Справа № 420/17389/25
06 червня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , Військової академії (м.Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , Військової академії (м.Одеса), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 03.2019 року;
визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального Штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03.2019 року по 07.2020 року;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.2020 року по 03.2022 року;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03.2022 року по 12.2022 року включно;
визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м.Одеса) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02.2023 року по 12.2023 року включно;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_4 ), індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.2019 (індексації різниці) з урахуванням абз. абз. 3, 4, 5, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
зобов'язати Фінансове управління Генерального Штабу Збройних Сил України (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_4 ), індексацію грошового забезпечення за період з 03.2019 року по 07.2020 року (індексації різниці) з урахуванням абз. абз. 3, 4, 5, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_4 ), індексацію грошового забезпечення за період з 07.2020 року по 03.2022 року (індексації різниці) з урахуванням абз. абз. 3, 4, 5, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_4 ), індексацію грошового забезпечення за період з 03.2022 року по 02.2023 року (індексації різниці) з урахуванням абз. абз. 3, 4, 5, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
зобов'язати Військову академію (м.Одеса) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_4 ), індексацію грошового забезпечення за період з 02.2023 року по 09.2024 року (індексації різниці) з урахуванням абз. 3, 4, 5, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам 161 КАС України.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як зазначає представник позивач в адміністративному позові, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) у період з 01.01.2016 по 31.12.2023 року проходив службу у Збройних Силах України, та перебував на посадах у відповідачів.
В свою чергу, позовні вимоги заявлено за період з 01.01.2016 по 09.2024.
При цьому, матеріали адміністративного позову не містять жодних доказів проходження служби та отримання грошового забезпечення у зазначених в позові відповідачів.
Таким чином, позивачу необхідно привести адміністративний позов у відповідність до вимог КАС України.
Щодо строку звернення до суду, представник позивача зазначає, що позов подано в межах тримісячного строку з дня коли позивачу стало відомо про порушення його прав.
Також представник позивача вказує, що позивач отримав фактичну відмову у здійснення перерахунку грошового забезпечення шляхом не надання відповідачами відповіді на адвокатські запити у березні 2025 року. Отримуючи виплати грошового забезпечення, у позивача були відсутні підстави сумніватися у тому, що розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення є меншим та проведений з порушенням чинного законодавства.
Так, згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
З заявою щодо надання відомостей про розмір та складові грошового забезпечення за спірний період позивач звернувся до відповідача у березні - квітні 2025 року. Доказів звернення раніше вказаної дати не додані. Отже, лише з березня 2025 року позивач почав вчиняти активні дії щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення. До вказаної дати позивач не вчиняв дій щодо реалізації свого права на отримання зазначеного вище грошового забезпечення. Таким чином не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Як зазначає представник позивача в адміністративному позові, позивач проходив службу в ЗСУ до 31.12.2023.
Відлік тримісячного строку для звернення з частиною цього позову до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року. Протягом всього цього періоду позивач не був позбавлений права, у межах строку, оскаржити дії відповідачів щодо обрахунку грошового забезпечення та компенсаційних виплат.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі №990/235/23.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду 02.06.2025, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду з заявленими позовними вимогами в частині вимог з 19.07.2022 та зобов'язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення, у т.ч. протягом розумного строку до відповідача, позовна заява та заява про поновлення строку звернення до суду не містить.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову з належними доказами, а також обгрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , Військової академії (м.Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин