79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
29.05.2025 Справа № 914/2450/22(914/461/25)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА», м. Львів
до відповідача: Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС», м. Київ
про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 22 957 658,44 грн
у межах провадження у справі №914/2450/22
у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ», м. Львів
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)
Представники сторін:
від позивача: Залевська І.В., Коваль В.В.
від відповідача: Башаров В.Є.
5 жовтня 2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ» у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031).
Ухвалою суду від 07.10.2022 заяву ТОВ “БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) - прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 02.11.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА» про зупинення провадження у справі за вх. №3562/22 від 01.11.2022 - відмовлено; відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА». Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА» у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-Україна» строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА» (арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 .
Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) у встановленому законодавством порядку.
Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА»; припинено повноваження розпорядника майна; затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА» за період з 02.11.2022 по 22.05.2023 на загальну суму 134 000,00 грн; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА»; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА» арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.
Справа №914/2450/22 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
21.02.2025 через систему “Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА» подало позовну заяву до відповідача Акціонерного товариства “БАНК АЛЬЯНС» про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 22 957 658,44 грн.
Ухвалою суду від 25.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА» до відповідача Акціонерного товариства “БАНК АЛЬЯНС» про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 22 957 658,44 грн прийнято до розгляду в межах провадження у справі №914/2450/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА». Справу призначено до розгляду на 02.04.2025.
13.03.2025 в системі “Електронний суд» відповідач сформував відзив на позовну заяву, в якому просить слухати справу №914/2450/22(914/461/25) за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, у позові ТОВ “БНК-УКРАЇНА» до АТ “БАНК АЛЬЯНС» про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 22 957 658,44 грн відмовити в повному обсязі.
19.03.2025 в системі “Електронний суд» позивач сформував відповідь на відзив.
21.03.2025 в системі “Електронний суд» позивач сформував заперечення на відповідь на відзив.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 02.04.2025, розгляд справи відкладено на 24.04.2025.
Судове засідання призначене 24.04.2025 на 13.30 год не відбулося у зв'язку із повідомленням про замінування приміщення суду, евакуацією працівників суду, сторін та його обстеженням відповідними службами, про що складено Акт обстеження приміщення №б/н від 24.04.2025, час обстеження 13.32 год по 13.45 год.
Ухвалою суду від 24.04.2025 розгляд справи призначено на 15.05.2025.
У судове засідання 15.05.2025 сторони не з'явилися.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 15.05.2025, розгляд справи відкладено на 29.05.2025.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить слухати справу №914/2450/22(914/461/25) за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Клопотання відповідач обгрунтовує тим, що в даній справі сума позовних вимог становить 22 957 658,44 грн, тобто ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не є справою незначної складності або малозначною. Статтею 252 ГПК України визначено право суду розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 1 статті 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ст. 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Як зазначає відповідач, проаналізувавши обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, з метою повного, всебічного та об'єктивного встановлення усіх обставин справи, ймовірного витребування додаткових доказів, присутності представників сторін в судовому засіданні, необхідно здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
У відповіді на відзив позивач заперечує проти розгляду справи в порядку загального позовного провадження, оскільки, на його думку, це може призвести до затягування розгляду справи, а реалізувати свої процесуальні права представник відповідача зможе, крім подання заяв по суті спору, також шляхом участі у судових засіданнях та надання усних пояснень. Розгляд даної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін, які зможуть, крім письмових заяв по суті, надати усні пояснення, таке право передбачене ст. 252 ГПК України.
Суд розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, дійшов висновку відмовити у задоволенні, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.
Переважному застосуванню підлягають положення ст. 7 цього Кодексу України з процедур банкрутства щодо правил розгляду позовних заяв у спорах, стороною в яких є боржник, враховуючи відсутність в позовній заяві ТОВ “БНК-УКРАЇНА» мотивованого клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, судом в ухвалі про відкриття провадження у справі постановлено розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи про банкрутство ТОВ “БНК-УКРАЇНА» за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідач не був обмежений у праві викласти свою думку щодо спірних правовідносин у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що незалежно від порядку розгляду справи (загального чи спрощеного провадження), суд виконує завдання господарського судочинства: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Враховуючи наведене та предмет, підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення клопотання Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» про розгляд в порядку загального позовного провадження.
У судове засідання 29.05.2025 ліквідатор позивача та представник позивача з'явилися, просили задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Представник відповідача у судове засідання з'явився в режимі відеоконференції, просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У судовому засіданні 29.05.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судовими рішеннями у справі № 914/2450/22(914/3749/23) встановлено безпідставність володіння АТ «БАНК АЛЬЯНС» грошовими коштами ТОВ «БНК-УКРАЇНА» в розмірі 5 033 700,67 євро та період безпідставного володіння з 24.02.2022 до моменту фактичного виконання судового рішення. Позивач посилається на те, що кошти в сумі 5 033 700,67 євро були майном позивача та підлягали розподілу виключно на покриття витрат ліквідаційної процедури та погашення вимог кредиторів. Позивач вважає, що АТ «БАНК АЛЬЯНС», заподіяв збитки ТОВ «БНК УКРАЇНА» у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди), оскільки ТОВ «БНК-УКРАЇНА» отримував реальні доходи із розміщення власних коштів на згідно умов Генерального договору строкового банківського вкладу «Овернайт» (надалі в тексті даного судового рішення - Овернайт) та продовжує їх отримувати із 24.07.2023. Рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 у справі №914/2450/22 (914/3749/23) виконане, а сума основного боргу повністю погашена 13.08.2024. ТОВ «БНК-УКРАЇНА» вважає, що понесло збитки у вигляді упущеної вигоди, яка полягала в недоотриманих доходах у вигляді процентів за Овернайтом, до моменту повного виконання рішення в примусовому порядку, тобто до 13.08.2024. Позивач зазначає, що відповідач неправомірно та безпідставно утримував грошові кошти позивача, що призвело до неоотриманих доходів позивача. Позивач стверджує, що загальний розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, яка полягає в недоотриманих доходах, які б позивач отримав за умови повернення коштів відповідачем за період із 24 липня 2023 року по 12 серпня 2024 року (за винятком періоду із 24.07.2024 по 28.07.2024) становить 22 957 658,44 грн.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заподіяні збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 22 957 658,44 грн та сплачений судовий збір в розмірі 275 491,90 грн.
13.03.2025 відповідач сформував в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, з таких підстав.
Частина 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства вказує на те, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. У разі якщо кредитором боржника є нерезидент України, ліквідатор має право використовувати для розрахунків з таким кредитором валютний рахунок боржника в банківській установі. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства у разі наявності коштів, достатніх для повного задоволення всіх вимог однієї черги, задоволення вимог кредиторів цієї черги здійснюється арбітражним керуючим протягом 10 робочих днів з дня надходження достатньої суми коштів на рахунок боржника. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги. Ухвалою від 02.02.2023 у справі №914/2450/22 визнано вимоги кредиторів до боржника. Відповідач посилається на те, що всі кошти, в тому числі стягнуті з Банку грошові кошти, мали б знаходитись на ліквідаційному рахунку та мали б бути спрямовані виключно на задоволення вимог кредиторів в порядку їх черговості, а не розміщуватися на депозитний рахунок в банку. На думку відповідача, ліквідатор розмістив кошти на підставі банківського вкладу «Овернайт», які надійшли на рахунок ТОВ «БНК-Україна» від АТ «БАНК АЛЬЯНС» при примусовому виконанні рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 у справі №914/2450/22(914/3749/23), без згоди комітету кредиторів.
На думку відповідача, стягнення упущеної вигоди через перебування ТОВ «БНК-Україна» в судовій процедурі банкрутства та належне виконання Банком ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 у справі №760/20158/23, наслідком якої є законне обмеження ТОВ «БНК-Україна» щодо розпоряджання грошовими коштами, не може бути підставою для висновку про заподіяння позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди.
Відповідач вважає, що позивач через подання позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди з Банку намагається отримати подвійну плату за користування тими самими грошовими коштами від АТ «Банк Альянс», які вже стягнуто з Банку при примусовому виконанні судового рішення (описаного вище) з урахуванням 3 % річних та курсової різниці, але при цьому не враховує, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 року у справі № 760/20158/23 (провадження № 1-кс/760/8510/23) було накладено арешт у кримінальному провадженні № 42022110000000155 від 12.07.2022 року на майно ТОВ «БНК-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36949031), а саме: грошові кошти у розмірі 5 026 262,17 євро, що знаходяться на транзитному рахунку № НОМЕР_2 АТ «БАНК АЛЬЯНС» (МФО 300119). Як стверджує відповідач, вказана обставина унеможливлювала перерахування коштів Банком на вимогу позивача, оскільки АТ «БАНК АЛЬЯНС» після отримання документів про арешт коштів ТОВ «БНК -УКРАЇНА» одразу виконав ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 року у справі №760/20158/23 щодо арешту зазначених в ухвалі коштів, оскільки вони визнані речовими доказами в кримінальному провадженні. Ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 у справі №760/20158/23 скасована лише 24 травня 2024 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львів у справі № 461/4214/24.
19.03.2025 позивач сформував в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій вказує на те, що судовими рішеннями першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі № 914/2450/22(914/3749/23) встановлено період безпідставного володіння із 24.02.2022 до моменту фактичного виконання судового рішення. Тобто, АТ «БАНК АЛЬЯНС» був зобов'язаний повернути грошові кошти та користувався ними безпідставно із 24.02.2022. Арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «БНК-Україна» у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АТ «Банк Альянс», накладений керівником Подільської окружної прокуратури м. Києва 12.04.2022, тобто до моменту накладення арешту АТ «Банк Альянс» не був позбавлений можливості здійснити повернення грошових коштів на рахунок позивача більш ніж понад місяць.
Позивач вважає, що у позовній заяві доведено реальність отримання доходів позивачем. Як видно із Виписки за період із 24.07.2023 по 17.02.2025, починаючи із 24 липня 2023 року, кошти ТОВ «БНК-УКРАЇНА» розміщувались на умовах Овернайту, за результатами такого розміщення ТОВ «БНК-УКРАЇНА» нараховувались проценти за користування ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК».
Позивач вказує на те, що всі дії в процедурі ліквідації ТОВ «БНК УКРАЇНА» вчиняються ліквідатором за погодженням із комітетом кредиторів ТОВ «БНК-УКРАЇНА». Укладення ліквідатором із ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» Генерального договору № DK-200723/001-151 строкового банківського вкладу «Овернайт» відбулось за погодження комітетом кредиторів.
Відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі наявності коштів, достатніх для повного задоволення всіх вимог однієї черги, задоволення вимог кредиторів цієї черги здійснюється арбітражним керуючим протягом 10 робочих днів з дня надходження достатньої суми коштів на рахунок боржника. Ліквідатор позивача зазначає, що сума визнаних Господарським судом Львівської області вимог у справі про банкрутство ТОВ «БНК-УКРАЇНА» становить близько 1 млрд. грн. Коштів, достатніх для повного задоволення всіх вимог четвертої черги у справі про банкрутство ТОВ «БНК-УКРАЇНА» не було жодного разу під час ліквідаційної процедури. Ліквідатор ТОВ «БНК-УКРАЇНА» посилається на те, що діяв правомірно, добросовісно та розсудливо, що дозволило отримати додаткові кошти, які були в подальшому спрямовані на погашення вимог кредиторів.
Щодо доводів відповідача про сплату 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач вказує на те, що стягнуті в примусовому порядку присуджені в рамках справи №914/2450/22(914/461/25) грошові кошти у вигляді 3 % річних є за своєю правовою природою процентами за безпідставне збереження та користування грошовими коштами позивача. Предметом позову у даній справі є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, тобто недоотриманих доходів, які б позивач реально отримав, якби його право не було порушене відповідачем.
21.03.2025 в системі «Електронний суд» відповідач сформував заперечення на відповідь на відзив, в якому просить відмовити у задоволення позову у повному обсязі.
Обставини справи встановлені судом.
02.11.2022 Господарським судом Львівської області відкрито провадження у справі №914/2450/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА».
Постановою Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 у справі №914/2450/22 ТОВ «БНК-УКРАЇНА» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Товариства арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво №122 від 07.02.2013). На підставі вказаної постанови відповідні відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
Відповідно до ч. 1 ст. 61 КУПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені КУПБ.
Згідно з ч. 3 ст. 61 КУзПБ, під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. У разі якщо кредитором боржника є нерезидент України, ліквідатор має право використовувати для розрахунків з таким кредитором валютний рахунок боржника в банківській установі. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1. ст. 62 КУзПБ, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Враховуючи викладене, з дня ухвалення Господарським судом Львівської області постанови у справі №914/2450/22 про визнання ТОВ «БНК-УКРАЇНА» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тобто з 24.05.2023, повноваження генерального директора Товариства припинилися, а учасники Товариства втратили право на здійснення вирішального впливу на діяльність Товариства. Функції з управління та розпорядження майном банкрута одноосібно виконує ліквідатор, який, в силу положень ч. 1 ст. 13 КУПБ є незалежним та діє в інтересах кредиторів Товариства, якими є виключно юридичні та фізичні особи - резиденти України.
Як стверджує позивач, з 24.02.2022 АТ «БАНК АЛЬЯНС» здійснював незаконне утримування грошових коштів, які належали ТОВ «БНК-УКРАЇНА» в сумі 5 033 700,67 євро. Позивач вважає, що така тривала неправомірна поведінка відповідача, встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили, призвела до заподіяння ТОВ «БНК-УКРАЇНА» збитків (упущеної вигоди).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 у справі №914/2450/22(914/3749/23) вирішено стягнути з АТ «БАНК АЛЬЯНС» на користь ТОВ «БНК-УКРАЇНА» 5 033 700,67 євро заборгованості, 275 957,12 євро 3 % річних та 751 520,00 грн судового збору, а також визначити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 5 033 700,67 євро за період із 23.12.2023 до моменту виконання рішення суду АТ «БАНК АЛЬЯНС».
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі №914/2450/22 (914/3749/23) вказане судове рішення залишене без змін.
Згідно із ч. 2 ст. 241 ГПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 у справі №914/2450/22(914/3749/23) набрало законної сили 25.04.2024.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 914/2450/22 (914/3749/23) від 07.08.2024 року залишено в силі вищевказані судові рішення першої та апеляційної інстанції. Вказана постанова є остаточною та не підлягає оскарженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Сторонами у справі № 914/2450/22 (914/3749/23) були ТОВ «БНК-УКРАЇНА» (позивач) та АТ «БАНК АЛЬЯНС» (відповідач). Отже, обставини встановлені у справі № 914/2450/22 (914/3749/23) не підлягають повторному доказуванню у даній справі.
Судом першої інстанції у справі № 914/2450/22 (914/3749/23) встановлено, що кошти в сумі 5 033 700,67 євро перебували у безпідставному володінні відповідача з 24.02.2022. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, в постанові Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі № 914/2450/22 (914/3749/23), апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, прийшов до висновку: «Враховуючи те, що із рахунку позивача була утримана сума коштів у розмірі 5 033 700,67 євро, яка не була зарахована на рахунки отримувачів, то колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що вказана сума коштів вважається утриманою відповідачем безпідставно у розумінні ст. 1212 ЦК України та є такою, що підлягає поверненню позивачу.» Розглядаючи касаційну скаргу АТ «БАНК АЛЬЯНС» на рішення першої та другої інстанції у справі № 914/2450/22 (914/3749/23), Верховний Суд в постанові у справі № 914/2450/22 (914/3749/23), зробив висновок: «…Підсумовуючи наведене вище у його сукупності Верховний Суд відзначає, що зважаючи на одностороннє розірвання відповідачем договору банківського рахунку за № 95562 від 31.05.2021 та припинення договірних відносин між сторонами; за відсутності законодавчої заборони щодо повернення відповідачем грошових коштів позивачу за невиконаними платіжними інструкціями позивача; за відсутності в матеріалах справи інформації про наявність інших заборон для утримання (не повернення) грошових коштів, зокрема з їх арештом, сума коштів, яка знаходяться на позабалансовому рахунку в АТ «БАНК АЛЬЯНС», вважається утриманою безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України та є такою, що підлягає поверненню позивачу…».
Таким чином, суд приходить до висновку, що судовими рішеннями у справі № 914/2450/22 (914/3749/23) встановлено безпідставність володіння АТ «БАНК АЛЬЯНС» грошовими коштами ТОВ «БНК-УКРАЇНА» в сумі 5 033 700,67 євро з 24.02.2022 та відсутність заборон для їх повернення, а отже позивач мав право на ці кошти (майно) починаючи з 24.02.2022.
Грошові кошти в сумі 5 033 700,67 євро були майном позивача та підлягали розподілу на покриття витрат ліквідаційної процедури та погашення вимог кредиторів.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Частиною другою ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена, зокрема, в постановах від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 за загальним правилом про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди (збитків) - деліктну відповідальність, що визначено та випливає із положень статті 1166 ЦК України, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, а тому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Як зазначив Верховний Суд у постанові 31 жовтня 2023 року у справі № 910/3317/21, для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди має існувати наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
АТ «БАНК АЛЬЯНС» безпідставно утримував грошові кошти ТОВ «БНК-УКРАЇНА» в розмірі 5 033 700,67 євро із 24.02.2022, маючи обов'язок їх повернути. Вказана обставина встановлена судовими рішеннями у справі № 914/2450/22 (914/3749/23) та не підлягає повторному доказуванню в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України у даній справі 914/2450/22(914/461/25). Враховуючи наведене, суд вважає, що доводи відповідача, про те, що АТ «БАНК АЛЬЯНС» діяв правомірно утримуючи грошові кошти ТОВ «БНК-УКРАЇНА» в розмірі 5 033 700,67 євро з 24.02.2022 не відповідають обставинам справи, спір у даній справі виник щодо збитків (упущеної вигоди), завданих позивачу протиправною поведінкою відповідача.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора/позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов'язання і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.
Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.
Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.
У цих висновках суд звертається до сталої правової позиції в питанні критеріїв та підстав для стягнення упущеної вигоди, що неодноразово та послідовно викладалась, зокрема Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, а також Верховним Судом, зокрема в постановах: від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 11.11.2019 у справі № 904/7601/17, від 12.11.2019 у справі № 910/9278/18, від 12.08.2020 у справі № 910/15883/14, від 27.08.2019 у справі № 910/9095/18, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19, від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18.
Як зазначав Верховний Суд, у прийнятих ним постановах, позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Вказаної правової позиції дотримувався Верховний Суд України в постанові від 18.05.2016 у справі № 6-237цс16.
Як підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, 04 липня 2023 між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» укладено Договір банківського рахунку № PRUO-040723/016-151, на підставі якого, ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» відкрито ТОВ «БНК-УКРАЇНА» поточний банківський рахунок (ліквідаційний рахунок).
20 липня 2023 між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» укладено Генеральний договір № DK-200723/001-151 строкового банківського вкладу «Овернайт» (надалі - «Овернайт» або «Генеральний договір»), відповідно до якого, здійснювалось розміщення грошових коштів ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на умовах визначених Овернайтом.
Згідно з п. 1 вказаного Генерального Договору, даний Генеральний договір строкового банківського вкладу «Овернайт» визначає порядок залучення грошових коштів Вкладника на вклад (депозит) «Овернайт». Під Вкладом (депозитом) «Овернайт» в контексті даного Договору Сторони визначають розміщення грошових коштів на Депозитний рахунок на строк, що не перевищує 1 (один) день (без врахування неробочих днів Банка (вихідних або святкових днів).
Як визначено в п. 1.3. Генерального договору, Банк протягом 1 (одного) робочого дня, в який Банк залучений до виконання платіжних операцій (далі - Операційний день) відкриває Вкладнику депозитний рахунок IBAN № НОМЕР_3 (далі - Депозитний рахунок), з метою перерахування на цей рахунок грошових коштів (далі - Вклад) на наступних умовах.
24 липня 2023, враховуючи укладення Генерального Договору, між ТОВ «БНКУКРАЇНА» та ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» укладено Додаткову угоду до Договору банківського рахунку № PRUO-040723/016-151 від 04 липня 2023. Вказаною Додатковою угодою вирішено доповнити розділ 5 «Порядок розрахунків» Договору банківського рахунку № PRUO-040723/016-151 від 04 липня 2023. Зокрема, згідно пункту 5.4 (яким доповнено Договір банківського рахунку № PRUO-040723/016-151 від 04 липня 2023), цим Клієнт надає Банку згоду на дебетовий переказ, що здійснюється Банком шляхом договірного списання коштів з будь-яких відкритих в Банку поточних рахунків Клієнта (надалі - «рахунки Клієнта») з метою здійснення автоматичних регулярних платежів та перерахувань залишків коштів із рахунків Клієнта за платіжною інструкцією, наданою Клієнтом у Заяві про автоматичне регулярне перерахування платежів та залишків коштів, яка є Додатком 1 до цієї Додаткової угоди (надалі - «Заява»).
Відповідно до пункту 5.9 (яким доповнено Договір банківського рахунку № PRUO-040723/016-151 від 04 липня 2023) договірне списання здійснюється Банком без будь-яких додаткових платіжних інструкцій від Клієнта. Здійснюючи на підставі Додаткової угоди договірне списання коштів з Рахунків Клієнта, Банк оформлює відповідну платіжну інструкцію у вигляді електронного розрахункового документа.
Згідно Додатку № 1 до Додаткової угоди від 24.07.2023 до Договору банківського рахунку № PRUO-040723/016-151 від 04 липня 2023 визначено, що ТОВ «БНК-УКРАЇНА» дає згоду Банку на договірне списання з рахунку НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_4 в сумі всього залишку коштів із 24.07.2023 по 23.07.2024 фіксовано кожного дня з 16:45 год по 17:00 год.
Відповідно до п.5.1. Договору банківського рахунку № PRUO-040723/016-151 від 04 липня 2023 повернення Вкладу та виплата процентів здійснюється в кінці строку розміщення вкладу шляхом переказу Вкладу та нарахованих процентів на Поточний рахунок Вкладника одночасно і в повному обсязі до 11:30 (одинадцятої години 30 хвилин) за Київським часом наступного операційного дня за днем розміщення вкладу на Депозитному рахунку.
На підставі вказаного Договору із рахунку позивача, щоденно, в робочі дні, починаючи із 24.07.2023 здійснювалось автоматичне регулярне перерахування залишків коштів ТОВ «БНК-УКРАЇНА», нарахування процентів за користування ними. Вказане підтверджується банківською випискою із рахунку позивача. Відповідно до долученої до матеріалів справи виписки за період із 24.07.2023 по 17.02.2025, починаючи із 24 липня 2023 року, кошти ТОВ «БНК-УКРАЇНА» розміщувались на умовах Овернайту, за результатами такого розміщення ТОВ «БНК-УКРАЇНА» нараховувались та реально отримувались проценти за користування ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК».
Враховуючи наведене, позивачем доведено отримання реальних доходів із розміщення власних коштів на умовах Овернайту з 24.07.2023 і надалі за укладеним договором банківського вкладу.
Щодо доводів відповідача про те, що всі кошти позивача мали б знаходитись на ліквідаційному рахунку та мали б бути спрямовані виключно на задоволення вимог кредиторів в порядку їх черговості, а не розміщуватися на депозитному рахунку в банку, суд оцінює критично та зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. У разі якщо кредитором боржника є нерезидент України, ліквідатор має право використовувати для розрахунків з таким кредитором валютний рахунок боржника в банківській установі. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Ліквідатор банкрута - особа, яка виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута стає керівником банкрута, займається реалізацією майна банкрута.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 КУПБ обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.
Як підтверджується матеріалами справи, у робочий час кошти знаходились на ліквідаційному рахунку. При цьому, в рамках ліквідаційної процедури під час здійснення повноважень з управління майном боржника ліквідатор відкрив депозитний рахунок та короткостроково розміщував грошові кошти, що дозволило отримувати прибуток від активів боржника, в тому числі шляхом отримання процентів за короткостроковим депозитом, в подальшому з метою максимального погашення кредиторських вимог у справі. Жодних доказів протиправності дій ліквідатора під час відкриття депозитного рахунку та розміщення на ньому грошових коштів боржника або інформації щодо оскарження учасниками справи про банкрутство, кредиторами дій арбітражного керуючого сторонами не надано та матеріали справи не містять.
Більше того, грошові кошти (відсотки за депозитом) є майном боржника та в силу вимог ст. 64 КУПБ спрямовуються на задоволення вимог кредиторів в черговості, визначеній цією статтею.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ліквідатор ТОВ «БНК-Україна» діяв правомірно та в інтересах кредиторів ТОВ «БНК-Україна».
Як встановлено судом, ТОВ «БНК-УКРАЇНА» зазнало збитків (упущеної вигоди) у зв'язку із неправомірною поведінкою АТ «БАНК АЛЬЯНС», які полягають в недоодержаних ТОВ «БНК-УКРАЇНА» доходах із розміщення грошових коштів на умовах Овернайту, які б ТОВ «БНК-УКРАЇНА» одержало, якщо б АТ «БАНК АЛЬЯНС» здійснив своєчасне (24.02.2022 року) повернення коштів у сумі 5 033 700,67 євро, власником яких є Товариство.
При перевірці розрахунку розміру збитків (упущеної вигоди), судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 у справі №914/2450/22(914/3749/23) встановлено обов'язок АТ «БАНК АЛЬЯНС» із повернення коштів із 24.02.2022. З 24.02.2022 відповідач протиправно утримував грошові кошти позивача, а останній не міг отримувати доходи із грошових коштів у сумі 5 033 700,67 євро.
Першим днем розміщення коштів ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на умовах Овернайту відбулось 24 липня 2023, тому суд вважає правильним розрахунок ТОВ «БНК-УКРАЇНА» збитків саме із 24 липня 2023.
Як зазначає позивач у позовній заяві, розмір збитків ТОВ «БНК-УКРАЇНА» у вигляді упущеної вигоди за період із 24.07.2023 по 23.07.2024 становить 22 487 137, 68 грн. Судом встановлено, що у період із 24.07.2024 по 28.07.2024 грошові кошти ТОВ «БНК-УКРАЇНА» перебували на поточному рахунку ТОВ «БНК-УКРАЇНА» не розміщувались на умовах Овернайту, тому цей період в розрахунок упущеної вигоди не включається. 29 липня 2024 між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» укладено Додаткову угоду до Договору банківського рахунку № PRUO-040723/016-151 від 04 липня 2023. Згідно Додатку № 1 до Додаткової угоди від 29.07.2024 до Договору банківського рахунку № PRUO-040723/016-151 від 04 липня 2023 визначено, що ТОВ «БНКУКРАЇНА» дає згоду Банку на договірне списання з рахунку НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_4 в сумі всього залишку коштів із 29.07.2024 кожного дня з 16:45 год по 17:00 год. Тому суд вважає вірним, розрахунок розміру збитків ТОВ «БНК-УКРАЇНА» у вигляді упущеної вигоди окремо за період із 29.07.2024 по 06.08.2024. Розмір збитків за цей період (із 29.07.2024 по 06.08.2024) становить 476 549,14 грн.
Як встановлено із матеріалів справи, 07.08.2024 на рахунок ТОВ «БНК-УКРАЇНА» приватним виконавцем виконавчого органу м. Києва Корольовим М.А. в рахунок часткового виконання рішення суду у справі №914/2450/22 (914/3749/23) перераховано грошові кошти, які становили еквівалент 5 016 625,69 євро. В подальшому, 13.08.2024 на користь ТОВ «БНК-УКРАЇНА» в рахунок часткового виконання рішення суду у справі №914/2450/22 (914/3749/23), приватним виконавчого органу м. Києва Корольовим М.А. перераховано грошові кошти, які становили еквівалент 17 074,98 євро. Тому, суд вважає вважає вірним розрахунок розміру збитків ТОВ «БНК-УКРАЇНА» у вигляді упущеної вигоди за період із 07.08.2024 по 12.08.2024, який становить 970,62 грн.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 у справі №914/2450/22 (914/3749/23) виконане, а сума основного боргу повністю погашена 13.08.2024.
ТОВ «БНК-УКРАЇНА» ніс збитки у вигляді упущеної вигоди, яка полягала в недоотриманих доходах у вигляді процентів за Овернайтом, до моменту повного виконання рішення в примусовому порядку, тобто до 13.08.2024.
Як зазначає позивач, загальна сума витрат за обслуговування рахунку за період із 24 липня 2023 року по 12 серпня 2024 року становила 6 999,00 грн., та не включається до загальної суми розрахованих збитків.
Враховуючи наведене, загальний розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, яка полягає в недоотриманих доходах, які б позивач отримав за умови повернення коштів відповідачем за період із 24 липня 2023 року по 12 серпня 2024 року (за винятком періоду із 24.07.2024 по 28.07.2024) становить 22 957 658,44 грн.
Щодо вини відповідача судом встановлено, що ТОВ «БНК-УКРАЇНА» неодноразово зверталось до АТ «БАНК АЛЬЯНС» з проханням здійсненими повернення грошових коштів, які безпідставно утримувались останнім. 07.04.2022 позивач звернувся до АТ «БАНК АЛЬЯНС» листом з проханням здійснити повернення коштів на банківський рахунок ТОВ «БНК-УКРАЇНА». Листом від 28.04.2022 за № 01-418 АТ «БАНК АЛЬЯНС» повідомив позивача, що АТ «БАНК АЛЬЯНС» надіслав до відповідних банків кореспондентів запит щодо розшуку та уточнення знаходження коштів по даному запиту, а також повідомив, що відповідь станом на 28 квітня 2022 не отримана. Також, 28.04.2022 листом №01-416 АТ «БАНК АЛЬЯНС», повідомив позивача про відмову в підтримані ділових відносин на підставі вимог абзацу третього частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» на 28 квітня 2022 р. Дата відмови: 28.04.2022. 14 червня 2022 позивач звернувся повторно до АТ «БАНК АЛЬЯНС» з листом-вимогою щодо вчинення дій стосовно повернення коштів в сумі 4 025 635,67 євро та 1 008 065,00 євро, які повинні були бути повернені на рахунок ТОВ «БНК-УКРАЇНА» 24.02.2022. Відповіді на вказаний лист від відповідача не надходило.
05 вересня 2022 позивач звернувся до АТ «БАНК АЛЬЯНС» з листом № 05.09.2022 за № 0802 про надання підтверджень про виконання SWIFT-інструкцій та зарахування коштів на рахунок ЗАТ «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ». 11 жовтня 2022 листом № 19/2780-БТ відповідачем відмовлено позивачу в наданні вказаної інформації, з огляду на те, що ділові відносини з ТОВ «БНК-УКРАЇНА» припинені, а банківські рахунки закриті, відтак в банку відсутні будь-які правові підстави для надання інформації, що становить банківську таємницю.
У ліквідаційній процедурі ліквідатором ТОВ «БНК-УКРАЇНА» відправлено запит вих. № 01-27/914/2450/22/216 від 23.06.2023 до АТ «БАНК АЛЬЯНС» про надання інформації та документів з вимогою надати копію договору банківського рахунку укладеного між ТОВ «БНКУКРАЇНА» та АТ «БАНК АЛЬЯНС» на підставі яких відкритий банківський рахунок/ рахунки (включно із всіма додатками, додатковими угодами, актами прийманняпередачі) та зазначити строк дії такого договору, повідомити про перелік документів, які слід подати ліквідатору ТОВ «БНК-УКРАЇНА» для закриття рахунку/рахунків ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та АТ «БАНК АЛЬЯНС». 12 липня 2023 АТ «БАНК АЛЬЯНС» листом № 19.2/1811-БТ повідомлено позивача про те, що Банком прийнято рішення про розірвання договірних відносин з ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та закриття рахунків відкритих на підставі Договору банківського рахунка в односторонньому порядку.
Таким чином, позивач неодноразово вчиняв заходи для повернення коштів, відповідачем, однак останній не надав інформації щодо утримання коштів на власному позабалансовому рахунку.
Позивач зазначав, що про факт безпідставного утримування коштів позивачу стало відомо із листа АТ «БАНК АЛЬЯНС» вих. № 007/3008-БТ від 01.11.2022, направленого на адресу Національного банку України, з якого вбачається, що у додатках до цього листа надається витяг з виписки по рахунку НОМЕР_5 з наявною інформацією щодо зарахування коштів, що були попередньо списані з поточного рахунку клієнта 23.02.2022, подальше списання не відбувалось. Також, АТ «БАНК АЛЬЯНС» до листа з вих. № 007/3008-БТ від 01.11.2022 надано витяг з виписки по рахунку НОМЕР_5 з наявною інформацією щодо зарахування коштів, що належать ТОВ «БНК-УКРАЇНА», який підтверджує, що кошти знаходяться на позабалансовому рахунку АТ «БАНК АЛЬЯНС». Кошти за невиконаними платіжними інструкціями знаходяться на позабалансовому рахунку в АТ «БАНК АЛЬЯНС» з 24.02.2022.
Таким чином, доказами, що наявні в матеріалах справи підтверджується, що відповідач неправомірно та безпідставно ухилявся від повернення грошових коштів позивачу протягом тривалого часу, а їх неповернення було неправомірною поведінкою, що стало підставою для звернення позивача до суду та стягнення таких коштів в судовомк порядку.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у прийнятих ним постановах, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збиткам виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Як вбачається з матеріалів справи, починаючи із 24 липня 2023, грошові кошти ТОВ «БНК-УКРАЇНА» розміщувались на умовах Овернайту, за результатами такого розміщення ТОВ «БНК-УКРАЇНА» нараховувались проценти за користування ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК».
Як видно із Виписки за період із 24.07.2023 по 17.02.2025, позивач отримував дохід: - із 24.07.2023 по 12.08.2024 року (із суми коштів без врахування 5 033 700,67 євро, які незаконно утримувались відповідачем); - із 12.08.2024 року (після повернення позивачу 5 033 700,67 євро).
Таким чином, протиправна поведінка відповідача призвела до недоотриманих доходів позивача, відтак існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою (безпідставним утриманням коштів) і наслідком (заподіянням збитків у вигляді упущеної вигоди).
Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частини другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Велика Палата Верховного суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 визначила, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №908/2261/17, від 31.07.2019 у справі №910/15865/14 за відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в даній позовній заяві, позивачем доведено наявність всіх чотирьох елементів для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, а саме: - протиправної поведінки АТ «БАНК АЛЬЯНС», яка полягала в протиправному утриманні коштів ТОВ «БНК-УКРАЇНА»; - збитків, заподіяних відповідачем (АТ «БАНК АЛЬЯНС») у вигляді недоотриманих доходів (упущеної вигоди) ТОВ «БНК-УКРАЇНА», які б ТОВ «БНК-УКРАЇНА» реально отримало в разі своєчасного повернення коштів; - причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками, який полягає в тому, що саме неповернення АТ «БАНК АЛЬЯНС» коштів ТОВ «БНК-УКРАЇНА» зумовило неотримання коштів у вигляді упущеної вигоди; - вини особи, АТ «БАНК АЛЬЯНС» у заподіяні збитків - попри те, що позивач вживав всіх заходів, спрямованих на повернення коштів, АТ «БАНК АЛЬЯНС» не повертав майно, натомість прийняв рішення про розірвання договірних відносин з ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та закрив рахунки позивача, відкриті на підставі Договору банківського рахунка в односторонньому порядку, а кошти були отримані позивачем в порядку примусового стягнення рішення суду у справі №914/2450/22 (914/3749/23), що залишене в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій після його оскарження відповідачем, що в сукупності свідчить про наявність вини відповідача. Крім того, наявність вини відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю у розмірі 275 491,90 грн сплаченого судового збору.
Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи сторонами не було заявлено та понесено.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) 22 957 658,44 грн заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди та 275 491,90 грн судового збору.
Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складений 06.06.2025.
Суддя Чорній Л.З.