Провадження № 33/803/1596/25 Справа № 191/853/25 Суддя у 1-й інстанції - Окладнікова О. І. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
04 червня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Мантули О.С. на постанову Синельниківського міськрайонного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп., -
Згідно із оскаржуваною постановою суду, водій ОСОБА_1 14.02.2025 року о 23:20 годині в с-щі Яворницьке, вул. Соборна, 126, виїхав на залізничний переїзд на увімкнений заборонний сигнал світлофора (звуковий сигнал), (незалежно від наявності та положення шлагбаума), чим порушив вимоги п.20.5.в ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 123 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову суду скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, а також закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що висновки суду першої інстанції є необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує, що в протоколі та відеозаписі містяться розбіжності щодо часу вчинення правопорушення, а саме, в протоколі зазначено час 23:20:00 год. 14.02.2025 року, а запис з відеореєстратора фіксує початок руху автомобіля на заборонений сигнал о 23:18 год. того ж дня.
Зазначає, що до матеріалів не долучено копії документів, що посвідчують особу ОСОБА_1 . Також вказує, що судом неналежно оцінено доказову базу, оскільки поклався тільки на рапорт, який не може слугувати однозначним доказом винуватості, а відеозапис з реєстратора отриманий з пристрою без ідентифікаційних ознак, що суперечить загальним принципом Інструкції МВС № 1026 від 18.12.2018 щодо використання ідентифікаційних технічних засобів для збору доказів. Вважає, що сукупність суперечностей та недоліків доказової бази не дозволяє дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 .
Крім того зазначає, що станом на час апеляційного розгляду сплинув строк накладення адміністративного стягнення, що є підставою для закриття провадження.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, та захисник до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про день та час апеляційного розгляду повідомлялися, захисником подана заява про розгляд справи за їх відсутності. Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що за правилами ч. 6 ст. 294 КУпАП їх участь в апеляційному розгляді не є обов'язковою, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вказані вимоги при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 були виконані.
Відповідальність за ч. 2 ст. 123 КУпАП настає у випадку в'їзду на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність і доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, оскільки вони підтверджуються належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності.
Долучені до матеріалів справи докази, а саме, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247204 від 14.02.2025 року у відношенні ОСОБА_1 про порушення вимог п. 20.5в ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 123 КУпАП; рапорти співробітників поліції, згідно яких 14.02.2025 року о 23:20 год. при відпрацюванні території Синельниківського району, а саме с-ща Яворницьке, було помічено автомобіль AUDI А 4 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснив виїзд на залізничний переїзд між автодорогою Т-04-01 та вул. Соборною у с-щі Яворницьке, на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 20.5в ПДР України, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Також в матеріалах справи наявний відеозапис з відеореєстратора патрульної машини поліцейських, з якого вбачається, що автомобіль AUDI А4, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи на залізничному переїзді, почав рух на заборонений червоний сигнал світлофора.
Крім того, з відеозапису з бодікамери поліцейських вбачається, що поліцейськими було з'ясовано, що автомобілем AUDI А 4, д.н.з. НОМЕР_1 , керував ОСОБА_1 який, перебуваючи на залізничному переїзді, почав рух на заборонений червоний сигнал світлофора.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими апеляційні доводи про те, що поліцейськими було неналежно встановлено особу та в матеріалах справи не міститься копія паспорту ОСОБА_1 , оскільки особу правопорушника було встановлено за допомогою ідентифікації через портал Дія, що вбачається з долученого відеозапису.
Щодо доводів захисника про розбіжність часу вчинення правопорушення, зазначеного у протоколі, та на самому відеозаписі, а саме того, що в протоколі зазначено час 23:20:00 год. 14.02.2025 року, а запис з відеореєстратора фіксує початок руху автомобіля на заборонений сигнал о 23:18 год., апеляційний суд зазначає, що різниця вказаного часу у 2 хвилини не є суттєвою та не спростовує фактичних обставин справи, а саме, факту початку руху автомобіля AUDI А4, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , на залізничному переїзді на заборонений червоний сигнал світлофора.
Посилання захисника на те, що рапорт та долучений до матеріалів справи відеозапис з відеореєстратора поліцейських не можуть слугувати доказом у справі, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими та такими, що надані з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності, оскільки рапорти, складені працівниками поліції без порушень вимог законодавства, а порушень щодо долученого відеозапису з відеореєстратора патрульного автомобіля поліцейських (здійснення самого запису та долучення його до матеріалів справи) судом не виявлено, тому вони у своїй сукупності є беззаперечними доказами підтвердження вини ОСОБА_1 .
Доводи апелянта щодо збігу строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки за адміністративне правопорушення, вчинене 20.02.2025 року, останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності 09.05.2025 року, тобто із дотриманням строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП. Час апеляційного розгляду у цьому контексті значення для справи не має.
Всі інші доводи апеляційної скарги захисника, судом оцінюються критично, оскільки вони наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Зважаючи на викладене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника Мантули О.С. - залишити без задоволення.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 123 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця