Провадження № 11-кп/803/2135/25 Справа № 203/2784/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
04 червня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12025042110000929 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, якому продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 липня 2025 року,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби або визначити заставу в розмірі 60 560 грн та покласти на нього обов'язки: - прибувати до суду за першою вимогою; - повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; - утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що прокурором ризики не доведені.
Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 липня 2025 року, також застосовано заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 грн.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, при цьому враховано особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей.
Від обвинуваченого, захисника та прокурорів - процесуальних керівників не надійшло клопотання про їх участь у розгляді провадження під час апеляційного перегляду, у зв'язку з чим відповідно до ст.4221 КПК України розгляд апеляційної скарги проведено у відсутність обвинуваченого, захисника та прокурора.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.
Частиною 3 статтею 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Центрального районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт № 12025042110000929 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді від 04.04.2025 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції 19.05.2025 року було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розглядаючи вказане питання, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 315 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Під час апеляційного розгляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання були дотримані в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що, вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом правильно встановлена наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, може:
- переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, при цьому враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, та особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей. Окрім того, ризик переховування від суду об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану, який суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд ще не розпочався, потерпілі та свідки судом не допитані, а відповідно до ст.23 КПК України показання учасників кримінального провадження суд отримує усно;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_6 раніше судимий.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики встановлені в ухвалі суду та підтверджуються наданими судом першої інстанції матеріалами, відповідно до яких, заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Окрім того, слід зазначити, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено у підготовчому судовому засіданні, що свідчить про те, що вказане кримінальне провадження тільки призначено до судового розгляду, а тому докази не досліджені, обвинувачений, потерпілий та свідки не допитані.
Також, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленому ризику, суд апеляційної інстанції виходить з того, що: - особисте зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та встановлені ризики; - заяв про взяття на поруки обвинуваченого не надходило; - домашній арешт не є дійовим запобіжним заходом щодо обвинуваченого, оскільки відсутні відомості про міцні соціальні зв'язки за адресою, де буде проживати обвинувачений у разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Твердження захисника, що обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, колегія суддів вважає такими, що не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики.
Таким чином, підстав для застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини.
При цьому слід зазначити, що судом розглянута можливість застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, а саме, застави.
Вимоги захисника щодо зменшення визначеного судом розміру застави колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно із ухвалою застава була визначена відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з урахуванням тяжкості та обставин вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а тому відсутні підстави для зменшення розміру застави.
Доводи апеляційної скарги про те, що прокурором не доведено ризики, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 відповідає вимогам ч.3 ст.199 КПК України, так як в ньому, в тому числі, зазначені обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, а також щодо неможливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні ухвали, що оскаржується, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _________ __________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3