П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/6781/24
Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,
повний текст судового рішення
складено 08.11.2024, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року по справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «ЧАПАЄВСЬКЕ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.07.2024 року №1366 та зобов'язання вчинити певні дії, -
Приватне сільськогосподарське підприємство «ЧАПАЄВСЬКЕ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Миколаївській області 04.07.2024 року №1366 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Миколаївській області виключити ПСП «ЧАПАЄВСЬКЕ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для прийняття спірного рішення про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, а також не дотримано процедуру винесення спірного рішення, що свідчить про наявність підстав для його скасування та зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податків.
Представник відповідача подав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що Комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийнято рішення про відповідність Приватного сільськогосподарського підприємства «ЧАПАЄВСЬКЕ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi). Отже, у податкового органу виник сумнів щодо господарської діяльності позивача.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій вказав, що посилання контролюючого органу на аналітично зібрану та опрацьовану узагальнену податкову інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а, отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «ЧАПАЄВСЬКЕ» (вул. Паркова, 13, с. Щасливе, Миколаївська область, Миколаївський район, 57441, ідентифікаційний код 32741475) до Головного управління ДПС в Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасованого Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Миколаївській області від 04.07.2024 року №1366 про відповідність Приватного сільськогосподарського підприємства «ЧАПАЄВСЬКЕ» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Головне управління ДПС в Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) виключити Приватне сільськогосподарське підприємство «ЧАПАЄВСЬКЕ» (вул. Паркова, 13, с. Щасливе, Миколаївська область, Миколаївський район, 57441, ідентифікаційний код 32741475) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнуто на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «ЧАПАЄВСЬКЕ» (вул. Паркова, 13, с. Щасливе, Миколаївська область, Миколаївський район, 57441, ідентифікаційний код 32741475) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 гривень.
На вказане рішення суду Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі №400/6781/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.
Також до суду апеляційної інстанції від представника Головного управління ДПС у Миколаївській області - Ключевської Сніжани Олегівни надійшло клопотання, згідно якого відповідач просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року у справі №400/6781/24, яким закінчено розгляд адміністративної справи; закрити провадження у справі №400/6781/24; повернути сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн.
Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року, закриття провадження у справі №400/6781/24 на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України та повернення сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн. задоволенню не підлягає.
Також колегія суддів вважає, що апеляційна скарга також не підлягає задоволенню.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Приватне сільськогосподарське підприємство «ЧАПАЄВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ - 32741475) є юридичною особою приватного права, зареєстроване 08.12.2003, платник єдиного податку 4 групи, платник ПДВ.
Основним видом економічної діяльності підприємства є КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
04.07.2024 року Комісією Головного управління ДПС в Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято первинне рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1366, у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
11-накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
- постачання в період з 06.01.2024 року по 04.07.2024 року Товару/Послуги з кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг 01.61.
Позивач вважає спірне рішення суб'єкта владних повноважень необґрунтованим, а тому таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Відповідно до вимог п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Згідно з вимогами п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 року №1165 (набрала чинності 01.02.2020 року), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до вимог п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню про закриття провадження у справі, скасування рішення суду першої інстанції та повернення судового збору, колегія суддів виходить з наступного.
Так, в обґрунтування вказаного клопотання сторона відповідача зазначає, що наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України, з огляду на наступне.
Для закриття провадження у відповідності до п.8 ч.1 ст.238 КАС України необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень чи після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №1366 від 04.07.2024 року про відповідність приватного сільськогосподарського підприємства «ЧАПАЄВСЬКЕ» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Проте, 30.01.2025 року позивач повторно подав контролюючому органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності критеріям ризиковості платників податків №1, в якому викладені пояснення та прохання прийняти рішення про невідповідність позивача, критеріям ризиковості платника податку на додану вартість та про виключення позивача з переліку ризикових суб'єктів господарювання (копія зазначеного повідомлення надається).
04.02.2025 року за наслідками розгляду поданих пояснень та документів, Комісією прийнято рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8097.
Тобто, як зазначає представник відповідача, станом на 07.02.2025 року ПСП «ЧАПАЄВСЬКЕ» виключений з реєстру ризикових платників податків відповідно до рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області №8097 від 04.02.2025 року з урахуванням отриманих від ПСП «ЧАПАЄВСЬКЕ» копій відповідних документів №1 від 30.01.2025 року.
Отже, на думку представника відповідача, на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України, наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки предмет оскарження, а саме рішення про відповідність ПСП «ЧАПАЄВСЬКЕ» критеріям ризиковості платника податку №1366 від 04.07.2024 року, втратив свою чинність, внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень рішення №8097 від 04.02.2025 року про невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку.
З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що підстави для закриття провадження у справі на стадії апеляційного провадження визначені ч.1 ст.319 КАС України, відповідно до якої судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
У відповідності до вимог п.8 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Колегія суддів зазначає, що у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Так, предметом спору у цій справі є протиправність рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №1366 від 04.07.2024 року про відповідність приватного сільськогосподарського підприємства «ЧАПАЄВСЬКЕ» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 30.01.2025 року позивач повторно подав контролюючому органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності критеріям ризиковості платників податків №1, в якому викладені пояснення та прохання прийняти рішення про невідповідність позивача, критеріям ризиковості платника податку на додану вартість та про виключення позивача з переліку ризикових суб'єктів господарювання.
04.02.2025 року за наслідками розгляду поданих пояснень та документів, Комісією прийнято рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8097.
Проаналізувавши наведену у п.8 ч.1 ст.238 КАС України підставу для закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає, що наведена у клопотанні апелянта підстава для закриття провадження у справі, тобто прийняття 04.02.2025 року Комісією рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8097, не може бути підставою для закриття такого провадження.
Так, дійсно, матеріалами справи підтверджується що станом на 07.02.2025 року ПСП «ЧАПАЄВСЬКЕ» виключений з реєстру ризикових платників податків відповідно до рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області №8097 від 04.02.2025 року з урахуванням отриманих від ПСП «ЧАПАЄВСЬКЕ» копій відповідних документів №1 від 30.01.2025 року.
Однак, з огляду на те, що предметом спору у цій справі є протиправність рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №1366 від 04.07.2024 року про відповідність приватного сільськогосподарського підприємства «ЧАПАЄВСЬКЕ» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а оскаржене порушення виправлено суб'єктом владних повноважень на підставі власного рішення №8097 від 04.02.2025 року, яке не було предметом розгляду в даній справі №400/6781/24, тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави для закриття провадження у справі згідно з вимогами п.8 ч.1 ст.238 КАС України та відповідно скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що не підлягає задоволенню клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року у справі №400/6781/24, яким закінчено розгляд адміністративної справи та закриття провадження у справі.
Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
На момент прийняття спірного рішення від 21.03.2024 року №6034, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.
У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п.8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п.8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, підставою для прийняття оскаржуваних рішень визначено таку податкову інформацію:
11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Так, стосовно посилання ГУ ДПС в Миколаївській області на те, що позивачем здійснюється накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (п.11), колегія суддів зазначає, що ні у оскаржуваному рішенні від 04.07.2024 року №1366, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем не зазначено, яка кількість товару знаходиться в залишках у позивача.
Колегія суддів зауважує, що у ході розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано жодних доказів, які б досліджувалися на засіданні комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема, доказів на підтвердження відсутності (недостатності) у позивача місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Натомість, на спростування позиції податкового органу щодо відсутності (недостатності) у підприємства місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень), надано договір купівлі-продажу від 05.02.2019 року разом із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; договір купівлі-продажу від 05.02.2019 року разом із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; договір купівлі-продажу від 05.02.2019 разом із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; договір купівлі-продажу від 22.02.2019 року разом із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; договір купівлі-продажу від 22.02.2019 року разом із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; договір купівлі-продажу від 01.03.2019 року разом із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; форма №20-ОПП від 12.02.2020; Договір купівлі-продажу між ФГ «Ольга 2008» (Продавець) та ПСП «Чапаєвське» (Покупець) від 05.02.2019 року (Згідно п.1.1. Договору Продавець передає належне йому на праві приватної власності, а Покупець приймає майно - нежитлову будівлю, механізований тік, розташовану за адресою: село Щасливе, вулиця Шкільна, буд.30 (тридцять) Березанського району, Миколаївської області (далі - нерухоме майно), та сплачує за нього обумовлену грошову суму. Відчужуване майно складається з основних будівлей : літ.А загальною площею 35,0 кв.м.; літ.Б. загальною площею 15,0 кв.м.; літ. В - загальною площею 4497,96 кв.м., підсобні будівлі літ.Ж,Г,Д та споруди); Договір купівлі-продажу між ФГ «Ольга 2008» (Продавець) та ПСП «Чапаєвське» (Покупець) від 22.02.2019 року (Згідно п.1.1. Договору Продавець передає належне йому на праві приватної власності, а Покупець приймає майно - нежитлову будівлю, заправку ПММ, розташовану за адресою: село Щасливе, вулиця Шкільна, буд.30А (тридцять а) Березанського району, Миколаївської області (далі - нерухоме майно), та сплачує за нього обумовлену грошову суму. Відчужуване майно складається з основних будівлей : літ.А загальною площею 42,4кв.м.).
Відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанцій разом з відзивом на позов податкової інформації, яка б свідчила про ризиковість ПСП «ЧАПАЄВСЬКЕ», як платника податків, що була врахована контролюючим органом та стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 04.07.2024 року №1366, а також інформації та копій відповідних документів для прийняття рішення про виключення підприємства із ризикових.
Тобто, відповідачем не надано жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення, та слугував достатньою та обґрунтованою підставою для прийняття спірного рішення, а суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.
Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.
Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суб'єкт владних повноважень не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.
Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Миколаївській області 04.07.2024 року №1366 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Стосовно виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями п.6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Колегія суддів враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржуване рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідає усім критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, та порушує права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов'язання контролюючого органу виключити позивача з переліку ризикових платників податків, оскільки оскаржуване рішення не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 року у справі №280/3639/20, від 06.02.2024 року у справі №320/13271/20.ї
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства «ЧАПАЄВСЬКЕ».
Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позов є таким, що підлягає задоволенню.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко