Єдиний унікальний номер 205/8029/25
Номер провадження3/205/2650/25
09 червня 2025 року місто Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Грона Д. С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, пенсіонер, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП
За матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАД № 642626 від 21.05.2025, громадянин ОСОБА_1 , 21.05.2025 о 02 год 45 хв за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до своєї дружини громадянки ОСОБА_2 , а саме: ображав її, нецензурною лайкою, розбив тарілку об голову, погрожував фізичною розправою, словесно ображав, внаслідок чого вона злякалася за власне життя та здоров'я. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав у повному обсязі, зауважив, що жалкує з приводу своєї поведінки, на цей час він з потерпілою примирився.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила обставини конфлікту, вказала, що під час сварки, чоловік розбив об її голову тарілку, вона вимушена була звернутися за медичною допомогою, на цей час вони з чоловіком примирилися.
Відповідно до ст. 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 № 1768-Ш до членів сім'ї відносяться особи, які проживають разом і (або) об'єднанні законними правами чи обов'язками щодо утримання.
Сім'ям або родина - соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Основними ознаками сім'ї є шлюбні зв'язки; зв'язки спорідненості; спільний побут та спільний сімейний бюджет.
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри, дружини (чоловіки); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП України, можуть бути як члени однієї сім'ї відповідно до визначеного поняття члена сім'ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. ст. 7, 245, 252, 280 КУпАП, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 642626 від 21.05.2025, який складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, Рапортом інспектора СПДН ВП ДРУП № 1 старшого лейтенанта поліції Гоговської А., відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наданими в судовому засіданні.
З урахуванням наведеного, суддя доходить висновку, що подія адміністративного правопорушення мала місце, вина ОСОБА_1 доведена, в його діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, які обтяжують або пом'якшують відповідальність особи судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та протиправну поведінку, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до нього адміністративне стягнення, в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП, у вигляді штрафу, що буде достатнім для виховання особи та запобіганню новим правопорушенням.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір.
На підставі ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, керуючись статтями 8, 33, 40-1, 280, 282, 283 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Денис ГРОНА