Справа № 760/5291/22
Провадження № 2/760/7946/23
про повернення позовної заяви
02 червня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь 11440 доларів США та 1500 доларів США на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2022 року справу розподілено головуючому судді Оксюті Т.Г.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 травня 2022 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2023 року справу розподілено головуючій судді Аксьоновій Н.М.
Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачу було надіслано на електронну пошту, вказану позивачем у позовній заяві, та була доставлена до електронної скриньки 13 грудня 2022 року.
15 червня 2023 року позивачу було повторно надіслано копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на електронну пошту, вказану позивачем у позовній заяві, та було доставлено до електронної скриньки 15 червня 2023 року.
27 вересня 2023 року позивачу було втретє надіслано копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на електронну пошту, вказану позивачем у позовній заяві, та було доставлено до електронної скриньки 27 вересня 2023 року.
Однак, у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуті.
При цьому суд враховує, що якщо учасник надав суду електронну пошту (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувались судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комуні кує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Така правова позиція узгоджується із позицією, викладеною в постанові ВС від 27 квітня 2023 року у справі №727/474/16-ц (провадження №61-8157св22), від 26 квітня 2023 року у справі №127/32270/21 (провадження №61-12567св22), від 20 січня 2023 року № 465/6147/18 (провадження №61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19 (провадження №61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі №725/486/22 (провадження №61-7107св22).
Також суд вважає, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна пошта, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення (постанова ВС від 28 квітня 2023 року у справі №904/272/22).
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Таким чином, враховуючи, що наслідки невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху були роз'яснені позивачу, а невиправлені недоліки позовної заяви є очевидними та суттєвими, що унеможливлює відкриття провадження у справі, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Крім того, позовна заява надійшла на електронну адресу Солом'янського районного суду м. Києва в електронній формі, однак без її підписання з використанням власного електронного підпису позивачем.
Згідно ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника) (абзац перший частини восьмої статті 43 ЦПК України).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Таким чином, вказана заява вважається такою, що не підписана особою, яка її подала.
Пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини шостої статті 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що позовну заяву необхідно повернути особі, яка її подала.
На підставі наведеного та керуючись ст. 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова