Справа № 711/2339/25
Номер провадження 1-кп/711/345/25
06 червня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255330000056 від 10.01.2025, стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області, громадянки України, українки, офіційно не працюючої, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 26.06.2024 Черкаським районним судом Черкаської області за ст. 126-1 КК України до 2 років пробаційного нагляду,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 26.06.2024 засуджена за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду, на шлях виправлення не стала та вчинила нове кримінальне правопорушення.
Так, засуджену ОСОБА_4 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, роз'яснено обов'язки відповідно до ч. 3 ст. 49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, попереджено про наслідки ухилення від відбування вказаного виду покарання, передбачені ст. 49-3 Кримінально-виконавчого кодексу України, в тому числі про передбачену законом кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду за ч. 3 ст. 389 КК України, про що 19.08.2024 ОСОБА_4 надала письмову підписку.
Цього ж дня, згідно з винесеною постановою, ОСОБА_4 встановлено дні реєстрації в Черкаському РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області і призначено їй днями з'явлення перший та четвертий вівторок кожного місяця.
Однак 03.09.2024 ОСОБА_4 без поважних причин не з'явилась на реєстрацію до Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, про що 13.09.2024 засудженій винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення її до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, 22.10.2024 ОСОБА_4 повторно без поважних причин не з'явилась на реєстрацію до Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, про що 28.10.2024 засудженій винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення її до кримінальної відповідальності. Цього ж дня засудженій ОСОБА_4 оголошено нову постанову про встановлення днів з'явлення для реєстрації, а саме: перший, третій та четвертий вівторок кожного місяця.
Проте 17.12.2024 засуджена ОСОБА_4 втретє без поважних причин не з'явилася на реєстрацію до Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, про що 20.12.2024 засудженій винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення її до кримінальної відповідальності.
Крім того, постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 25.10.2024 у справі №707/2593/24 ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, із накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.
Разом з тим, постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 15.01.2025 у справі №707/3742/24 ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП із накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, систематично не виконувала покладені на неї судом обов'язки.
ДіїОСОБА_4 суд кваліфікує зач. 3 ст. 389 КК України як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, не визнала, під час допиту зазначила, що її неявки були зумовлені поважними причинами. Так, ОСОБА_4 повідомила, що була обізнана про встановлений судом обов'язок з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації у встановлені дні, а саме: спочатку першого та четвертого вівторка кожного місяця, а потім першого, третього та четвертого вівторка кожного місяця, але не мала телефону аби попередити інспектора про те, що не зможе прибути, телефон є тільки у її матері, з якою вона проживає. У ті дні, коли вона не з'являлася для реєстрації, вона погано себе почувала, мала температуру, нежить, у зв'язку з чим у період часу з 09:00 години або 10:00 години зверталася на консультацію до свого сімейного лікаря та в Геронимівську лікарню до лікаря ОСОБА_5 , однак жодних медичних довідок до центру пробації не приносила, оскільки не вважала, що вони необхідні.
Щодо причини неявки 03.09.2025 ОСОБА_4 повідомила, що того дня була застуджена, перебувала вдома, до лікарні не зверталася. Представник центру пробації телефонував до її матері щоб дізнатись причини її неявки, але вона особисто з ним не спілкувалася, тому що вважала, що матір мала попередити про її хворобу, адже та бачила її стан. Щодо 22.10.2024 ОСОБА_4 пояснила, що також хворіла, у неї була застуда, саме тому вона не змогла прибути до центру пробації. Того дня вона зверталася на консультацію до лікаря в сільський пункт, там їй призначили лікування, але довідку про це медичний пункт їй не надав, тому що вона не працевлаштована. Вважає, що сімейний лікар зможе підтвердити, що вона дійсно зверталася до нього на консультацію. Про те, що цього дня не зможе прийти, телефонувала до центру пробації з материного телефону, однак їй повідомили, що для підтвердження поважності неявки потрібна довідка. Після другої неявки ОСОБА_4 , прибувши до центру пробації, написала пояснення про причини неявки, а пробація, в свою чергу, винесла їй усне попередження. 17.12.2024 ОСОБА_4 не змогла прибути до центру пробації, оскільки знову хворіла, а також перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Зазначила, що мала залежність від алкоголю, у зв'язку з чим проходила лікування, зараз на обліку не перебуває. Після третьої неявки до центру пробації ОСОБА_4 знову написала письмове пояснення про причину неявки. Востаннє, 06.05.2025 вона не з'явилася для реєстрації, оскільки 05.05.2025 отримала побутову травму, а саме коли увечері виходила курити надвір перечепилася через поріг та вдарилася лобом об цементний виступ на дверях, а тому фізично не могла приїхати в м. Черкаси. Центр пробації про неможливість прибуття не повідомляла, оскільки перебувала в шоковому стані. Після кожної своєї неявки пояснювала в центрі пробації причини неприбуття, але їй повідомили, що потрібно це підтверджувати виключно довідками, пояснень замало. Вона зверталася до лікаря за довідками, але їй відмовили, тому що ніякої інформації про її звернення не збереглось, довідку можуть надати тільки в день звернення особи до лікарні.
Також ОСОБА_4 зазначила, що з 04.04.2025 по 05.05.2025 працювала на хлібопекарні, однак після того, як повідомила своєму роботодавцю про необхідність відлучатися з роботи до центру пробації для реєстрації, її звільнили, оскільки такий її режим роботи роботодавця не влаштовував. Загалом необхідність постійно прибувати до органу пробації ускладнює їй пошук роботи і життя. Перед звільненням з пекарні вона зверталася до представника центру пробації з проханням змінити дні або час для реєстрації, щоб уникнути прибуття в робочий час, оскільки роботодавець її не відпускає, але їй було відмовлено. Крім того, пояснила, що в ті дні, коли вона не прибувала до центру пробації, могла через стан здоров'я просто забути, що потрібно з'являтися для реєстрації. Щоразу, коли вона приходила в центр пробації, то запитувала про дату наступного прибуття і запам'ятовувала її, зараз почала відмічати ці дати в календарі. Разом з тим, через стан здоров'я могла забути про відвідування органу пробації, оскільки в такі дні думала тільки про своє самопочуття, а не про довідки чи інші документи.
Щодо її обізнаності про можливі наслідки невиконання встановлених судом обов'язків ОСОБА_4 зазначила, що письмові попередження про притягнення до кримінальної відповідальностіу приміщенні органу пробації вона підписувала у вигляді пустих бланків, які не були заповнені, тому вона не знала, що саме підписує. Разом з тим, при огляді письмових попереджень підтвердила справжність її підписів.
Допитана свідок ОСОБА_6 , провідний інспектор Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, повідомила, що ОСОБА_4 з 05.08.2024 перебувала на обліку в ДУ «Центр Пробації» Черкаського районного відділу № 1. З моменту перебування на обліку ОСОБА_4 під письмову підписку була ознайомлена з правами та покладеними на нею судом обов'язками, зокрема, періодично з'являтися для реєстрації до органу з питань пробації. Цей обов'язок ОСОБА_4 порушила декілька разів: тричі - до направлення органом пробації подання про невиконання обов'язків, і після направлення такого подання допустила ще одну неявку 06.05.2025, про що їй було винесене попередження. Неявки для здійснення реєстрації ОСОБА_4 допускала не підряд. Після того, як ОСОБА_4 вперше не з'явилася, їй було винесено усне попередження, але кількість з'явлень не збільшували, оскільки вважали, що вона виправиться. Вже після другої неявки, їй було збільшено кількість реєстрацій в органі пробації до трьох разів на місяць. Спочатку ОСОБА_4 мала з'являтися у перший та четвертий вівторок кожного місяця, а вже після двох порушень цього обов'язку, після 28.10.2024, днями явки їй встановили перший, третій та четвертий вівторок щомісяця. Про причини неявки ОСОБА_4 органу пробації в той самий день не повідомляла, про неявки заздалегідь не попереджала. У ОСОБА_4 відсутній мобільний телефон, тому зв'язок із нею інспектор тримала через її маму, яка нагадувала дочці, що та має з'явитися для реєстрації. Після кожної неявки ОСОБА_4 до органу пробації, інспектор телефонувала її матері, яка повідомляла, що ОСОБА_4 не може прибути через перебування у стані сп'яніння. Траплялися випадки коли ОСОБА_4 прибувала для реєстрації з ознаками алкогольного сп'яніння, на що вказувала її хитка хода та нечітка мова. Поважності причини неприбуття ОСОБА_4 документально жодного разу не підтвердила. Щодо виконання ОСОБА_4 встановлених їй вироком суду від 26.06.2024 обов'язків, свідок зазначила, що обвинувачену було направлено для лікування до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспанцер», однак вона пробула там лише три дні, потім її виписали через наявне у неї запалення. Разом з тим, лікувальний заклад повідомив, що вона все-таки виконала цей обов'язок і знаходиться у стадії ремісії. За час перебування на обліку в органі пробації ОСОБА_4 вже двічі притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП щодо вчинення домашнього насильства стосовно своєї матері, у зв'язку з чим вона проходила програму для кривдників при Руськополянській сільській раді. Фактично ОСОБА_4 не виконала один з обов'язків, встановлених їй вироком суду, а саме обов'язок періодично з'являтися до органу з питань пробації для реєстрації, і загалом допустила чотири неявки.
На підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, стороною обвинувачення надані наступні докази, які судом досліджені, оголошені та перевірені на предмет їх достовірності в судовому засіданні:
-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025255330000056 від 10.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, відомості про яке внесені за фактом ухилення ОСОБА_4 з 03.09.2024 від виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду;
-постанова про призначення групи дізнавачів у кримінальному провадженні №12025255330000056 від 10.01.2025;
-постанова від 13.01.2025 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12025255330000056 від 10.01.2025;
-рапорт поліцейського офіцера громади сектору зв'язків з громадами відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_7 від 07.01.2025 про результати опрацювання матеріалів які надійшли з філії державної установи «Центр пробації» в Черкаській області Черкаського районного відділу № 1 для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України ОСОБА_4 , за результатами опрацювання в матеріалах були виявлені ознаки кримінального правопорушення, передбаченого КК України;
-подання провідного інспектора Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_8 від 23.12.2024 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 389 КК України;
-копія розпорядження Черкаського районного суду Черкаської області від 31.07.2024 про виконання вироку від 26.06.2024, що набрав законної сили, стосовно ОСОБА_4 , засудженої до покарання за ст. 126-1 КК України у виді пробійного нагляду на строк два роки;
-копію вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 26.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки із покладенням на неї наступних обов'язків:періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; пройти курс лікування від алкогольної залежності.
-копія довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру щодо анкетних даних ОСОБА_4 та її місця проживання;
-копія підписки ОСОБА_4 від 19.08.2024 про роз'яснення їй прав відповідно до ст. 15 Закону України «Про пробацію» та покладених на неї обов'язків згідно зі ст. 49-1 та ст. 49-3 КВК України, ст. 389 КК України;
-копія постанови про встановлення днів явки на реєстрацію від 19.08.2024, відповідно до якої ОСОБА_4 зобов'язана з'являтися на реєстрацію до Черкаського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області в перший та четвертий вівторок кожного місяця;
-копія письмового пояснення ОСОБА_4 від 13.09.2024, відповідно до якого 03.09.2024 вона не прибула до Черкаського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області для реєстрації за станом здоров'я, але підтверджуючих цьому документів не надала, разом з тим, зобов'язалася подібних порушень не допускати та своєчасно з'являтися на реєстрацію;
-копія повідомлення виконавчого комітету Руськополянської сільської ради від 02.10.2024 про початок надання соціальної послуги консультування ОСОБА_4 за програмою для кривдників;
-копія письмового пояснення ОСОБА_4 від 28.10.2024, відповідно до якого з 09.10.2024 по 18.10.2024 вона перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні лікарні в Червоній Слободі. 22.10.2024 не з'явилася на реєстрацію до органу пробації, проте поважних для цього причин не мала, разом з тим, зобов'язалася подібних порушень не допускати та своєчасно з'являтися на реєстрацію;
-копія постанови Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області від 28.10.2024 про встановлення днів явки на реєстрацію, відповідно до якої ОСОБА_4 зобов'язана з'являтися на реєстрацію до відділу в перший, третій та четвертий вівторок кожного місяця;
-копія постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 25.10.2024 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладення на неї стягнення у виді штрафу;
-копія письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності від 19.11.2024, відповідно до якого ОСОБА_4 допустила порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а також 25.10.2024 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, з порядком та умовами відбування покарання 19.08.2024 Глушко була ознайомлена, про що свідчить її підпис;
-копія відповіді КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 20.11.2024 про те, що ОСОБА_4 пройшла курс лікування з 31.10.2024 по 03.11.2024 та її було встановлено діагноз - «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності, в даний час утримання»;
-копія письмового пояснення ОСОБА_4 від 20.12.2024, відповідно до якого 17.12.2024 вона не з'явилася до центру пробації, оскільки займалася пошуком роботи, разом з тим, зобов'язалася подібних порушень не допускати;
-протокол огляду документів від 14.01.2025, а саме завірених належним чином копій матеріалів особової справи ОСОБА_4 ;
-постанова про визнання предметів речовими доказами та приєднання речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 14.01.2025, відповідно до якої у кримінальному провадженні за № 12025255330000056 від 10.01.2025 визнано речовим доказом завірені належним чином копії матеріалів особової справи стосовно ОСОБА_4 на 16 аркушах в одному примірнику;
-відповідь Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області № 127/34/19/1-25 від 17.01.2025 про скерування до ЧРУП ГУНП в Черкаській області 23.12.2024 подання та належним чином завірених копій матеріалів стосовно ОСОБА_4 для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 189 КК України;
-інформація Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про те, що згідно з обліками ІКС ІПНП ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності станом на 21.12.2024 не притягувалася;
-письмове повідомлення Черкаського РВ № 1 філії ДУ « Центр пробації» в Черкаській області № 348/34/19/1-25 від 26.02.2025 про скерування до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 15.01.2025 стосовно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 173- 2 КУпАП;
-копія постанови Черкаського районного суду Черкаської області у справі № 707/3742/24 від 15.01.2025 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладення на неї стягнення у виді штрафу;
-письмове повідомлення Черкаського РВ № 1 філії ДУ « Центр пробації» в Черкаській області № 461/34/19/1-25 від 17.03.2025 про скерування до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області повідомлення сільської ради с. Р. Поляна Черкаського району про результати роботи за програмою для кривдників та листки реєстрації відвідування ОСОБА_4 органу пробації;
-копія листа КЗ «Центр надання соціальних послух Руськополянської сільської ради» від 10.01.2025 про результати роботи за програмою для кривдників з ОСОБА_4 ;
-копія постанови Черкаського РВ № 1 філії ДУ « Центр пробації» в Черкаській області від 28.10.2024 про встановлення днів явки на реєстрацію, відповідно до якої ОСОБА_4 зобов'язана з'являтися на реєстрацію до відділу в перший, третій та четвертий вівторок кожного місяця;
-копія листка реєстрації, відповідно до якого ОСОБА_4 прибувала до центру пробації для реєстрації: 05.11.2024, 19.11.2024, 26.11.2024, 03.12.2024, 24.12.2024, 07.01.2025, 21.01.2025, 28.01.2025, 04.02.2025, 18.02.2025, 25.02.2025, 04.03.2025, за дату 17.12.2024 наявна відмітка, що ОСОБА_4 не з'явилась для реєстрації;
-копія постанови Черкаського РВ № 1 філії ДУ « Центр пробації» в Черкаській області від 19.08.2024 про встановлення днів явки на реєстрацію, відповідно до якої ОСОБА_4 зобов'язана з'являтися на реєстрацію до відділу в перший та четвертий вівторок кожного місяця;
-копія листка реєстрації, відповідно до якого ОСОБА_4 прибувала до центру пробації для реєстрації: 27.08.2024, 24.09.2024, 01.10.2024, за дати 03.09.2024 та 22.10.2024 наявні відмітки про неприбуття ОСОБА_4 для реєстрації;
-вимоги про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, відповідно до яких остання 26.06.2024 засуджена вироком Черкаського районного суду Черкаської області за ст. 126-1 КК України до двох років пробаційного нагляду;
-довідка КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» № 122/01-05/01 від 16.01.2025 про те, що засуджена ОСОБА_4 під наглядом лікаря психіатра не перебуває;
-довідка КНП «Черкаська центральна районна лікарня Червонослобідської сільської ради» № 07/087 від 20.01.2025 про те, що ОСОБА_4 на обліку у лікар-нарколога не перебуває;
-довідка-характеристика № 132/02-17 від 16.01.2025, видана виконавчим комітетом Руськополянської сільської ради, відповідно до якої на ОСОБА_4 скарг до сільської ради не надходило, у березні 2024 року здійснювався виклик працівників поліції з приводу вчинення нею стосовно своєї матері ОСОБА_9 домашнього насильства;
-інформація ЧРУП ГУНП в Черкаській області про те, що ОСОБА_4 двічі була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;
-аналітичний профіль та витяг з ЄІАС УМП на фізичну особу ОСОБА_4 , надані ГУНП в Черкаській області;
-копія попередження про притягнення до кримінальної відповідальності від 20.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 допустила порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а також 06.05.2025 без поважних причин не з'явилася на реєстрацію, з порядком та умовами відбування покарання 20.05.2025 ОСОБА_4 ознайомлена, про що свідчить її підпис;
-копія листка реєстрації, відповідно до якого ОСОБА_4 прибувала до центру пробації для реєстрації: 05.11.2024, 19.11.2024, 26.11.2024, 03.12.2024, 24.12.2024, 07.01.2025, 21.01.2025, 28.01.2025, 04.02.2025, 18.02.2025, 25.02.2025, 04.03.2025, 18.03.2025, 25.03.2025, 01.04.2025, 15.04.2025, 22.04.2025, 20.05.2025, за дати 17.12.2024 та 06.05.2025 наявні відмітки про неприбуття ОСОБА_4 для реєстрації.
Крім того, судом досліджено надану ОСОБА_4 в судовому засіданні виписку № 8721 із медичної карти амбулаторно хворого на її ім'я, відповідно до якої остання перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Черкаська центральна районна лікарня» Червонослобідської сільської ради у період з 07.10.2024 по 18.10.2024 з діагнозом «Поліневропатія неуточнена. Хронічна змішана енцефалополінейропатія ІІ ст. у вигляді вегето-вестибулярного синдрому, сенситивної атаксії з помірно-вираженим порушенням функції ходи та координації, церебростенічний синдром».
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 6 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст.62 Конституції України і норм КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.
Оцінюючи в сукупності докази, надані стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
Отже, всі наведені вище докази суд вважає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані у встановленому КПК України порядку, та достовірними, тому що фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим стороною кримінального провадження.
Невизнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, суд розцінює як обрану обвинуваченою позицію свого захисту від пред'явленого обвинувачення і спробу уникнути передбаченої законом відповідальності за вчинене.
У своїх показаннях обвинувачена ОСОБА_4 не змогла надати чіткої і вичерпної відповіді про причини неприбуття до уповноваженого органу пробації для реєстрації. Суд критично оцінює її показання щодо звернення до лікаря в день нез'явлення до органу пробації через погіршення стану здоров'я, оскільки жодного доказу на підтвердження таких звернень ОСОБА_4 до суду не надала, мотивуючи це спочатку тією обставиною, що довідки лікар їй не надавав через те, що вона непрацевлаштована, а потім нібито через те, що інформація про її звернення на консультацію не збереглась. Окрім того, її показання про причини неприбуття до органу пробації 03.09.2024, 22.10.2024 та 17.12.2024 суперечать змісту письмових пояснень, наданих ОСОБА_4 органу пробації, про причини її неявок. Її показання про те, що вона іноді просто забувала з'явитися для реєстрації, суд розцінює як свідчення байдужого, невідповідального ставлення до тих обов'язків, що покладені на неї вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 26.06.2024 за ст. 126-1 КК України, та намагання перекласти відповідальність за свої дії на матір, яка, на думку обвинуваченої, мала телефон як засіб зв'язку, була свідком стану її здоров'я, тому повинна була повідомити орган пробації про причини неявки ОСОБА_4 ..
Надану ОСОБА_4 виписку № 8721 із медичної карти амбулаторного хворого та наведені у ній відомості суд не враховує як належний доказ, оскільки зазначений у ній період стаціонарного лікування ОСОБА_4 не охоплює дати її нез'явлення до органу пробації для реєстрації.
Підстав для сумніву у показаннях свідка або недовіри до них суд не вбачає, оскільки вони є такими, що повністю узгоджуються із сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, які суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність - такою, що з достатністю доводить винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України.
Суд у межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, створив усі необхідні умови та вжив усіх можливих заходів для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об'єктивного з'ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно зі ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У судовому засіданні обвинуваченою не надано суду жодного доказу у частині її заперечень щодо вчинення нею інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення.
Будь-яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченої та поставили б під сумнів зібрані у справі докази, суд не встановив.
Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, а саме - ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, її дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 389 КК України.
Суд, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості у суспільстві.
За змістом статей 50, 65 КК України та п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, найменш тяжким в ієрархії кримінальних правопорушень; відомості про особу обвинуваченої, який раніше судима за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів психіатра чи нарколога не перебуває, однак проходила нетривале лікування в КНП «ЧОПНД ЧМР» з 31.10.2024 по 03.11.2024 з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності, в даний час утримання», не має на утриманні неповнолітніх дітей чи інших осіб, є особою працездатного віку, однак не працює, офіційних джерел доходу не має, мешкає з матір'ю, у якої фактично перебуває на утриманні, вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала.
Щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчинених кримінальних правопорушень, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачена вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала, тому суд не вбачає з боку обвинуваченої щирого розкаяння, жалю з приводу вчиненого, критичної оцінки своїх дій та готовності нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа не розуміє тяжкість наслідків своїх дій і не бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.
У зв'язку із викладеним, обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 67 КК України, не встановлено.
Разом з тим, відповідно до приписів ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Проте, як вбачається з обвинувального акту, така обтяжуюча покарання обставина як рецидив кримінальних правопорушеньобвинуваченій не висувалася, незважаючи на наявність в неї незнятої та непогашеної судимості за умисне кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд не може самостійно виходити за межі пред'явленого обвинувачення в частині можливого погіршення становища обвинуваченого. Отже, дотримуючись позиції державного обвинувачення, суд не встановив передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання, оскільки така обтяжуюча обставина як рецидив злочинів перебуває поза межами висунутого обвинувачення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 (справа
№ 214/4920/16-к, провадження № 51-2920 км 18).
На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст.65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особу обвинуваченої, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, поведінку обвинуваченої після вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, яка не усвідомила свою провину, не зробила належних висновків та не піддала критичній оцінці свої дії, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 50 КК України призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування ст.75, ст. 69 КК України чи приписів ст.69-1 КК України до обвинуваченої суд не вбачає у зв'язку з відсутністю передумов, за яких ці правові норми можуть бути застосовані.
Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією суду та здійснюється на підставі внутрішнього переконання судді і оцінки особистості обвинуваченого з метою досягнення саме мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості і запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Оскільки обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 26.06.2024, яким вона була засуджена за ст. 126-1 КК України до 2 років пробаційного нагляду, суд вважає за необхідне призначити їй остаточне покарання за правилами ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
При цьому, за правилами складання покарань за сукупністю вироків, передбачених ч. 1 ст.72 КК України, менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи зі співвідношення, що одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_4 слід обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту її фактичного затримання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Оскільки до обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, суд не вбачає підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувалися.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, з урахуванням п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області за ст. 126-1 КК України від 26.06.2024, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця обмеження волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання засудженої.
Речові докази у справі: копії матеріалів особової справи Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області щодо ОСОБА_4 на 16-ти аркушах в одному примірнику, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1