Справа № 203/3762/25
Провадження № 1-кс/0203/2328/2025
06.06.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому засіданні в м. Дніпро скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 26.05.2025 р. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42024040000000535, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.182, ч.1 ст.365 КК України, -
встановив:
03 червня 2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра звернувся ОСОБА_3 зі скаргою на постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 26.05.2025 р. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42024040000000535, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.182, ч.1 ст.365 КК України.
В обґрунтування скарги зазначено, що 06 листопада 2024 року уповноваженою особою Дніпропетровської обласної прокуратури на підставі ухвал слідчих суддів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та заяв ОСОБА_3 були внесені відомості до ЄРДР за № 42024040000000535 за можливим фактом незаконного поширення інформації про його персональні дані та вчинення поліцейським відносно нього дій з перевищенням влади та службових повноважень, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.182, ч.1 ст.365 КК України. В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 було подано прокурору заяву про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні. Постановою прокурора від 26 травня 2025 року було відмовлено в залученні останнього в якості потерпілого у кримінальному провадженні. Посилаючись на те, що вказана постанова є безпідставною та необґрунтованою, скаржник просив скасувати останню.
Скаржник в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Дослідивши доводи скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст.303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, п.5 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Під час розгляду скарги встановлено, що третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000535, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.11.2024 р. за ч.1 ст.182 та ч.1 ст.365 КК України, на підставі ухвал слідчих суддів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та заяв ОСОБА_3 за можливим фактом незаконного поширення інформації про його персональні дані та вчинення поліцейським відносно нього дій з перевищенням влади та службових повноважень.
В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 було подано прокурору заяву про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні.
Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 26.05.2025 р. було відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні з посиланням на те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про факт завдання шкоди ОСОБА_3 .
Згідно ч.ч.1-5 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відмовляючи в залученні ОСОБА_3 в якості потерпілого у кримінальному провадженні, прокурор відповідне рішення належним чином не мотивував, не надав оцінки викладеним в заяві обставинам, зокрема, щодо спричинення ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди діями службових осіб правоохоронного органу.
Вказані обставини підлягали перевірці, зокрема шляхом допиту заявника, допиту працівників правоохоронного органу, шляхом перевірки відповідних документів.
Для набуття статусу потерпілого достатньо подання заяви про вчинення щодо особи кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, висновки про що викладені у постанові Верховного Суду у справі № 539/3185/17.
Розмір заподіяної шкоди або обставини її відсутності має встановлюватися під час досудового розслідування, проте слідчим не проводилися слідчі дії, спрямовані на встановлення цих обставин, зокрема, і причинно-наслідкового зв'язку між діянням (у разі якщо подія останнього буде встановлена) і шкодою (матеріальною та/або моральною) або його відсутність, обов'язковість доказування яких визначена п.3 ч.1 ст.91 КПК України, з огляду на те, що заявник з цих обставин безпосередньо не допитувався для перевірки викладеного у його заяві.
Відповідно, висновки прокурора в оскаржуваній постанові про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про факт завдання шкоди ОСОБА_3 , є помилковими, тим паче, що будь-яких слідчий дій, спрямованих на встановлення відповідних обставин (зокрема, виду, розміру шкоди) прокурором не проводилося.
За вказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова прокурора від 26.05.2025 р. винесена передчасно, є невмотиваною та підлягає скасуванню, а скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 26, 55, 303-307 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 26.05.2025 р. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42024040000000535, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.182, ч.1 ст.365 КК України - задовольнити.
Постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 26.05.2025 р. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42024040000000535, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.182, ч.1 ст.365 КК України - скасувати.
Ухвала набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.532 КПК України.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1