про повернення позовної заяви
06 червня 2025 року Київ № 320/27625/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Статус лідер» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
21.05.2025 через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «БК «Статус лідер» в особі представника - адвоката Галкіної Я.Г. з позовом (зареєстрований 03.06.2025) до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України.
Просили суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.04.2025 за №12759997/43560780;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №9 від 21.09.2024 датою її надходження на реєстрацію;
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.04.2025 за №12769944/43560780;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №10 від 21.09.2024 датою її надходження на реєстрацію;
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.05.2025 за №12825613/43560780;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №30 від 27.12.2024 датою її надходження на реєстрацію.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на таке.
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивачем об'єднано позовні вимоги, зміст яких полягає, зокрема у визнанні протиправними та скасування:
- рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.04.2025 за №12759997/43560780 про відмову в реєстрації ПН від 21.09.2024 № 9 в ЄРПН;
- рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.04.2025 за №12769944/43560780 про відмову в реєстрації ПН від 21.09.2024 № 10 в ЄРПН;
- рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.05.2025 за №12825613/43560780 про відмову в реєстрації ПН від 27.12.2024 № 30 в ЄРПН;
У цьому випадку відсутня єдина підстава для об'єднання позовних вимог, оскільки господарські взаємовідносини були здійснені з різними контрагентами на підставі різних договорів, а саме:
- щодо ПН № 9 від 21.09.2024, - між позивачем та Головним управлінням Національної поліції м. Києва згідно з договором № 148ВПЗ;
- щодо ПН № 10 від 21.09.2024, - між позивачем між позивачем та Головним управлінням Національної поліції м. Києва згідно з договором № 148ВПЗ;
- щодо ПН № 30 від 27.12.2024, - між позивачем та комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня № 1» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з договором № 1-БР.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підстави позову (обставини прийняття відповідачем спірних рішень) є різними, оскільки спірні рішення прийняті відповідачем на підставі різних пакетів документів, що надавалися платником податків по трьом контрагентам, один із яких є іншою юридичною особою, з якою укладений окремий договір, на відміну від контрагента - Головного управління Національної поліції м. Києва. Крім того, підстави винесення оскаржуваних рішень є різними.
Тобто предметом цього спору є об'єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами. При цьому, для з'ясування правомірності кожного з окремих оскаржуваних рішень є необхідним з'ясування значного обсягу обставин від укладання договорів до прийняття оскаржуваних рішень, із дослідженням кожного окремого епізоду виконання робіт/послуг та кожного окремого документу, що подавались разом із повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо спірних податкових накладних, що свідчить про індивідуальний предмет доказування у кожному конкретному випадку.
Із наведеного вбачається, що позивачем у позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, зокрема: позовні вимоги про визнання протиправними та скасування 3 (трьох) окремих рішень відповідача про відмову в реєстрації 3 (трьох) ПН в ЄРПН, не є основними або похідними відносно попередніх, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.
Суд констатує, що виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами (позивачем та відповідачами) не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Отже, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено.
Положеннями пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За вказаних обставин суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову та вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що належний порядок звернення до суду полягає у необхідності подання позивачем окремих позовів, які стосуються визнання протиправними та скасування рішень відповідача про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.
На стадії вирішення питання про відкриття провадження, суд позбавлений можливості роз'єднати позовні вимоги до відкриття провадження, а оскільки у зв'язку з наведеним відсутні підстави для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, у зв'язку з порушенням правил поєднання позовних вимог, позивач самостійно має визначитись із тим, з яким позовом звертатися до суду, та які позовні вимоги він має містити.
Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в підсистемі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Статус лідер» - повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.