вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.05.2025м. ДніпроСправа № 904/4127/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Бова Я.О.;
від відповідача: Балдинюк М.Ю.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення заборгованості в загальному розмірі ?326945399,49грн з якої: 310005609,36грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії, 3910922,06грн трьох відсотків річних, 13028868,07грн інфляційних втрат. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0147-02024-ПП від 01.01.2024 в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги з передачі електричної енергії з травня 2024 року по лютий 2025 року, з урахуванням актів коригування до актів-приймання передачі наданих послуг з січня по грудень 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.10.2024.
09.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що зобов'язання користувача зі сплати планових платежів існує лише впродовж розрахункового періоду, тобто закінчується в останній календарний день розрахункового місяця, а зобов'язання зі здійснення фактичної оплати розпочинається у строк, встановлений пунктом 6.4 договору, тобто з моменту отримання акту приймання-передачі послуги. Крім того, у позивача відсутні підстави для нарахування трьох відсотків річних та інфляційних витрат на заборгованість за грошовим зобов'язанням з попередньої оплати вартості послуги за правилами статті 625 Цивільного кодексу України. Разом з тим наголошує, що позивач не має права вимагати від відповідача виконання зобов'язань з оплати послуги з передачі електричної енергії у зв'язку з тим, що строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати за період січня-квітня 2024 року, відповідно до позовних вимог не настав через відкладення цього строку до відповідно до часу, протягом якого діють форс-мажорні обставини на підставі пункту 11.1 договору. Також вважає, що розрахунок штрафних санкцій виконано неправильно.
11.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що всі нарахування проводяться у хронологічній послідовності за наростаючим підсумком, на підставі чого позивачем здійснено такі розрахунки. Також вказує, що нараховані позивачем три відсотки річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а є особливою мірою відповідальності відповідача за прострочення строків сплати як за планові обсяги, за акти приймання-передачі послуг, так і за акти коригування, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, та отримання компенсації за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати позивачу. Разом з тим, посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин жодним чином не впливає на предмет розгляду даної справи по суті, оскільки предметом є стягнення з відповідача основного боргу, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, що передбачено спеціальним нормативним документом - постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року №766" №413 від 26.04.2022, та відповідною судовою практикою.
14.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 відкладено підготовче засідання на 12.11.2024.
12.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
В своїх запереченнях відповідач зазначає, що відповідно до пункту 6.4 договору оплата послуг за цим договором здійснюється у різні етапи. За кожним етапом окремо встановлюється строк для сплати, а у випадку несвоєчасної оплати, строк прострочення вираховується також окремо відповідно до строків зазначених у пункті 6.4 договору, а отже відповідальність відповідача у вигляді трьох відсотків річних та інфляційних вираховується за кожним етапом окремо. Відповідач вважає, що у задоволені вимог на суму на 12429627,79грн слід відмовити у зв'язку з відсутністю порушеного права позивача на момент подання позову.
Також, 12.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 10.12.2024.
09.12.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №904/4127/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/2345/24.
10.12.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 відкладено підготовче засідання на 19.12.2024.
16.12.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
18.12.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з відповідача 212942746,12грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії, 2020692,82грн трьох відсотків річних, 6592900,37грн інфляційних втрат та 847840,00грн судових витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про зупинення провадження у справі №904/4127/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/2345/24. Зупинено провадження у справі №904/4127/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/2345/24. Зобов'язано сторони повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі.
10.02.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Також, 10.02.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з відповідача 212942746,12грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії, 2885791,71грн трьох відсотків річних, 9248689,33грн інфляційних втрат та 847840,00грн судових витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.04.2025.
24.03.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з відповідача 310005609,36грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії, 4068384,62грн трьох відсотків річних, 13722573,44грн інфляційних втрат та 847840,00грн судових витрат по сплаті судового збору.
26.03.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 по справі №904/2345/24.
31.03.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якому він просить відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.
01.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли письмові пояснення з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 по справі №904/2345/24.
У судовому засіданні 01.04.2025 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про оголошення перерви для перевірки розрахунку позовних вимог.
Також, у судовому засіданні 01.04.2025 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про оголошення перерви для підготовки контррозрахунку.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2025 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 15.04.2025.
02.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла уточнена заява про збільшення розміру позовних вимог №01/20503 від 02.04.2025, відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з відповідача 310005609,36грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії, 3910922,06грн трьох відсотків річних, 13028868,07грн інфляційних втрат та 847840,00грн судових витрат по сплаті судового збору.
08.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення з урахуванням заперечень відповідача на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
14.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум, до яких відповідачем надано контррозрахунок основного боргу, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про збільшення розміру позовних вимог №01/20503 від 02.04.2025 (яка є остаточною редакцією позовних вимог, визначених позивачем), закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.04.2025.
25.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про розстрочення виконання рішення.
29.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.
За результатами судового засідання 30.04.2025 оголошено перерву до 27.05.2025.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 27.05.2025 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
01.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - оператор системи передачі (ОСП), виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - користувач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0147-02024-ПП (далі - договір) шляхом приєднання відповідача до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, умови якого затверджено наказом Національної енергетичної компанії "Укренерго" №549 від 03.10.2023.
Приписами пункту 1.1 договору встановлено, що цей договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою - приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору ОСП за цим договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору; послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.
Пунктом 2.2 договору визначено, що сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, КСП, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
За змістом пункту 4.1 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді; на вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України; тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті http://ua.energy/.
Ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік (пункт 4.3 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги.
Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних адміністратора комерційного обліку (АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії;
Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП.
Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (пункт 6.1 договору).
За змістом пункту 6.2 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
У разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу, згідно з рішенням НКРЕКП про зміну тарифу (пункт 6.3 договору).
Пунктом 6.4 договору визначено, що користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місця, наступного за розрахунком (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10-ти календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання користувачем.
Згідно з пунктом 6.5 договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в акті коригування.
Відповідно до пункту 6.7 договору розрахунки за ним здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі на банківські рахунки сторін, що зазначені в цьому договорі.
Пунктом 10.1 договору визначено, що ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої послуги та в строк до 30-го числа місяця наступного за звітним кварталом відповідно до форми, наведеної в додатку 3 до цього договору, надсилає його користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані зі своєї сторони.
Користувач протягом 3-х робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує та повертає один примірник ОСП. У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між сторонами користувач має право протягом 3 робочих днів з моменту отримання акта звірки розрахунків наданої послуги відобразити такі розбіжності із відповідним обґрунтуванням в отриманому акті звірки, підписати та повернути його ОСП. Якщо сторони не дійшли згоди, розбіжності та суперечки вирішуються у порядку, встановленому главою 12 цього договору.
Згідно з пунктом 10.2 договору у разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги ОСП направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості користувачем ОСП має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги відповідно до вимог КСП.
Відповідно до пункту 10.3 договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання цього договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Згідно з пунктом 14.1 договору останній набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП і діє до 31-го грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.
На виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу наступні рахунки-фактури:
- №ПР-0014013/0147-02024-ПП від 15.05.2024 за травень 2024 року на суму 11452486,02грн (з ПДВ);
- №ПР-0014486/0147-02024-ПП від 25.05.2024 за травень 2024 року на суму 12608509,84грн (з ПДВ);
- №ПР-0014961/0147-02024-ПП від 05.06.2024 за травень 2024 року на суму 11580560,00грн (з ПДВ);
- №ПР-0015945/0147-02024-ПП від 15.06.2024 за червень 2024 року на суму 10769489,64грн (з ПДВ);
- №ПР-0016417/0147-02024-ПП від 25.06.2024 за червень 2024 року на суму 10710204,38грн (з ПДВ);
- №ПР-0016893/0147-02024-ПП від 05.07.2024 за червень 2024 року на суму 9657197,17грн (з ПДВ);
- №ПР-0017874/0147-02024-ПП від 15.07.2024 за липень 2024 року на суму 10463414,63грн (з ПДВ);
- №ПР-0018353/0147-02024-ПП від 25.07.2024 за липень 2024 року на суму 11415714,67грн (з ПДВ);
- №ПР-0018842/0147-02024-ПП від 05.08.2024 за липень 2024 року на суму 10611066,43грн (з ПДВ);
- №ПР-0019842/0147-02024-ПП від 15.08.2024 за серпень 2024 року на суму 9119511,44грн (з ПДВ);
- №ПР-0020330/0147-02024-ПП від 25.08.2024 за серпень 2024 року на суму 8638848,49грн (з ПДВ);
- №ПР-0020829/0147-02024-ПП від 05.09.2024 за серпень 2024 року на суму 9276999,10грн (з ПДВ);
- №ПР-0021343/0147-02024-ПП від 11.09.2024 за серпень 2024 року на суму 340113097,41грн (з ПДВ);
- №ПР-0022855/0147-02024-ПП від 05.10.2024 за вересень 2024 року на суму 6384090,02грн (з ПДВ);
- №ПР-0024843/0147-02024-ПП від 05.11.2024 за жовтень 2024 року на суму 11721193,46грн (з ПДВ);
- №ПР-0026854/0147-02024-ПП від 05.12.2024 за листопад 2024 року на суму 11257465,88грн (з ПДВ);
- №ПР-0028361/0147-02024-ПП від 15.12.2024 за грудень 2024 року на суму 11210908,18грн (з ПДВ);
- №ПР-0028873/0147-02024-ПП від 24.12.2024 за грудень 2024 року на суму 10957209,79грн (з ПДВ);
- №ПР-0029384/0147-02024-ПП від 05.01.2025 за грудень 2024 року на суму 10739118,22грн (з ПДВ);
- №ПР-0029907/0147-02024-ПП від 11.01.2025 за грудень 2024 року на суму 432348442,11грн (з ПДВ);
- №ПР-0030430/0147-02024-ПП від 15.01.2025 за січень 2025 року на суму 12309595,12грн (з ПДВ);
- №ПР-0030927/0147-02024-ПП від 25.01.2025 за січень 2025 року на суму 12667880,46грн (з ПДВ);
- №ПР-0031432/0147-02024-ПП від 05.02.2025 за січень 2025 року на суму 14029771,42грн (з ПДВ);
- №ПР-0031947/0147-02024-ПП від 11.02.2025 за січень 2025 року на суму 443081551,75грн (з ПДВ);
- №ПР-0032474/0147-02024-ПП від 14.02.2025 за лютий 2025 року на суму 11197257,73грн (з ПДВ);
- №ПР-0032971/0147-02024-ПП від 25.02.2025 за лютий 2025 року на суму 12754668,24грн (з ПДВ);
- №ПР-0033481/0147-02024-ПП від 05.03.2025 за лютий 2025 року на суму 10363292,29грн (з ПДВ);
- №ПР-0034001/0147-02024-ПП від 11.03.2025 за лютий 2025 року на суму 447541734,24грн (з ПДВ) (а.с. 38-49, 218-224 том 1, 50-61 том 2).
На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги з передачі електричної енергії за період з травня 2024 року по лютий 2025 року та з урахуванням актів коригування наданих послуг з січня по грудень 2024 року на загальну суму 310005609,36грн. На підтвердження чого, позивачем надано до матеріалів справи акти приймання-передачі послуг та акти-коригування:
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0003854 від 31.05.2024 за травень 2024 року на суму 35641555,86грн (з ПДВ);
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0004374 від 30.06.2024 за червень 2024 року на суму 32058080,88грн (з ПДВ);
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0004910 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 34566894,19грн (з ПДВ);
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0005449 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 28388832,30грн (з ПДВ);
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0006033 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 22175614,57грн (з ПДВ);
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0006571 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 23888090,04грн (з ПДВ);
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-00067153 від 30.11.2024 за листопад 2024 року на суму 27754059,90грн (з ПДВ);
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0007772 від 31.12.2024 за грудень 2024 року на суму 30834750,01грн (з ПДВ);
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0008337 від 31.01.2025 за січень 2025 року на суму 34967125,51грн (з ПДВ);
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0008889 від 28.02.2025 за лютий 2025 року на суму 31292841,48грн (з ПДВ);
- акт коригування №ПРА_К-0004076 від 30.05.2024 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0001750 від 31.01.2024 на суму 59429980,86грн;
- акт коригування №ПРА_К-0004734 від 13.06.2024 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0002268 від 29.02.2024 на суму 53770179,73грн;
- акт коригування №ПРА_К-0005457 від 25.06.2024 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0002822 від 31.03.2024 на суму 53706609,25грн;
- акт коригування №ПРА_К-0006096 від 04.07.2024 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0003340 від 30.04.2024 на суму 37078445,82грн;
- акт коригування №ПРА_К-0006596 від 25.06.2024 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0003854 від 31.05.2024 на суму 40114074,38грн;
- акт коригування №ПРА_К-0007538 від 21.10.2024 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0004910 від 31.07.2024 на суму 34567201,19грн;
- акт коригування №ПРА_К-0007654 від 05.11.2024 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0005449 від 31.08.2024 на суму 28392097,60грн;
- акт коригування №ПРА_К-0007759 від 05.12.2024 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0006033 від 30.09.2024 на суму 22175154,72грн;
- акт коригування №ПРА_К-0007929 від 03.01.2025 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-00066571 від 31.10.2024 на суму 23901007,86грн;
- акт коригування №ПРА_К-0008392 від 03.03.2025 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0007772 від 31.12.2024 на суму 30820066,97грн;
- акт коригування №ПРА_К-0008682 від 10.03.2025 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0001750 від 31.01.2024 на суму 59422566,71грн (з урахуванням акту коригування №ПРА_К-0004076 від 30.05.2024);
- акт коригування №ПРА_К-0008798 від 12.03.2025 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0002268 від 29.02.2024 на суму 53761342,25грн (з урахуванням акту коригування №ПРА_К-0004734 від 13.06.2024);
- акт коригування №ПРА_К-0008887 від 14.03.2025 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0004910 від 31.07.2024 на суму 34555622,33грн (з урахуванням акту коригування №ПРА_К-0007538 від 21.10.2024);
- акт коригування №ПРА_К-0008972 від 17.03.2025 до акту приймання-передачі послуг №ПРА-0003854 від 31.05.2024 на суму 40111816,33грн (з урахуванням акту коригування №ПРА_К-0006596 від 09.07.2024) (а.с. 58-62, 211-216, 225-230 том 1, 40-48 том 2).
Відповідач здійснив часткову оплату, що підтверджується копіями платіжних інструкцій:
- платіжна інструкція №3638830 від 11.09.2024 на суму 4472518,52грн;
- платіжна інструкція №3638831 від 11.09.2024 на суму 4165564,40грн;
- платіжна інструкція №3638832 від 11.09.2024 на суму 3791544,87грн;
- платіжна інструкція №3870083 від 28.02.2025 на суму 12917,82грн;
- платіжна інструкція №3750596 від 29.11.2024 на суму 307,00грн;
- платіжна інструкція №3789355 від 31.12.2024 на суму 3625,30грн (а.с. 103-105 том 1, 148-150 том 2).
Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за надані послуги з передачі електричної енергії за період з травня 2024 року по лютий 2025 року здійснив часткову оплату наданих послуг, у зв'язку із чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 310005609,36грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено вимогу за Вих.№01/43905 від 17.07.2024 про сплату основної заборгованості (а.с. 74, 75 том 1).
Однак, на момент звернення до суду з позовною заявою, вимога не задоволена та заборгованість відповідачем не погашена.
Зазначене і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача за публічним договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0147-02024-ПП від 01.01.2024 основної заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання за надані послуги.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних із встановленням факту надання послуг та порушення відповідачем домовленості з оплати вартості даних послуг на обумовлену суму, правомірність нарахування штрафних санкцій, наявність сплати відповідачем наданих послуг.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 174, 193 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів наданих послуг.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов'язань.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послуги відповідає обов'язок користувача оплатити вартість наданих послуг.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Враховуючи умови договору строк оплати наданих послуг з урахуванням актів коригування є таким, що настав.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першої та третьої статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження своєчасної оплати наданих послуг на суму 310005609,36грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за надані послуги з передачі електричної енергії за період з травня 2024 року по лютий 2025 року в сумі 310005609,36грн слід визнати обґрунтованими.
Однак, як свідчать наявні у справі докази, відповідач здійснив часткове погашення основної заборгованості на суму 12446117,91грн згідно з платіжними інструкціями:
- платіжна інструкція №3638830 від 11.09.2024 на суму 4472518,52грн;
- платіжна інструкція №3638831 від 11.09.2024 на суму 4165564,40грн;
- платіжна інструкція №3638832 від 11.09.2024 на суму 3791544,87грн;
- платіжна інструкція №3870083 від 28.02.2025 на суму 12917,82грн;
- платіжна інструкція №3750596 від 29.11.2024 на суму 307,00грн;
- платіжна інструкція №3789355 від 31.12.2024 на суму 3625,30грн (а.с. 103-105 том 1, 148-150 том 2).
Таким чином, враховуючи заборгованість у загальній сумі 310005609,36грн, яка виникла у хронологічній послідовності за наростаючим підсумком за надані послуги з передачі електричної енергії з травня 2024 року по лютий 2025 року, з урахуванням актів коригування до актів-приймання передачі наданих послуг з січня по грудень 2024 року, а також часткову оплату відповідачем за надані послуги, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з передачі електричної енергії підлягають частковому задоволенню у сумі 297559491,45грн.
Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних у сумі 3910922,06грн за загальний період з 16.08.2024 по 18.03.2025 та інфляційні втрати у сумі 13028868,07грн за загальний період з вересня 2024 року по лютий 2025 року, які розраховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до розрахунку (а.с. 94-102 том 2).
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних судом встановлено, що позивачем вірно визначено розмір основного боргу та не враховано наступні положення законодавства.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п'ята статті 254 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, здійсненних відповідачем оплат та меж позовних вимог, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних у загальному розмірі 3676767,67грн за загальний період з 16.07.2024 по 18.03.2025.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у загальній сумі 13028868,07грн за загальний період з вересня 2024 року по лютий 2025 року.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем допущено ті самі помилки, як і при розрахунку трьох відсотків річних.
З огляду на викладене, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у загальному розмірі 12311867,04грн за загальний період з вересня 2024 року по лютий 2025 року.
Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Згідно з частиною третьою статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також, згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Загальний лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1від 28.02.2022, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за договором, що пов'язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Тож, зазначений лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).
З огляду на викладене, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, а тому відхиляються господарським судом.
За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 297559491,45грн основної заборгованості, 3676767,67грн трьох відсотків річних та 12311867,04грн інфляційних втрат.
Стосовно інших доводів позивача і відповідача суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення на 12 місяців суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно з частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Звертаючись із заявою про розстрочення виконання судового рішення у цій справі, відповідач вказує, що під час виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, мали місце виняткові обставини, які утворились не внаслідок його власної господарської діяльності та недбалого, нераціонального господарювання, а в силу об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, передбачити чи попередити які відповідач був не в змозі, адже їх виникнення не залежало від волі останнього, а саме військова агресія російської федерації.
Крім того наголошує, що станом на 01.02.2025, дебіторська заборгованість споживачів складає 1556874337,85грн. Окремо вказує, що внаслідок міграції, падіння реальних доходів, зростання безробіття сплата за електричну енергію не є пріоритетними платежами, що у свою чергу має наслідком неотримання коштів за вже поставлений відповідачем товар, та в свою чергу спровокувало не можливість виконання останнім своїх зобов'язань.
Разом з тим повідомляє, що додатковим джерелом погашення заборгованості після розстрочення виконання судового рішення у даній справі, стануть кошти, які будуть стягнуті з боржників відповідача в примусовому порядку в рамках відкритих виконавчих проваджень.
Таким чином, відповідач протягом року зможе накопичити кошти з метою погашення заборгованості за рішенням суду у справі у справі №904/4127/24.
Правовий аналіз статті 239 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість відстрочення виконання рішення, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених сум, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
В силу приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання або погіршення його матеріального стану, саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору. Наведені ним аргументи проти задоволення заяви відповідача не підтверджені доказами.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє клопотання відповідача та розстрочує виконання рішення суду на 12 місяців.
Суд зазначає, що такий строк розстрочення виконання рішення не є надмірно тривалим, не суперечить вимогам розумного строку і створить умови для добровільного виконання боржником судового рішення, з урахуванням його реального майнового стану.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин судовий збір покладається на відповідача у сумі 847840,00грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 328, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення заборгованості в загальному розмірі ?326945399,49грн з якої: 310005609,36грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії, 3910922,06грн трьох відсотків річних, 13028868,07грн інфляційних втрат - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, ідентифікаційний код 42086719) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) 297559491,45грн - основної заборгованості, 3676767,67грн - трьох відсотків річних, 12311867,04грн - інфляційних втрат та 847840,00грн - витрат по сплаті судового збору.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 12446117,91грн - основної заборгованості, 234154,39грн - трьох відсотків річних та 717001,03грн - інфляційних втрат.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про розстрочення виконання судового рішення у справі №904/4127/24 задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2025 у справі №904/4127/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, ідентифікаційний код 42086719) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) 297559491,45грн - основної заборгованості, 3676767,67грн - трьох відсотків річних, 12311867,04грн - інфляційних втрат та 847840,00грн - витрат по сплаті судового збору, шляхом здійснення наступних платежів:
- 26199663,92грн до 27.06.2025;
- 26199663,84грн до 27.07.2025;
- 26199663,84грн до 27.08.2025;
- 26199663,84грн до 27.09.2025;
- 26199663,84грн до 27.10.2025;
- 26199663,84грн до 27.11.2025;
- 26199663,84грн до 27.12.2025;
- 26199663,84грн до 27.01.2026;
- 26199663,84грн до 27.02.2026;
- 26199663,84грн до 27.03.2026;
- 26199663,84грн до 27.04.2026;
- 26199663,84грн до 27.05.2026.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 06.06.2025.
Суддя В.О. Татарчук