Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 червня 2025 року Справа №200/7816/20-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020, яке набуло законної сили, позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління ПФУ Донецької області - задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка виразилась у невиплаті ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з 01.07.2016 по 21.05.2020 у сумі 249682,26 грн.; стягнуто з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію у розмірі 249682,26 грн. з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів. У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана в порядку ст. 383 КАС України у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
визнати противоправними дії вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем ГУ ПФУ в Донецькій області при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №200/7816/20-а в частині зазначення неправильних дат в ІКІС ПФУ «Реєстр судових рішень» ГУ ПФУ в Донецькій області щодо його постановлення та дати набрання законної сили;
постановити окрему ухвалу суду якою зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню п.9 ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України, ст. 370 КАС України при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №200/7816/20-а та виправлення в ІКІС ПФУ «Реєстр судових рішень» ГУ ПФУ в Донецькій області зазначивши в графі «Дата винесення рішення суду» - 18.12.2020, замість невірної 08.07.2024 (день постановлення рішення суду по суті позовних вимог), а в графі «Дата набрання законної сили» - 05.03.2021, замість невірної 28.08.2024 (день набрання цього рішення суду законної сили);
про вжиті заходи повідомити Донецький окружний адміністративний суд не пізніше одного тижня після надходження окремої ухвали.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що відповідач порушив облік черговості реального виконання рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020, яке набуло законної сили 05.03.2021 та постановлено по суті позовних вимог.
Ухвалою суду від 26.05.2025 заяву прийнято до провадження в порядку письмового провадження за правилами ст. 383 КАС України, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати до суду пояснення та докази в їх обґрунтування.
30.05.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшли пояснення, в яких зазначено, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 також застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/7816/20-а, в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 за період з липня 2016 року по день фактичної виплати заборгованості та подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі № 200/7816/20-а у двомісячний строк з дня набрання ухвалою законної сили. Зазначена ухвала оскаржена Позивачем до суду апеляційної інстанції. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі № 200/7816/20-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі №200/7816/20-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків апеляційного суду. Абзац третій резолютивної частини ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі № 200/7816/20-а змінено шляхом доповнення після слова «нарахувати» фразою «та виплатити» та замість «у двомісячний строк», зазначити «у місячний строк». В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Вважає, що у даному випадку з 08.07.2024 фактично відбулася зміна порядку та способу виконання судового рішення. Отже, зобов'язання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у Головного управління фактично виникло після ухвалення постанови суду від 28.08.2024, яка набрала законної сили з дати її прийняття. З огляду на наведене, в картці судової справи № 200/7816/20-а ІКІС ПФУ “Реєстр судових рішень» в графі “Дата винесення рішення суду» та графі “Дата набрання законної сили» зазначено 28.08.2024 замість 18.12.2020 та 05.03.2021 відповідно.
Розглянувши вказану заяву, суд встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020, позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління ПФУ Донецької області - задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка виразилась у невиплаті ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з 01.07.2016 по 21.05.2020 у сумі 249682,26 грн.; стягнуто з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію у розмірі 249682,26 грн. з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів. У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
Рішення набуло законної сили 05.03.2021.
Зокрема, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відмовлено у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Донецькій області щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020. Встановлено ГУ ПФУ в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020 - протягом 2 місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили. Застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/7816/20-а, в частині зобов'язання ГУПФУ в Донецькій області нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивачу за період з липня 2016 року по день фактичної виплати заборгованості та подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №200/7816/20-а у двомісячний строк.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вищевказану ухвалу суду від 08.07.2024 задоволено частково. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі № 200/7816/20-а змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків апеляційного суду. Абзац другий резолютивної частини ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі № 200/7816/20-а змінено після слова «протягом» шляхом зазначення строку «одного місяця» замість «2 (два) місяців». Абзац третій резолютивної частини ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі № 200/7816/20-а змінено шляхом доповнення після слова «нарахувати» фразою «та виплатити» та замість «у двомісячний строк», зазначити «у місячний строк». В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
З тексту вищевказаних ухвал не вбачається, що судами застосувався порядок встановлення способу і порядку виконання судового рішення, що передбачений ст. 378 КАС України, а тому твердження представника відповідача про те, що з 08.07.2024 фактично відбулася зміна порядку та способу виконання судового рішення - безпідставне.
А тому, визначений відповідачем облік судової справи № 200/7816/20-а у ІКІС ПФУ “Реєстр судових рішень» в графі “Дата винесення рішення суду» та графі “Дата набрання законної сили» із зазначенням «28.08.2024» замість «18.12.2020» та «05.03.2021» відповідно є порушенням законних прав та інтересів позивача, ухиляючись від виконання ним дій зобов'язального характеру, які визначенні у рішенні суду від 18.12.2020, яке набуло законної сили 05.03.2021.
Суд вказує, що питання щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків чітко визначено у рішенні суду.
Проте, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №200/7816/20-а виконано частково, оскільки компенсація втрати частини доходів, яка нарахована боржником у розмірі 72 249,43 грн не виплачена стягувачу.
Суд зазначає, що компенсацію втрати частини доходів повинен нарахувати та виплатити орган ПФУ, як того вимагає положення ст. 46 Закону № 1058-IV, у якій зазначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пунктом 6 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення
Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом випадку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Шмалько проти України від 20 липня 2004 року вказав, що виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Отже право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За правилами ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що ст.382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про порушення з боку відповідача норм чинного законодавства при виконанні рішення суду у справі № 200/7816/20-а, а тому наявні правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку ст.383 КАС України.
Разом з цим, приписи ст.383 КАС України не наділяють суд повноваженням стосовно зобов'язання відповідача вчинити певні дії, що є логічним, оскільки обов'язок встановлено рішенням суду, тому заява підлягає частковому задоволенню.
Також, ч.6 ст.383 КАС України визначено, що за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Частиною першою статті 249 КАС України регламентовано, що суд виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина друга статті 249 КАС України).
За правилами ч.4 ст.249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
На виконання правил ст.249 КАС України, суд зазначає, що відповідачем порушено ст.129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, ст.370 КАС України. Суть порушення - невірне визначення відповідачем дати набуття законної сили рішення від 18.12.2020, яке спричинило порушення обліку черговості виконання цього рішення.
Відповідно до ч.5 ст.249 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.249, 383 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України - задовольнити частково.
Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №200/7816/20-а в частині зазначення неправильних дат в ІКІС ПФУ «Реєстр судових рішень» щодо його постановлення та дати набрання законної сили, а саме щодо визначення в графі «Дата винесення рішення суду» - 08.07.2024, замість вірної 18.12.2020 (день постановлення рішення суду по суті позовних вимог), а в графі «Дата набрання законної сили» - 08.07.2024, замість вірної 05.03.2021 (день набрання цього рішення суду законної сили), чим порушено ст.370 КАС України.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Довести до відома Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про допущене вищезазначене порушення для вжиття заходів, щодо виконання рішення суду по справі №200/7816/20-а.
Про вжиті заходи повідомити Донецький окружний адміністративний суд у 7-денний термін з дня прийняття даної ухвали.
Повний текст ухвали складено 05 червня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Шинкарьова