з питань відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення
способу і порядку виконання судового рішення
05 червня 2025 року Р і в н е №460/31449/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вікторії Ігнатолі про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі № 460/31449/22, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, а саме:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 23.03.2022 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи з 23.03.2022 до зміни законодавства або правового статусу.
30.03.2023 ОСОБА_1 видано виконавчий листи у справі № 460/31449/22.
16.06.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олійник А.Г. на підставі виконавчого листа по адміністративній справі № 460/31449/22 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72035189.
26.05.2025 засобами поштового зв'язку до суду від позивача надійшла заява старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігнатолі В. (далі - заявник, державний виконавець) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 460/31449/22, а саме стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 138526,20 грн.
Ухвалою суду від 28.05.2025 вказану вище заяву державного виконавця призначено до судового розгляду на 05.06.2025.
02.06.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС відповідач подав заперечення на заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у яких вказує на відсутність обґрунтованих підстав для зміни способу виконання судового рішення у справі № 460/31449/22 із зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії на стягнення фіксованої суми такого підвищення.
Згідно з частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
05.06.2025 учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судом питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у судове засідання не прибули, причини неявки в судове засідання суду не повідомили, що не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду поданої державним виконавцем заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення за відсутності учасників справи (їх представників) у порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених заявником в основу заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із частиною першою статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Суд зазначає, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі № П/811/269/17.
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі № 460/31449/22, має зобов'язальний характер і судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по пенсії позивачу.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по пенсії судом не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання вказаного рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, фактично змінив би рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішив би питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену в рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем. В свою чергу, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок:
"Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.".
Оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права ОСОБА_1 у цій справі обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої доплати до пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, про який просить старший державний виконавець Ігнатоля В., адже запропонований останньою спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 460/31449/22.
При цьому, суд звертає увагу на те, що при задоволенні позову у вказаній справі суд враховував спосіб захисту, застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі № 240/4937/18 (провадження № 11-150заі19).
Також, на переконання суду, обставини, викладені у заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі, не обґрунтовують доцільність і необхідність зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Так, матеріали заяви свідчать про те, що нараховану на виконання рішення суму підвищення до пенсії не було виплачено стягувачу у зв'язку із відсутністю фінансових надходжень.
Відповідно до частини першої статті 23 та статті 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Суд зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у вказаній справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті заборгованості з пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи державного виконавця, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду в справі № 460/31449/22.
Крім того, суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Висновки аналогічні за змістом викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви державного виконавця про зміну способу виконання рішення у цій справі.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд
Заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вікторії Ігнатолі про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 460/31449/22, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 05.06.2025.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК