Справа № 640/1769/22 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.
05 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
11 січня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Опанасик Владислав Володимирович звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про:
- визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16 грудня 2021 року №2600-0603-8/203051 сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 22743,12 грн;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 22743,12 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2206867790.1 від 22 липня 2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа №640/1769/22 надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 11 грудня 2023 року справу №640/1769/22 прийнято до провадження суддею Жук Р.В. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у сформуванні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві сплаченого ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 22743,12 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 22743,12 грн, сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу від 22 липня 2021 року, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є., зареєстрованого в реєстрі за №2049. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 2274,31 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, врахуючи позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25 листопаді 2021 року у справі №280/9714/20, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано відповідачу всі передбачені чинним законодавством документи, що підтверджують придбання житла вперше та, відповідно, наявність права на звільненні від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у складанні і направленні до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення коштів є протиправним.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - апелянт) звернулося до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовної заяви. Апелянт вважає, що позивач сплативши збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна і не скористалася правом, яке дозволяє звільнення від сплати згідно Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Опанасиком В.В. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято правомірно, а апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом частини першої статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, мотивуючи це слідуючим.
З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. та зареєстрований у реєстрі за №2049, відповідно до умов якого продавець продав (передав у власність), а покупець купила (прийняла у власність) квартиру АДРЕСА_2 (пункт 1.1. договору).
Згідно пункту 2.1. договору за домовленістю сторін, продаж квартири вчиняється за ціною 2088240,00 грн, яка має бути сплаченою покупцем до укладення сторонами цього договору на поточний рахунок продавця, зазначений в статті 9 цього договору. Зазначена ціна відповідає волевиявленню учасників цього правочину, є остаточною і змінам після його укладення не підлягає, водночас, балансова вартість квартири згідно пункту 1.4. договору становить 2274312,00 грн.
Під час посвідчення договору купівлі-продажу позивач ОСОБА_1 сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 22743,12 грн, що підтверджується квитанцією від 22 липня 2021 року №0.0.2206867790.1, призначення платежу: "101:2423206169:24140500: сплата збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна: ОСОБА_1 . АДРЕСА_1 ".
Згідно довідки про неучасть в приватизації житла державного житлового фонду, виданої Брусилівською селищною радою Житомирського району Житомирської області від 29 листопада 2021 року №1366, ОСОБА_1 , 1966 року народження, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до записів книг обліку видачі ордерів жителям смт Брусилів Брусилівської селищної ради за 1993-2021 роки, не приймала участь в приватизації житла державного житлового фонду у період з 30 листопада 1993 року по 26 листопада 2021 року за адресою: АДРЕСА_3 .
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб'єкта №288278316 від 02 грудня 2021 року вбачається, що за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстрована квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 липня 2021 року №2049. Інші відомості щодо реєстрації права власності на інше нерухоме майно за ОСОБА_1 в Інформації відсутні.
06 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просила сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення їй, - ОСОБА_1 , з державного бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 22743,12 грн.
До вищезазначеної заяви було долучено: копію договору про надання правової допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію договору купівлі-продажу квартири від 22 липня 2021 року; копію квитанції №0.0.2206867790.1 від 22 липня 2021 року про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02 грудня 2021 року №288278316; заяву ОСОБА_1 від 06 грудня 2021 року та копію довідки від 29 листопада 2021 року №1366.
Листом від 16 грудня 2021 року №2600-0603-8/203051 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило представника ОСОБА_1 про відсутність підстав для формування та подання до органів Казначейства подання про повернення сплаченого збору, посилаючись на положення Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також на пункт 152 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Вважаючи оспорюване рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, адвокат Опанасик В.В., - представник ОСОБА_1 , звернувся до суду з даним позовом.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 8 частини першої статті 2 Закону №400/97-ВР об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
У пункті 2 Порядку №1740 встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 151 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Згідно підпункту "в" пункту 152 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
У пункті 15-3 Порядку №1740 (в редакції, яка діяла на момент придбання позивачем нерухомого майна) зазначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що за умови отримання від фізичної особи, зазначених у підпункті "в" пункту 152 Порядку №1740 документів, нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 153 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа має право скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені, зокрема, підпунктом "в" пункту 152 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок розроблений на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року №787.
Відповідно до абзацу першого, другого пункту 5 розділу І Порядку №787 в редакції на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою від 06 грудня 2021 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Пунктом 18 Порядку №1740 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Відшкодування сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі повернення оператором стільникового рухомого зв'язку користувачу (споживачу) невикористаних ним коштів (частки) за попередньо оплачені послуги стільникового рухомого зв'язку, які він не отримував, здійснюється відповідно до пункту 1516 цього Порядку.
Згідно частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що факт придбання нерухомого майна вперше позивач ОСОБА_1 підтверджує довідкою про неучасть в приватизації житла державного житлового фонду, виданою Брусилівською селищною радою Житомирського району Житомирської області від 29 листопада 2021 року №1366 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб'єкта №288278316 від 02 грудня 2021 року.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що вищезазначені документи були подані представником позивача ОСОБА_1 до територіального управління Пенсійного фонду України, а відповідачем під час розгляду даної справи не надано до судів будь-яких належних та допустимих доказів на спростування чи заперечення даних обставин.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивачем ОСОБА_1 доведено наявність в неї пільги при сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як така, що придбала житло вперше, сплачений нею збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за наслідками укладання договору купівлі-продажу квартири підлягає поверненню.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що судом першої інстанції належним чином захищено порушені права ОСОБА_1 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення позивачу помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 22743,12 грн, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом в спірному випадку є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладений обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі №280/9714/20.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 прийнято у відповідності до вимог законодавства, а доводи апелянта Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Щодо задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі у розмірі 2274,31 грн, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне адміністративне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 КАС України).
Згідно частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (пункт 1 частини третьої статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четвертої статті 134 КАС України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як вбачається з матеріалів справи, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що 01 грудня 2021 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням "ЕСКВАЙРО" укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого Об'єднання зобов'язується надавати правову допомогу Клієнту з метою захисту інтересів клієнта адвокатом в якості його захисника (відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного процесуального кодексу України, КАС України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження", Митного кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України тощо) та представника зі всіма правами, що має Клієнт (пункт 1 договору).
Згідно пункту 3 договору за надання правової допомоги клієнт сплачує Об'єднанню гонорар. Розмір, порядок оплати гонорару та інші фінансові умови погоджуються Сторонами у Додатку №1 до даного Договору.
Згідно Додатку №1 до договору від 01 грудня 2021 року сторони погодили перелік послуг та їх вартість, що надаються Клієнту Адвокатським об'єднанням "ЕКСВАЙРО", а саме: 1) вивчення документів наданих Клієнтом та формування правової позиції щодо повернення Клієнту сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 22743,12 грн на придбання нерухомого майна, вартість послуги 1500,00 грн; 2) збір необхідних документів для формування позовної заяви: консультація Клієнта щодо отримання додаткових документів у Брусилівській селищній раді Житомирського району Житомирської області; складання для Клієнта заяви про повернення помилково сплачених коштів за придбання нерухомого майна для подачі до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вартість послуги 2000,00 грн; 3) отримання витягів щодо нерухомого майна Клієнта, вартість послуги 300,00 грн; 4) підготовка, формування та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяви про повернення помилково сплачених коштів за придбання нерухомого майна у порядку досудового врегулювання спору, вартість послуги 2500,00 грн; 5) підготовка, формування та подання до суду позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії; оплата у банківській установі від імені клієнта судового збору, вартість послуги 5000,00 грн; 6) підготовка формування та подання до суду відповіді на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (за необхідності), вартість послуги 3000,00 грн; 7) моніторинг на веб-сайті Судової влади України та у Єдиному державному реєстрі судових рішень стану розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, інформування про стан розгляду справи Клієнта, вартість послуги 1000,00 грн.
У пункті 2 Додатку №1 до договору зазначено, що клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню "ЕСКВАЙРО" вартість послуг згідно виставленого рахунку протягом 3-х робочих днів з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції у справі за позовом Клієнта до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії. У разі прострочення даного зобов'язання Адвокатське об'єднання "ЕСКВАЙРО" має право на розірвання договору про надання правової допомоги в порядку його пункту 7.3.
Згідно пункту 3 Додатку №1 до договору за результатами наданих послуг сторони підписують Акт наданих послуг. Адвокатське об'єднання "ЕСКВАЙРО" передає клієнту Акт наданих послуг після підписання. У разі неповернення підписаного Акта надання послуг протягом 3-х днів без мотивованих зауважень до нього Клієнтом, такий акт вважається підписаним сторонами, а послуги прийнятим у повному обсязі.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що договір про надання правових послуг підписано сторонами 01 грудня 2021 року, в той час, як довідка про неучасть ОСОБА_1. в приватизації житла державного житлового фонду Брусилівською селищною радою Житомирського району Житомирської області №1366 датована 29 листопада 2021 року, тобто, поза межами строку дії договору, що свідчить про те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено надання їй такої послуги з боку Адвокатського об'єднання "ЕСКВАЙРО".
Більш того, у пункті 2 та 4 Додатку №1 до договору фактично дублюються надані послуги, зокрема, у пункті 2 зазначено, що позивачу надано таку послугу, як "складання для клієнта заяви про повернення помилково сплачених коштів за придбання майна для подачі до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві", а у пункті 4 цього ж Додатку №1 до договору визначено надання такої послуги, як "підготовка, формування та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяви про повернення помилково сплачених коштів за придбання нерухомого майна у порядку досудового врегулювання спору".
Наведене в сукупності унеможливлює стягнення на користь позивача ОСОБА_1 вартості послуг, зазначених у пункті 2 Додатку №1 до договору.
Також, судом першої інстанції правильно звернуто увагу, що моніторинг на веб-сайті Судової влади України та у Єдиному державному реєстрі судових рішень стану розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, інформування про стан розгляду справи Клієнта, вартість послуги 1000,00 грн не потребує спеціальних знань у галузі права, а тому, на переконання суду, не може вважатись правовою послугою адвоката клієнтові, відповідно, відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача вартості цієї послуги у 1000,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг оцінена у сумі 12300,00 грн.
За наслідками оцінки співмірності заявленого адвокатом розміру відшкодування витрат на правничу допомогу із обсягом виконаних ним робіт, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2274,31 гривень, а отже апеляційна скарга в даній частині не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №640/1769/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Ю.К. Черпак