П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/29172/24
Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Хлімоненкова М.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 28.03.2025 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_1 про:
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168) у розмірі до 100 000 грн. за період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року включно, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до п.1 Постанови №168 у розмірі до 100 000 грн. на місяць за період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року включно, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року позивач, перебуваючи у відрядженні у складі в/ч НОМЕР_3 , знаходився у районах проведення воєнних (бойових) дій і приймав безпосередню участь у бойових діях, забезпечуючи здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Втім, у добровільному порядку за вказаний період, тобто, з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року включно, в/ч НОМЕР_3 не надала у встановлений законодавством строк довідку про перебування позивача у районах проведення воєнних (бойових) дій та його безпосередню участь у бойових діях для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв'язку із чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року у справі №420/7249/23 в/ч НОМЕР_3 видано довідку за №313/194 від 09 січня 2024 року про те, що позивач приймав участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року. Вказана довідка була подана позивачем до в/ч НОМЕР_1 . Втім, в/ч НОМЕР_1 відмовила у виплаті додаткової винагороди на період дії воєнного стану за довідкою виданою в/ч НОМЕР_3 від 09 січня 2024 року №313/194, з огляду на відсутність для цього підстав, що на думку позивача є протиправним, посилаючись на наявність довідки від 09 січня 2024 року №313/194 яка є належним та достатнім підтвердження наявності права у позивача на виплату додаткової винагороди у відповідному розмірі.
Посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 21 березня 2024 року у справі №560/3159/23, позивач зауважував, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження) журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (зокрема доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надається довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. У підставах про надання такої довідки обов'язково необхідно зазначати вищезазначені документи. Проте у довідці від 09 січня 2024 року № 313/194 наданій до військової частини НОМЕР_1 у підставах зазначено, шо видана на підставі виконання рішення суду. З огляду на це, відповідач вважає, що військова частина НОМЕР_1 не має права виплачувати додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн. відповідно до вказаної довідки.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до п.1 Постанови №168 у розмірі до 100 000 грн. за період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року включно, пропорційно часу його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до п.1 Постанови №168 у розмірі до 100 000 грн. на місяць за період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року включно, пропорційно часу його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням проведених виплат за цей період.
В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем не надано до відповідача належних доказів на підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року, а отже, у військової частини НОМЕР_1 були достатні правові підстави щодо не включення ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, встановлену Постановою №168 за період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року.
У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому немає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 , проходить військову службу у в/ч НОМЕР_4 , яка є структурним підрозділом в/ч НОМЕР_1 та безпосередньо перебуває на фінансовому забезпеченні у в/ч НОМЕР_1 .
09 січня 2024 року в/ч НОМЕР_3 за підписом ТВО командира в/ч НОМЕР_3 видано довідку №313/194, відповідно до якої, солдат ОСОБА_1 у період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року приймав участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період 13 квітня 2022 року - 10 червня 2022 року.
Указана довідка, як вбачається з її змісту, була видана на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі №420/7249/23.
Позивач звернувся до відповідача із зазначеною вище довідкою з метою отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі, збільшеному до 100 000 грн.
Листом від 15 серпня 2024 року №1044/303/9/451, в/ч НОМЕР_1 у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомила, що військовою частиною НОМЕР_1 були надіслані запити до фінансово-економічного управління Повітряних Сил України щодо надання роз'яснення стосовно виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі збільшеному до 100 000 гривень кулеметнику відділення охорони взводу охорони в/ч НОМЕР_4 солдату ОСОБА_1 (перебував на фінансовому забезпеченні в військовій частині НОМЕР_1 ), який був відряджений до в/ч НОМЕР_3 для виконання поставлених завдань, на підставі довідки №313/194 від 09 січня 2024 року виданої в/ч НОМЕР_3 , згідно Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі №400/7249/23.
05 липня 2024 року вх.№4219 до в/ч НОМЕР_1 надійшла відповідь від фінансово-економічного управління Повітряних Сил України щодо вищезазначених запитів в якої зазначено, що підстав для виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, за довідкою №313/194 від 09 січня 2024 року виданою в/ч НОМЕР_3 солдату ОСОБА_1 за період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року не вбачається.
Не погодившись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями у справі №420/7249/23 встановлено, що позивач за період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях або в забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується довідкою виданою на виконання рішення суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, які встановлені відносно позивача у рішенні суду стосовно того, що він у період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях або в забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії фактично суд вважає преюдиційним фактом у цій справі, який не підлягає доказуванню, тому відповідач повинен нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду за спірний період в сумі 100 000 грн. щомісячно з урахуванням раніше виплачених суд, оскільки у рішенні суду по справі №420/7249/23 зазначено, що позивачу за спірний період виплачена додаткова винагорода в сумі 30 000 грн. щомісячно.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77, ч.4 ст. 78 КАС України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", Наказу МВС України №36 від 26 січня 2023 року затверджено порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За приписами ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Указами Президента України від 24 березня 2022 року №64/2022 та №69/2022 на території України введено воєнний стан та оголошена загальна мобілізація.
У зв'язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
28 лютого 2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
Відповідно до п.1 Постанови №168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Крім того, п.1 Постанови №168 з 20 січня 2023 року доповнено наступним абзацом, а саме: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50 000 гривень.
Порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
У постанові від 22 листопада 2023 року у справі №520/690/23 Верховний Суд констатував: "текстуальний виклад цієї частини пункту 1 постанови №168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав".
Конкретизація умов, визначених цитованим положенням п.1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними Постановою від 07 липня 2022 року №793 (застосовується з 24 лютого 2022 року), Постанова №168 доповнена п.2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
Наказом МВС України №36 від 26 січня 2023 року затверджено порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Порядок №36).
Пунктом 1 Порядку №36 встановлено, що він визначає механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постанови №168.
Підпунктом 2 п.3 Порядку №36 встановлено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
До безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових завдань з охорони об'єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;
8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником (п.3 Порядку №36).
Відповідно до п.4 Порядку №36 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах є вищезазначені документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення у справі №420/7249/23, в/ч НОМЕР_3 видано ОСОБА_1 довідку (за формою згідно додатку 1 до доручення МОУ №5718/з від 06 березня 2023 року) про те, що він приймав участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року.
Відповідно ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судовими рішеннями у справі №420/7249/23 встановлено, що позивач за період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях або в забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується довідкою виданою на виконання рішення суду.
Тобто, факт безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій підтверджено матеріалами справи та не спростовано доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на отримання додаткової винагороди за період з 13 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року в сумі 100 000 грн. відповідно до Постанови №168 щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 05 червня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.