.01.2014 року за кожним видом наявного грошового зобов'язання за Кредитним договором № 1710pv21-07 від 10.10.2007 року Позичальника ОСОБА_3 (том 1 а. с. 21-22).
03.03.2023 року адвокат Пушка С.В. звернувся до Державної іпотечної установи з адвокатським запитом № 191, в якому просив надати інформацію чи було проведено реструктуризацію зобов'язань за Кредитним договором № 1710pv21-07 від 10.10.2007 року (том 1 а. с. 23-26)
13.03.2023 року Державна іпотечна установа листом № 780/32, за підписом Начальника управління по роботі з проблемними боргами Олексія Меркушева, повідомила позивача про відмову у проведені реструктуризації зобов'язань за Кредитним договором, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» «обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором…» (том 1 а. с. 27-29).
Як визначено у ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про споживче кредитування», передбачено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.
Стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
13.04.2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX, який набрав законної сили 23.04.2021 року (далі - Закон № 1381-IX).
Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7 згідно із Законом від 13.04.2021 року № 1381-IX.
Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника; відсутності станом на 01.01.2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 01.01.2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01.01.2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01.01.2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України. Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).
Відповідно до підпункту 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:
- у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов'язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;
- у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;
- у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.
У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.
Таким чином, відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 7 Закону України «Про споживче кредитування» законодавець встановив два варіанти строків для позичальника на звернення до кредитора із заявою про реструктуризацію зобов'язань у випадку наявності у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили: заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності пунктом 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» або не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі.
Разом з тим, звертаючись із заявою про проведення реструктуризації зобов'язань за Кредитним договором № 1710pv21-07 від 10.10.2007 року позивачу достеменно було відомо про наявність остаточного судового рішення у цивільній справі № 726/1652/18 за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення заборгованості за цим кредитним договором.
Так, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.10.2022 року у справі № 726/1652/18 касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - Пушки Сергія Володимировича задоволено частково. Рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 16.05.2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16.09.2021 року в частині вирішення позовних вимог Державної іпотечної установи до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентів та розподілу судових витрат змінено. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи заборгованості за тілом кредиту у розмірі 724 797,30 грн. та проценти у розмірі 20 294,32 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи 28 587,71 грн. у відшкодування судових витрат (том 2 а. с. 39-55).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.10.2022 року у справі № 726/1652/18 встановлено, що, відповідно до умов Кредитного договору № 1710pv21-07, його дія припинилась 11.01.2016 року внаслідок виникнення у позичальника заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом понад три місяці (том 2 а. с. 48).
Як визначено у ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, припинення дії Кредитного договору № 1710pv21-07 11.01.2016 року є встановленою обставиною яка не потребує доведення.
Відтак, з 11.01.2016 року в Державної іпотечної установи були відсутні підстави для проведення реструктуризації зобов'язань за Кредитним договором № 1710pv21-07 від 10.10.2007 року, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 .
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 до Державної іпотечної установи за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Національного банку України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується. Доказів на підтвердження понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 3, 7 Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 82, 106, 133-141, 259, 263-265, 273, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,
В позові ОСОБА_3 до Державної іпотечної установи за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Національного банку України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Державна іпотечна установа, 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, код ЄДРПОУ 33304730.
Третя особа-1: Національний банк України, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00032106.
Третя особа-2: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа-3: ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа-4: ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 08.07.2024 року.
Суддя І.В. Григоренко