Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 червня 2025 року Справа№200/2362/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 25, ЄДРПОУ 40109058) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 510 від 17.03.2025 року в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області "По особовому складу" № 143 о/с від 19.03.2025 року в частині звільнення старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 ;
поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Донецькій області;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 19.03.2025 року по день поновлення на службі.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 19.02.2025 працівниками Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, в рамках кримінального провадження № 62025050010006111 проведено обшуки за адресою мешкання старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 після чого останнього повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
20.02.2025 наказом начальника ГУНП в Донецькій області № 358 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Донецькій області. За результатами даного службового розслідування 06.03.2025 дисциплінарною комісією ГУНП в Донецькій області складено Висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремим поліцейськими ГУНП в Донецькій області. Згідно вказаного Висновку, дисциплінарна комісія вважає за необхідне застосувати відносно старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) УБН ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 (0124283) дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
19.03.2025 наказом начальника ГУНП в Донецькій області № 143 о/с по особовому складу, капітана ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Донецькій області звільнено зі служби в поліції з 19.03.2025, без встановлення премії у березні 2025 року.
Не погоджуючись із результатами службового розслідування, наказом ГУНП в Донецькій області № 510 від 17.03.2025, наказом ГУНП в Донецькій області по особовому складу № 143 о/с від 19.03.2025, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з метою скасування вказаних наказів, поновлення його на посаді та стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року суд прийняв адміністративну справу до провадження. Розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому представник заперечував проти доводів викладених у позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зокрема зазначив наступне.
За приписами частини першої статті 18 Закону №580 поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За приписами статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
За змістом частини 1 статті 64 Закону № 580, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Пункт 6 частини 1 статті 77 Закону № 580 передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги зведення, отримані у ході службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший оперуповноважений в ОВС 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) УБН ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 перебуваючи на вказаній посаді у Національній поліції України, являючись суб'єктом, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжив заходів щодо запобігання вчиненню правопорушенню та його припинення, та не виконав обов'язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, зокрема: верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості та рівності; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію» та «Про запобігання корупції». Крім цього, у своїй професійній діяльності поліцейський повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, не допускати дій, що підривають та дискредитують авторитет органів поліції, однак не зважаючи ні нащо, капітан поліції ОСОБА_1, керуючись хибним почуттям власної безкарності, вчинив дії, що стали підставою для повідомлення йому обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.
Відповідач наполягає, що рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Предметом цього спору є саме порушення позивачем службової дисципліни.
Також відповідач, посилаючись на Постанову Верховного суду від 06 березня 2019 року, справа №826/7065/16, зазначає, що відсутність обвинувального вироку у кримінальному провадженні, не може бути підставою для не проведення службової перевірки на дотримання поліцейськими дисципліни.
07.05.2025 року надано відповідь на відзив, згідно змісту якої зазначено, що позивач категорично не згоден із позицією відповідача, викладеною у відзиві від 23.04.2025 та вважає, що його позовні вимоги обґрунтовані та аргументовані, тому позов підлягає безумовному задоволенню з тих підстав, які зазначені в позовній заяві.
Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .
Позивач працював в органах внутрішніх справ з 14.08.2011 по 06.11.2015 рік. 07.11.2015 року, позивача прийнято на службу до Національної поліції України.
Позивач з 25.10.2024 проходив службу в званні капітана поліції на посаді - старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Донецькій області.
20.02.2025 року на ім'я начальника до ГУНП в Донецькій області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в області полковника поліції Р. Торбіна про те, що працівниками Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, в рамках кримінального провадження № 62025050010006111, розпочатого 08.02.2025, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю (далі - УБН) ГУНП в Донецькій області капітану поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП в Донецькій області від 20.02.2025 року №358, у зв'язку з надходженням інформації про можливе порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Донецькій області, було призначено службове розслідування.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 20.02.2025 року №88 о/с ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування.
Відповідно до висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Донецькій області від 06.03.2025 року, дисциплінарною комісією було встановлено наступне.
20.02.2025 до ГУНП в Донецькій області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в області полковника поліції Р. Торбіна про те, що працівниками Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, в рамках кримінального провадження № 62025050010006111, розпочатого 08.02.2025, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю (далі - УБН) ГУНП в Донецькій області капітану поліції ОСОБА_1 .
Службовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2025 до чергової частини відділу поліції № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від оперуповноваженого СКП ВП № 1 Краматорського РУП ГУНП в області лейтенанта поліції І. Руднєва про те, що того ж дня о 16:46 за адресою: АДРЕСА_2 , біля відділення ТОВ «Нова Пошта № 1» була зупинена гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка щойно отримала посилку, для перевірки документів. Під час спілкування остання повідомила, що у посилці, яку вона отримала в поштоматі № 45064, знаходиться психотропна речовина - PVP.
Також 16.01.2025 був проведений невідкладний огляд за правилами обшуку квартири, де мешкає ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_3 . В ході огляду квартири було вилучено 13 пігулок в зіп пакеті.
07.02.2025 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях надійшла заява від ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення відносно неї працівником поліції ОСОБА_1 та іншими особами, які вимагають від останньої неправомірну вигоду у розмірі 100000 гривень за не притягнення її до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12025052260000035 від 16.01.2025.
08.02.2025 Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025050010006111 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.
Вивченням фабули витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що оперуповноважений ОСОБА_1 , одного з відділів поліції ГУНП в Донецькій області, вимагає неправомірну вигоду у гр. ОСОБА_3 за вплив на прийняття рішення слідчим Ч. ГУНП в Донецькій області, у якого у провадженні перебуває кримінальне провадження, з метою пом'якшення покарання та не направлення матеріалів на позбавлення гр. ОСОБА_3 батьківських прав.
19.02.2025 капітану поліції ОСОБА_1 , який на той час знаходився за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_4 , слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України в рамках кримінального провадження № 62025050010006111 від 08.02.2025.
У повідомлені про підозру зазначено, що упродовж січня-лютого 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 неодноразово приходили до ОСОБА_3 за її місцем мешкання та погрожували притягненням її до кримінальної відповідальності, необхідністю відбувати реальний строк покарання, вжиттям заходів щодо позбавлення її опіки на онуком, висунувши вимогу щодо необхідності передачі їм неправомірної вигоди у розмірі 100000 грн. За вказану грошову суму ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обіцяли ОСОБА_3 вплинути на рішення слідчим, прокурором у кримінальному провадженні № 12025052260000035 щодо завершення досудового розслідування у вигляді направлення до суду обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 з угодою про визнання винуватості, відповідно до якої їй буде призначено судом покарання з іспитовим строком.
ОСОБА_3 вимушено погодилась на неправомірні дії працівників поліції та у подальшому звернулась із заявою до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях щодо притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.
З метою документування протиправних дій з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 13.02.2025 слідчим ТУ ДБР розташованого у місті Краматорську, в рамках кримінального провадження № 62025050010006111 від 08.02.2025 були оглянуті та ідентифіковані 97 купюр номіналом 1000 гривень кожна.
Того ж дня, приблизно о 14:20, ОСОБА_3 , діючи відповідно до вказівок ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Києві, прибула за адресою: АДРЕСА_5 , де передала раніше невідомому їй гр. ОСОБА_1 вищевказані грошові кошти у сумі 97000 гривень в якості неправомірної вигоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Також 19.02.2025 слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, спільно з працівниками ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, з метою відшукання та вилучення предметів та документів, грошових коштів та електронних носіїв, які можуть бути використані як докази вчинення кримінального правопорушення, був проведений невідкладний обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 .
Під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , було вилучено:- - - мобільний телефон iPhone НОМЕР_3 , імеі: НОМЕР_4 ; сім-карта оператора «Vodafone» НОМЕР_5 ; грошові кошти в сумі 27 000 грн. (27 купюр номіналом по 1000 грн., кожна), які раніше були оглянуті та ідентифіковані в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження № 62025050010006111.
Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.
21.02.2025 ОСОБА_1 був викликаний у якості підозрюваного до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ухвал Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьк) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорськ, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, заявлене в рамках кримінального провадження № 62025050010006111, слідчий суддя у задоволенні клопотання відмовив.
Відносно ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, кожному. Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що згідно зі ст. 63 Конституції України відмовляється від дачі будь-яких пояснень. У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 надати пояснення, дисциплінарною комісією складено акт про відмову від надання пояснень від 04.03.2025, який зареєстровано за вн. № 500/55/04-2025.
Опитаний начальник УБН ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_5 пояснив, що з 19.07.2023 займає вищевказану посаду. 19.02.2025 приблизно о 07:30 йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що за місцем мешкання ОСОБА_2 проводяться слідчі дії, ким саме на той час було невідомо. Він одразу доповів про вказану подію керівництву ГУНП в Донецькій області та направився на місце події, а саме за адресою: АДРЕСА_6 . Прибувши за вказаною адресою, вищевказані обставини підтвердились і він зрозумів, що у квартирі ОСОБА_2 проводяться слідчі дії, до яких його ( ОСОБА_5 ) не було допущено. В той же час, він зрозумів, що за місцем мешкання ОСОБА_1 також проводяться слідчі дії, у зв'язку з чим він надав вказівку ОСОБА_4 направитись за адресою ОСОБА_1 .
Також йому зателефонував ОСОБА_4 , який повідомив, що за місцем мешкання ОСОБА_1 також проводився обшук, у якого також були вилучені грошові кошти, які саме йому невідомо. На запитання щодо встановлення обставин, ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_1 відмовився будь-що пояснювати і також залишився вдома. Також йому ( ОСОБА_5 ) стало відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України. Відповідно до змісту підозри, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали від мешканки м. Дружківка - ОСОБА_3 грошові кошти за те, що вони вплинуть на слідчого СВ ВП № 1 Краматорського РУП задля того, щоб не притягувати її до кримінальної відповідальності. Звідки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 могли отримати інформацію щодо ОСОБА_3 , йому ( ОСОБА_5 ) невідомо, оскільки остання по кримінальним провадженням, які супроводжували працівники УБН ГУНП в області, не зустрічалась.
Також він додав, що з 14.02.2025 до 16.02.2025 ОСОБА_2 виїжджав до м. Києва за сімейними обставинами, а саме відвідування лікаря дружиною, про що був складений ним рапорт. ОСОБА_1 з 14.02.2025 по 16.02.2025 здійснював виїзд до м. Дніпро у зв'язку зі службовою необхідністю та відвідування режимно-секретної частини. Більш детальні обставини щодо підозри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , йому невідомі.
Опитаний заступник начальника управління - начальник 2-го відділу (протидії правопорушенням на об'єктах легального обігу наркотиків та організаційно аналітичної роботи) УБН ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_4 пояснив, що він призначений на вищевказану посаду з 16.02.2024. 19.02.2025 приблизно о 07:00 йому зателефонував незнайомий номер. Він підняв слухавку і йому представився чоловік - батьком ОСОБА_2 , який пояснив, що місцем мешкання його сина та ОСОБА_1 проводиться обшук. Він одразу зателефонував підполковнику поліції ОСОБА_5 та доповів про вказаний факт. ОСОБА_5 повідомив йому, щоб він ( ОСОБА_4 ) їхав за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , а к ОСОБА_2 поїде він ( ОСОБА_5 ). По приїзду за місцем мешкання ОСОБА_1 , він знаходився біля під'їзду № 1, оскільки до слідчої дії його не допустили. Як йому відомо, обшук проводився працівниками ДБР та СБУ. Після закінчення обшуку, він піднявся до ОСОБА_1 та запитав у нього, чи може він пояснити обставини, за яких в нього був проведений обшук, на що останній відмовився надавати пояснення. Він ( ОСОБА_4 ) звернувся до співробітників ДБР та СБУ, щоб дізнатись обставини події, на що вони відповіли, що він все дізнається від свого підлеглого. В подальшому він зателефонував ОСОБА_5 та доповів, що у ОСОБА_1 був проведений обшук та останньому повідомили про підозру. Зміст підозри йому був невідомий, оскільки ОСОБА_1 йому її одразу не показував. В подальшому він ( ОСОБА_1 ) надіслав йому фото-зображення повідомлення про підозру, з якого він дізнався, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.
Відповідно до витягу з посадової інструкції старшого оперуповноваженого в ОВС 1-го відділу УБН ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 встановлено, що останній зокрема дотримується принципів законності, прав та свобод людини і громадянина, дисципліни та режиму секретності. Неухильно дотримується ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про запобігання корупції» та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. У разі вчинення протиправних діянь, несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність.
Під час проведення службового розслідування, 26.02.2025 членом дисциплінарної комісії було здійснено виїзд за місцем тимчасової дислокації підрозділу УБН ГУНП в Донецькій області задля вивчення службової діяльності та перевірки підтверджуючих матеріалів проведеної профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень з боку керівництва УБН ГУНП в області. Під час вивчення виявлено відомості щодо проведеної профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни працівників УБН ГУНП в Донецькій області, а саме:
- відомість про ознайомлення особового складу із ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» та роз'ясненням НАЗК щодо застосування окремих положень ЗУ «Про запобігання корупції»;
- відомість про ознайомлення особового складу з наказом від 18.03.2024 № 478 «Про затвердження Положення про впровадження в ГУНП в Донецькій області механізмів заохочення викривачів та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших правопорушень ЗУ «Про запобігання корупції»»;
- відомість про ознайомлення особового складу з наказом від 29.02.2024 № 209 «Про деякі питання організації роботи з повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень ЗУ «Про запобігання корупції» у Національній поліції України» та з Порядком організації роботи з повідомленнями про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень ЗУ «Про запобігання корупції» у Національній поліції України».
З вищевказаними відомостями капітан поліції ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений, про що маються його особисті підписи.
Крім цього, з метою перевірки дотримання поліцейськими УБН ГУНП в Донецькій області транспортної дисципліни, була здійсненна перевірка наглядової справи щодо дотримання транспортної дисципліни та облікових журналів.
Під час вивчення вищевказаного журналу встановлено, що 23.12.2024, 25.12.2024, 27.12.2024, 07.01.2025, 09.01.2025, 13.01.2025, 16.01.2025, 12.02.2025 капітан поліції ОСОБА_1 керував службовим транспортним засобом Skoda Rapid н.з. НОМЕР_6 , однак у графі «Підпис водія, що підтверджує повернення транспортного засобу», не проставив свій особистий підпис, що є порушенням п. 2 розділу ІІІ Порядку з боку останнього.
Відповідно до службової характеристики, наданої начальником УБН ГУНП в Донецькій області підполковником поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе негативно. До виконання службових обов'язків ставиться формально, ініціативу проявляє рідко. Попри наявність певного досвіду роботи, не демонструє ініціативності у розкритті злочинів, не володіє належними аналітичними навичками, а також має недостатній рівень підготовки для ефективного проведення оперативно-розшукових заходів. Оперативну обстановку в зоні обслуговування оцінює поверхово, що не дозволяє своєчасно та ефективно реагувати на зміни в криміногенній ситуації. Недостатньо володіє нормативно-правовою базою, що регламентує діяльність підрозділів Національної поліції України у сфері протидії незаконному обігу наркотиків. Під час виконання завдань допускає помилки, що свідчить про його недостатню професійну підготовку. Самостійно організовувати ефективну роботу не завжди вдається, часто потребує додаткових роз'яснень та коригування дій. Спостерігаються окремі зауваження щодо виконання службових завдань. Взаємини з колегами та керівництвом підтримують на робочому рівні, проте авторитетом серед співробітників не користується. У вирішенні робочих питань проявляє байдужість, зацікавленості у професійному розвитку не демонструє.
Обставинами, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Кримінальне провадження № 62025050010006111 від 08.02.2025 кваліфіковано за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, тому відповідно до примітки ст. 45 КК України дане кримінальне правопорушення вважається корупційним.
Також слід зазначити, що факт вчинення ОСОБА_1 встановлених розслідуванням дій підриває авторитет і довіру до поліції як органу, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
В той же час ОСОБА_1 , замість безумовного виконання закріплених законами перед поліцією завдань, їх грубо проігнорував, відтак своїм вчинком дискредитував та підірвав авторитет поліції, чим унеможливив своє подальше проходження служби в лавах Національної поліції України.
На підставі викладеного, дисциплінарна комісія вважала би:
за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у недотримання вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», в частині виконання обов'язку неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; вимог п.п. 1, 2, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині невиконання обов'язку бути вірним Присязі поліцейського, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, запобігати вчиненню правопорушень та утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України; вимог п. 21 посадової інструкції, в частині дотримання антикорупційного законодавства України (обмежень та заборон, вимог, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законом України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції»), та інших актів законодавства України, організаційно-розпорядчих документів (наказів, доручень) керівництва поліції, виданих на виконання Закону України «Про запобігання корупції»; вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», в частині порушення заборони щодо використання своїх службових повноважень або свого становища та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах; вимог абз. 5 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, в частині неухильного дотримування антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законом України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України, п. 2 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів НПУ затвердженого Наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, в частині своєчасного внесення до Журналу виїзду та повернення транспортних засобів УБН ГУНП в Донецькій області від 02.09.2024 інв. № 1 достовірних даних та всіх необхідних підписів, що виразилося у причетності до скоєння корупційного кримінального правопорушення, відносно старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) УБН ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 (0124283) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Викладені у висновку службового розслідування обставини, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до наказу ГУНП в Донецькій області від 17.03.2025 року №510 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками УБН ГУНП в Донецькій області та їх покарання», наказано до старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 -го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 (0124283) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Донецькій області № 143 о/с від 19.03.2025 року «По особовому складу», капітана ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Донецькій області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 19.03.2025, без встановлення премії у березні 2025 року.
Вважаючи накази протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Статтею 2 Закону №580-VIII передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно із статтями 3, 8 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Основні обов'язки поліцейського закріплені частиною 1 статті 18 Закону №580-VIIІ, згідно якої поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Принципи етики для працівників Національної поліції визначають Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил, зокрема, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Згідно із статтею 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
За правилами частин 1-2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут, Статут).
Частинами першою, другою статті 1 Статуту унормовано, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 11, 12, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Так, за змістом статей 11, 12 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. При цьому дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У статті 14 Дисциплінарного статуту, з-поміж іншого, визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Приписами частин першої та п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 15 Статуту, кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування. Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законодавством.
Згідно із статтею 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Ці положення Закону деталізовані в Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок).
Відповідно до положень частин 2, 3, 4, 5 розділу IV Порядку Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Надаючи оцінку доводам сторін щодо правомірності прийняття оскаржуваних позивачем наказів, суд перш за все зауважує, що виходячи з приведених вище законодавчих приписів, службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
При цьому в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Присяги є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції України.
Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.
Суд зазначає, що службове розслідування проведено за фактом унесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.02.2025 № 62025050010006111 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, до вчинення якого може бути причетний старший оперуповноважений в особливо важливих справах 1-го відділу (оперативних розробок та оперативної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Донецькій області капітану поліції ОСОБА_1 .
Як вже було зазначено вище, позивача звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п.п. 1, 2, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині виконання обов'язку бути вірним Присязі поліцейського, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональна) обов'язки, запобігати вчиненню правопорушень та утримуватись від дій, які підривають авторитет Національної поліції України; п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині виконання обов'язку неухильно дотримуватись положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів Керівництва; п. 21 Посадової інструкції в частині дотримання антикорупційного законодавства України (обмежень та заборон, вимог, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законом України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції) та інших актів законодавства України, організаційно-розпорядчих документів (наказів, доручень) керівництва поліції, виданих на виконання Закону України "Про запобігання корупції"; ч. 1 ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції", вимог абз. 5 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.
Тож відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських, на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків і проходження служби у Національній поліції.
У цьому аспекті варто зауважити, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов'язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції та її працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби.
Суд зауважує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Тому, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати зв'язків і не вчиняти дій, які підривають авторитет працівника поліції чи носять корисливий або протиправний характер.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 420/241/20.
Водночас, законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом, що затверджується законом.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 серпня 2022 року та від 14 березня 2023 року у справах № 120/8381/20-а та № 320/1206/21 відповідно.
Таким чином, позивача звільнено не за підозру у вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.
Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.
У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв'язку зі звільненням позивача з посади за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", тобто з підстав реалізації дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Суд звертає увагу, що з аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/4096/17 зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію").
Акцентуючи увагу на тому, що Закон України "Про Національну поліцію" виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не варто ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 26 листопада 2020 року у справі № 580/1415/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а, від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21 та багатьох інших.
Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями Кримінального кодексу України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов'язань, які можуть бути передбачені службовими обов'язками суб'єкта проступку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви №11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97).
Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17.
Подібні висновки викладені в рішеннях Верховного Суду у постановах: від 17 червня 2021 року у справі № 804/6242/17, від 22.01.2020 у справі №160/1750/19, від 06.02.2020 у справі №300/1406/19, від 22.10.2020 у справі № 826/3499/18, від 17.03.2020 у справі №818/235/17.
Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження.
З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставними твердження позивача про незаконність рішень щодо його звільнення у зв'язку із недоведеністю його вини у скоєнні кримінального правопорушення, оскільки позивача звільнено саме за вчинення дисциплінарного проступку.
Щодо обраного виду стягнення та пропорційності, суд зауважує, що у постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.).
Також суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану".
Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.
У справах №420/14443/22, №260/5566/22, від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, у постановах від 21 вересня 2023 року у справі №160/8030/22, від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22 та від 08 лютого 2024 року у справі № 160/11195/23, від 21 березня 2024 року у справі № 420/16074/22, аналізуючи положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливостей його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Таким чином, доводи позивача про те, що в спірних правовідносинах відповідач не міг застосувати до нього відразу найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ґрунтуються на неправильному застосуванні статей 19 і 29 Дисциплінарного статуту.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги не належать до задоволення.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 25, ЄДРПОУ 40109058) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.В. Череповський