Справа № 367/5536/25
Провадження №2-н/367/1340/2025
Іменем України
04 червня 2025 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., розглянувши заяву Комунального підприємства «Житлово-комунальне управління «Комунальник» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
установив:
Комунальне підприємство «Житлово-комунальне управління «Комунальник» звернулось до суду з вказаною заявою. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву передано для розгляду судді Білогруд О.О.
На виконання частини четвертої статті 165 ЦПК України здійснено заходи щодо встановлення зареєстрованого місця проживання боржників.
Розглянувши заяву та надані матеріали, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до вимог частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Комунальне підприємство «Житлово-комунальне управління «Комунальник» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка виникла за об'єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповідей на запити, направлені на підставі частини шостої статті 187 ЦПК України, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Відповіді стосовно ОСОБА_2 не надійшло, тому на підставі частини восьмої статті 187 ЦПК України суддею сформовано витяг Єдиного державного демографічного реєстру через підсистему «Електронний суд», однак особу з такими параметрами (РНОКПП та дата народження, зазначені заявником у заяві) не вдалося встановити.
Також до заяви про видачу судового наказу заявником додано витяг, сформований 04.09.2024, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого власниками вказаного нерухомого майна за спільною частковою власністю на 1/4 є ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - за спільна сумісною власністю. В блоці «РНОКПП» стосовно ОСОБА_3 зазначено померла. При цьому, заявник просить суд стягнути заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком солідарно лише з двох співвласників майна - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..
Також судом зауважується, що в разі якщо ОСОБА_4 померла, то відомості щодо дати смерті відсутні, а з моменту формування витягу належне їй майно могло бути успадковане іншими особами.
Згідно положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до положень статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
При цьому, відповідного до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу у разі якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права безспірної грошової вимоги, за якою заявником подано заява у про видачу судового наказу.
Також частиною дев'ятою статті 165 ЦПК України визначено, що у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
З огляду на викладене, враховуючи, що до заяви про видачу судового наказу не додано будь-якого документа, який підтверджував би факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взяли на себе зобов'язання утримувати об'єкт нерухомого майна, який також частково належить третій особі, зокрема договору, є підстави для відмови у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Житлово-комунальне управління «Комунальник» про стягнення з них заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, оскільки із наданих документів не вбачається безспірного виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу
При цьому, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, або звернутися у порядку позовного провадження.
Керуючись статтями 165, 166, 167 ЦПК України, суддя,-
постановив :
відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Житлово-комунальне управління «Комунальник» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, 3 % річних та інфляційних втрат.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя О.О. Білогруд