Справа № 752/3157/25
Провадження №: 2/752/4170/25
Іменем України
05.06.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І.А.
при секретарі судового засідання - Замай А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у залі судового засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з постачання централізованого опалення та гарячої води, та надає зазначені послуги, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 , в якому відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 01 жовтня 2010 року та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 жовтня 2010 року, отже є споживачем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надаються позивачем.
24 січня 2017 року між ТОВ «Теплопостачсервіс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 60/5/129 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за яким виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строк і на умовах, що передбачені договором.
Відповідач свого обов'язку по сплаті коштів за отримані житлово-комунальні послуги не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2020 року по грудень 2024 року у розмірі 3 681,23 грн, з абонентської плати за період з березня 2022 року по грудень 2024 року в розмірі 1 098,98 грн.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних у розмірі 51,70 грн. та інфляційні втрати у розмірі 311,51 грн.
А тому, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь зазначену вище заборгованість та вирішити питання про розподіл судових витрат.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Кирильчук І.А.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 лютого 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
21 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 - Швачка В. Ю. надіслала відзив на позов ТОВ «Теплопостачсервіс», у якому заперечує проти позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим та протиправним з огляду на наступне.
Звертає увагу, що оплата послуг відповідачем з постачання теплової енергії проводиться відповідно до показників лічильника кількості тепла, введеного в експлуатацію 01 липня 2016 року. Оплата послуг з постачання гарячої води проводиться за показниками лічильника, який пройшов повірку відповідно до вимог чинного законодавства. Позивачем не надано доказів зняття лічильника № 6725092 з абонентського обліку. Зазначила, що твердження позивача про, нібито, наявність заборгованості спростовується відомостями, що містяться в особистому кабінеті відповідача в електронній системі «Мій дім», з якого вбачається, що станом на день подання відзиву обсяг спожитої теплової енергії відповідачем сплачено в повному обсязі. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги не містить необхідних складових розрахунку, це по суті перелік сум, зазначений самим позивачем, без будь-якої конкретизації, формул нарахування та обґрунтування. Крім того, позивач не надає документ, а також докази ознайомлення відповідача з таким документом, який би підтверджував встановлення позивачем розміру абонентського обслуговування та порядок його розрахунку із зазначенням переліку його складових як того вимагає закон. Застосовані позивачем тарифи не відповідають граничним нормам встановлених постановою КМУ № 808, а отже не підлягають стягненню з відповідача.
29 квітня 2025 року від позивача ТОВ «Теплопостачсервіс» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що з січня 2020 року по грудень 2024 року нарахування відповідачу відбувалось за показниками індивідуального лічильника тепла в періоди надання ним показників. В разі неподання ним показників, нарахування проводилось за загальнобудинковим лічильником, а після надання показників - здійснювалось перерахування. При цьому, в рахунках на оплату комунальної послуги із постачання теплової енергії зазначається обсяг та вартість нарахувань на загальнобудинкові потреби (опалення місць загального користування) у відповідності до вимог частини шостої статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Таким чином, нарахування відповідачу в період перебування індивідуального лічильника на абонентському обліку проводилось за показаннями індивідуального лічильника, а також показань загальнобудинкового лічильника, які розподіляються між всіма споживачами будинку на загальнобудинкові потреби.
Щодо нарахування за послугу абонентського обслуговування зазначає, що структура тарифу на абонентське обслуговування для споживачів послуг з постачання теплової енергії та гарячої води станом на 01 березня 2022 року та на 01 вересня 2023 року розраховано на підставі пункту 11 частини першої статті 1, частини п'ятої статті 13 Закону України «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами» від 21 серпня 2019 року №808.
На підставі наведеного позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.
28 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 - Швачка В. Ю. надіслала заперечення (на відповідь на відзив), в яких вказує, що відповідач сплачував і продовжує сплачувати за фактичні спожиті ним комунальні послуги, проте, позивач не надає реальних розрахунків, нібито, існуючої заборгованості. Відповідачем було надано докази, що підтверджують оплату ним фактично спожитих послуг. Позивач також не зазначає, на підставі якого вузла комерційного обліку (загальнобудинкового лічильнику) здійснювалось нарахування за опалення місць загального користування, які його показники. Також, ні позовна заява, ні відповідь на відзив не містить посилання на договори приєднання, за якими відповідач мав отримати послуги з постачання теплової енергії. Додані до позовної заяви розрахунки не містять жодної інформації про обсяги спожитої відповідачем теплової енергії, про спосіб обліку (за комерційним чи розподільним вузлом обліку), про тарифи, що в сукупності не надає можливості визначити за рахунок чого виникла заборгованість з централізованого опалення у сумі 3681,23 грн за період з січня 2020 року по грудень 2024 року (включно).
Окрім того, як зазначає позивач, саме він, як виконавець послуг, визначає розмір плати за абонентське обслуговування, водночас позивач не надає суду документ, який би підтверджував встановлення позивачем розміру абонентського обслуговування та порядок його розрахунку із зазначенням переліку його складових.
08 травня 2025 року від позивача ТОВ «Теплопостачсервіс» надійшли додаткові пояснення, в яких щодо підтвердження обсягів, наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії зазначає, що в рахунок на оплату комунальних послуг, які формуються виконавцем та надаються на паперовому носії споживачам згідно із статтею 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», нарахування відображаються відповідно до показань вузлів комерційного (загальнобудинкового лічильника) та індивідуального (розподільчого) обліку відповідної комунальної послуги із зазначенням обсягу спожитої теплової енергії та води за поточний (розрахунковий) період. В графі «Статті нарахувань» зазначено: 1. «Послуга із постачання теплової енергії (буд. ліч.), 2. «Постачання ТЕ на загальнобудинкові потреби), 3. «Послуга із постачання теплової енергії (інд. ліч.), в графі «Інформація про лічильники» зазначаються показники лічильника за їх наявності, а в графах «Об'єм» та «Нарахування» зазначається за яким лічильником проводиться нарахування (загальнобудинковим чи індивідуальним) та об'єм.
Такі рахунки споживачі отримують щомісяця і мають можливість як ознайомитись із вартістю нарахованих послуг, так і об'ємом, а в разі виникнення питань - отримати на них відповіді в бухгалтерії ТОВ «Теплопостачсервіс».
На підставі частини шостої статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» всім споживачам, як співвласникам місць загального користування в багатоповерховому будинку, проводяться нарахування за опалення місць загального користування та обсяг теплової енергії на функціонування системи опалення відповідно до показників вузла комерційного обліку, що вказано в рахунках у графі 2. «Постачання ТЕ на загальнобудинкові потреби». Окрім того, згідно з пунктом 1 розділу VI Наказу Мінрегіону №315 від 22 листопада 2018 року «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі квартири не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку. Тобто, в періоди, за якими згідно індивідуального приладу обліку тепла, відповідачем спожито менший обсяг теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, за особовим рахунком було виставлене мінімальне донарахування, яке склало обсяг теплової енергії, який було витрачено на обігрів квартири відповідача за вказаний період.
Вказані нарахування повністю відповідають положенням Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830.
Щодо відсутності посилань на договори приєднання позивач зазначає, що відповідно до вимог частини п'ятої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті ТОВ « Теплопостачсервіс» не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, тому вважаються такими, що приєднались до публічного договору на постачання теплової енергії і постачання послуги відбувається на підставі Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830.
Щодо підтвердження вартості абонентського обслуговування, позивач звертає увагу, що згідно із розрахунком заборгованості із плати за абонентське обслуговування відповідачу нараховано вартість абонентського обслуговування в розмірі 29,34 грн до 01 вересня 2023 року і 35,22 грн із 01 вересня 2023 року, тобто її розмір не перевищує встановленого законодавством граничного розміру.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року представнику відповідача - Швачці В. Ю. відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: вул. Юлії Здановської (Ломоносова), буд. 60/5, м. Київ.
ТОВ «Теплопостачсервіс» як юридична особа здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 квітня 2018 року.
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 01 жовтня 2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко О. В., зареєстрованим в реєстрі за №1341, та витягом про державну реєстрацію прав №27711965 від 20 жовтня 2010 року.
24 січня 2017 року між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 60/5/129 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за яким виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строк і на умовах, що передбачені договором.
У пункті 4 договору від 24 січня 2017 року сторонами погоджено індивідуальні засоби обліку гарячої води і теплової енергії, а саме:
Лічильник гарячої води (ГВП) - ЛК-15, (тип засобу обліку води і теплової енергії) 6337217 (заводський номер);
Лічильник гарячої води (ГВП) - ЛК-15, (тип засобу обліку води і теплової енергії) 6237207 (заводський номер);
Лічильник тепла - Ultraheat 2WR (тип засобу обліку води і теплової енергії) 67125092 (заводський номер).
Факти обладнання квартири відповідача індивідуальними засобами обліку води та теплової енергії сторонами не заперечувались.
Відповідно до п. 7 договору плата за надані послуги справляється згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.
Пунктом 11 цього договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг, платежі вносяться не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відомості про те, що відповідач не споживає надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та відмовлявся від них, відсутні.
Згідно з розрахунками ТОВ «Теплопостачсервіс», за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість: за послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2020 року по грудень 2024 року у розмірі 3 681,23 грн та абонентської плати за період з березня 2022 року по грудень 2024 року в розмірі 1 098,98 грн.
Згідно з частиною шостою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з централізованого опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.
Відповідно до пункту 18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно із пункту 30 Правил, споживач зобов'язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Щодо врахування позивачем вартості нарахувань на загальнобудинкові потреби (опалення місць загального користування), суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами у порядку, зокрема, споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.
Відповідно до п.1 Розділу VI Методики «Вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії у опалювальному приміщенні з приладом обліку та визначення максимальної частки споживання теплової енергії в опалювальному приміщенні без приладу обліку» для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії дорівнює 50% від середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень будинку і розраховується за наведеною у Методиці формулою.
За змістом законодавства такі донарахування проводяться з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних місць загального користування та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях , місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення /будівлі/ будинку.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир і нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (всі місця загального користування, допоміжні приміщення, загальна мережа комунікацій в будинку) і зобов'язані нести витрати на утримання цього майна.
Звільнення від такої оплати або інший корегуючий коефіцієнт може бути запроваджений лише рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку (пункт 1, розділ VІІ Методики №315).
Позивач довів правильність розрахунку, врахував проведені корегування з урахуванням донарахування обсягу теплової енергії відповідно до зазначених положень та показань загальнобудинкового лічильника, які розподіляються між всіма споживачами будинку на загальнобудинкові потреби.
Вказані нарахування відповідають положенням Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, а саме - п. 5 та п. 11, де зазначено, що обсяг спожитої споживачем послуги складається з обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо та частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який визначається відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Мінрегіону №315 від 22 листопада 2018 року.
На підтвердження обсягів теплової енергії, наданих відповідачу, а також детальну інформацію щодо статей нарахувань, об'єму та вартості послуги, представником позивача були надані рахунки відповідача за період з жовтня 2021 року по грудень 2024 року.
Відповідач правильність наданих позивачем розрахунків не спростувала, що в силу вимог статті 12 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
Щодо правомірності нарахування вартості абонентського обслуговування.
Відповідно до пункту 11 частини першої статі 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Визначення та встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальним договором або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем належить до компетенції Кабінету Міністрів України (стаття 4 Закону).
Граничний розмір абонентської плати встановлений постановоюКабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг».
Відповідно до умов публічного договору приєднання про надання послуг з постачання гарячої води та публічного договору приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії, розміщених на сайті ТОВ «Теплопостачсервіс» з 22 лютого 2022 року плата виконавця послуг включає в тому числі плату за абонентське обслуговування, розмір якої визначається виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами» від 21 серпня 2019 року №808, зі змінами внесеними згідно Постанови КМУ №928 від 01 вересня 2021 року, держава регулює її граничний рівень, який з 01 грудня 2021 року становить 35,19 грн, а з 01 січня 2023 року - 38,07 грн/місяць.
Суд звертає увагу на те, що абонентська плата встановлюється для абонента, який уклав індивідуальний договір про надання послуги з теплопостачання у багатоквартирному будинку. У разі укладення колективного договору така плата не нараховується (стаття 14 Закону).
Згідно із розрахунком заборгованості із плати за абонентське обслуговування відповідачу нараховано вартість абонентського обслуговування в розмірі 29,34 грн до 1 вересня 2023 року і 35,22 грн із 01 вересня 2023 року, тобто її розмір не перевищує встановленого законодавством граничного розміру (а. с. 12).
Відповідно до статті 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Згідно з частиною шостою статей 19,25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198 передбачено, що споживач зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов'язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 162 ЖК України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідач від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася) та фактично споживала їх.
Матеріали справи не містять доказів ненадання позивачем послуг відповідачу, так само як і звернень останнього з приводу відмови від отримання таких послуг.
Так само матеріали справи не містять доказів того, що відповідач зверталася до позивача із запереченнями щодо боргу, що кожного місяця вказується в рахунках.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 70-80 ЦПК України.
Таким чином, під час дослідження наданого позивачем розрахунку суд дійшов висновку про те, що зазначений розрахунок зроблено правильно та у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та стверджує порушення відповідачем обов'язків, а тому позов ТОВ «Теплопостачсервіс» щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та абонентської плати підлягає до задоволення.
Відповідач не надала докази належної оплати комунальних послуг та не спростувала вимоги позивача.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком заборгованості наданим позивачем щодо нарахування інфляційних втрат у розмірі 311,51 грн та 3% річних у розмірі 51,70 грн та звертає увагу на те, що відповідачами даний розрахунок не спростовано, та не доведено належне виконання своїх зобов'язань щодо внесення плати за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Окрім того, згідно розрахунку заборгованості 3% річних та інфляційні витрати позивачем не нараховувалися на суму заборгованості починаючи з 24 лютого 2022 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
Крім того, будь-яких клопотань в частині застосування до позовних вимог строків позовної давності зі сторони відповідача до суду не надходило.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем ПАТ «Теплопостачсервіс» були понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,00 грн, які документально підтверджені.
Таким чином, у відповідності до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 3 028 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 525, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 3-5, 12-13, 19, 76-92, 133, 141, 187, 211, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» заборгованість з постачання теплової енергії за період з січня 2020 року по грудень 2024 року у розмірі 3 681,23 грн, заборгованість з абонентської плати за період з березня 2022 року по грудень 2024 року в розмірі 1 098,98 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 51,70 грн та інфляційні втрати у розмірі 311,51 грн, а всього 8 170,65 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» судові витрати в розмірі 3 028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», адреса: вул. Кішки Самійла, буд. 7 А, прим. 65,66, м. Київ, 03189, код ЄДРПОУ 35138553.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
Повне рішення суду виготовлено 05 червня 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук